На підставі виконаних розрахунків складається технікоекономічне обґрунтування, яке перевіряють за вартістю по проведенню коректування наземними методами. Після цього вирішується питання про доцільність застосування стереофотограмметричного методу.
11.6. Використання матеріалів аерофотознімання під час встановлення та поновлення меж
Зовнішні кордони землекористування закріплюють у натурі відповідно до проекту міжгосподарського землеустрою межовими знаками (рис. 11.4).
150 cv
15 15
15
Межовий
пункт
Рис. 11.4.
При цьому, виконують геодезичні роботи визначають координати, дирекційні кути та довжини ліній між ними, оформляють відповідну землевпорядну та юридичну документацію. Координати межових знаків використовують для визначення загальної площі землекористування, прив’язки сусідів-землекористувачів та інших землевпорядних робіт.
Під час геодезичних робіт щодо поновлення меж землекористувачів кути та лінії не повинні відрізнятися від заданих у межах визначених допусків.
Весь комплекс робіт щодо встановлення та поновлення меж землекористувачів відзначається великою трудністю. Помилки, які виникли під час виконання польових робіт, виявляють, як правило, у процесі камеральних вираховувань. Виправлення помилок викликає повторення великого об’єму польових геодезичних робіт.
240
Встановлення та поновлення меж землекористування можна виконати з більшою точністю та ефективністю за допомогою аерофотознімання (фотограмметричний спосіб).
При фотограмметричному способі межові знаки наносять на фотоплани або аерознімки методом дешифрування. Потім, визначають їх координати безпосередніми вимірами на фотоплані або аналітичним методом.
Під час вимірювання координат межових знаків землекористування за фотопланами середня квадратична помилка загальної площі землекористування визначена за допомогою наближеної формули професора А.В. Маслова:
mP = mt |
M |
P |
4 0,5n −1 K +1 |
, |
(11.27) |
|
|
10000 |
|
n |
2 K |
|
|
де mt − середня квадратична помилка положення точки на
плані;
М− знаменник числового масштабу фотоплану;
Р− площа землекористування в га;
п− кількість межових знаків;
К − коефіцієнт витягнутості землекористування (відношення довжини до ширини).
Приймаючи граничну похибку в положенні межової точки на фотоплані ∆ = 3; тt = 0,1 см, величини М = 10000 і К = 3, похибка визначення площі землекористування буде допустимою (не перевищує
1:600), якщо Р ≥ 1500 га.
Частіше площі землекористувачів (сільських районних рад) значно більші як 1500 га, та нанесення на фотоплан межових знаків методами дешифрування і використання їх координат, знятих із фотоплану, забезпечує необхідну точність отримання загальної площі землекористування.
У тих випадках, коли фотоплан відсутній під час поновлення меж землекористування, можуть бути використані аерофотознімки.
Перенесення за фотозображенням загубленого в натурі пункту, виконується лінійною засічкою від нормально опізнаних елементів ситуації. Якщо, точку отримуємо на місцевості не в тому місці, де вона мала б бути на знімку, то її переносять на величину неспівпадання, виміряну за фотозображенням у масштабі знімка.
Для встановлення нової межі землекористування, знаки встановлюють до проведення аерофтознімальних робіт.
241