- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
Политическая культура — это:
совокупность типичных для конкретного общества форм и образцов поведения людей в публичной сфере, воплощающих их ценностные представления о смысле и целях развития мира политики и закрепляющих устоявшиеся в социуме нормы и традиции взаимоотношения государства и общества;
уровень, характер и содержание политических знаний и навыков граждан, влияющих на их политическое поведение и участие в общественно-политической жизни;
Фрагментарная политическая культура характеризуется отсутствием согласия граждан о политическом устройстве страны, социальной разобщенностью, высокой степенью конфликтности, применением насилия, отсутствием эффективных процедур улаживания конфликтов. Этот тип культуры властвует в большинстве африканских и латиноамериканских стран, частично в Северной Ирландии и Канаде. В его основе лежит заметная социокультурная, конфессиональная, национально-этническая и другая фрагментация общества.
Интегрированная политическая культура отличается наличием сравнительно высокой степени консенсуса (от лат. сonsensus – согласие, единодушие) по основополагающим вопросам политического устройства, низким уровнем конфликтности и политическому насилию, лояльностью по отношению к существующему режиму. Эти характеристики применимы к политической культуре большинства западных стран.
В тоталитарной культуре доминируют следующие признаки: дихотомическое восприятие мира, проявляющееся в противопоставлении "своих" и "чужих". В качестве "чужих" выступают другие классы, нации, расы и идеологические противники. "Чужие" воспринимаются как враги; отсутствие терпимости (толерантности) к другому мнению, образу жизни; отрицание компромисса и ставка на силовое разрешение конфликтов; сакрализация вождей, создание их культов В массовом сознании вожди теряют свойства живых людей и приобретают символические черты, становятся носителями харизмы; доминирование в общественном сознании мифов, например, о коммунистическом или расовом рае; фанатичное служение идеям, чувство единства с властью.
Для авторитарной культуры характерно отсутствие активной поддержки власти, последняя теряет сакральность. В основе авторитарной культуры лежат либо патриархальные, либо подданные ориентации населения.
+Характерные признаки демократической культуры: толерантность к инакомыслию, признание за инакомыслящими права отстаивать свою точку зрения; склонность к поиску компромисса как основного средства разрешения конфликтов; согласие (консенсус) по поводу базовых либеральных ценностей: автономность личности, неотчужденность ее прав.
Типологія легітимності політичної влади.
Легитимность — согласие народа с властью, его добровольное признание за ней права принимать обязательные решения. Чем ниже уровень легитимности, тем чаще власть будет опираться на силовое принуждение
Классификация М Вебера
Традиционный тип легитимности основан на авторитете прочных государственных традиций, давних обычаев, исконных установлений. В нем воплощена социальная привычка подчинения власти, тесно связанная с религиозными традициями сакрализации (обожествления) самой власти и её носителя. (В настоящее время такие традиции поддерживаются в основном исламом и буддизмом.) Традиционный тип легитимности сохраняется до наших дней (хотя и в измененном виде) в таких традиционных монархических государствах, как Саудовская Аравия, Оман, Кувейт, Иордания и др.
Харизматический тип легитимности связан с верой масс в исключительный, «богоданный гений» политического вождя (харизматического лидера). Создавая в его лице кумира, люди безгранично подчиняются его власти. Харизматические вожди разнотипны (Моисей, Давид, Будда, Мухаммед, Ленин, Сталин, Муссолини, Гитлер, Мао Цзэдун, Хомейни и др.). Однако появление таких вождей и вся их деятельность связаны с кризисными, переходными и переломными моментами в истории своих народов (революции, войны, миграции народов, радикальные реформы). В настоящее время харизматический тип легитимности преобладает в молодых, развивающихся странах Африки
Рационально-легальный тип легитимности основан на вере общества в справедливость существующих правил формирования власти. Органы власти избираются на основе конституции и действуют в соответствии с законом. Избиратели сознательно голосуют на выборах за приемлемого кандидата (за политическую партию, за политического лидера). Победа той или иной политической силы на выборах становится главным мотивом подчинения ей общества.