- •1. ЦЕНТРАЛЬНА ПРОЕКЦІЯ ТА АЕРОФОТОГРАФІЯ
- •1.1. Центральна проекція
- •1.2. Будова фотоапаратів. Аерофотоапарати (АФА)
- •1.3. Фотохімічні процеси
- •Контрольні запитання
- •2. АЕРОФОТОЗНІМАННЯ
- •2.1. Основні принципи аерофотознімання
- •2.2. Складання проекту аерофотознімання
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •2.3. Оцінка якості аерофільмів
- •2.4. Спеціальні види знімання
- •Таблиця 2.7
- •2.4.1. Рентгенівське зображення та його властивості
- •2.4.2. Спектрозональне знімання
- •2.4.3. Інфрахроматичне знімання
- •2.4.4. Радіолокаційне знімання
- •Контрольні питання
- •3.1. Знімок як центральна проекція
- •3.2. Системи координат і елементи орієнтування аерофотознімків
- •3.4. Напрямні косинуси
- •3.5. Масштаб аерознімків
- •3.7. Задачі, що вирішуються за допомогою знімків
- •Контрольні запитання
- •4.2. Трансформумання знімків
- •4.3. Інші способи трансформування знімків
- •4.4.Фотоплани і фотосхеми
- •Таблиця 5.2.
- •Лінійно-кутова система
- •6.3.Автоматичні системи
- •Таблиця 6.1
- •6.5. Цифрова модель місцевості та методи її формування
- •Контрольні питання
- •7.2. Класифікація дешифрування
- •7.4. Методи дешифрування знімків
- •Контрольні питання
- •8.1. Основні положення фототеодолітного знімання
- •8.2. Робочі формули фототеодолітного знімання
- •Контрольні питання
- •9. ПОНЯТТЯ ПРО КОСМІЧНУ ФОТОГРАММЕТРІЮ
- •9.2. Фотометрія космічних знімків
- •9.3. Фотограмметрія космічних знімків
- •10.1. Принцип дії приладів із зарядковим зв′язком
- •10.2. Будова цифрових камер та їх параметри
- •10.3. Будова системи ASCOT
- •Контрольні питання
- •11. ЗАСТОСУВАННЯ ФОТОГРАММЕТРІЇ В ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННІ
- •11.1. Застосування матеріалів аерофотознімання під час державного обліку земель та внутрігосподарського землевпорядкування
- •Таблиця 11.1
- •11.3. Меліорація сільськогосподарських земель
- •11.4. Використання аерознімків для коректування планів землевпорядкування
- •11.5. Оновлення топографічних карт
- •11.6. Використання матеріалів аерофотознімання під час встановлення та поновлення меж
- •11.7. Застосування фотограмметричних методів для проектування сільських населених пунктів та систем водопостачання і водовідведення
- •Таблиця 11.2
- •11.8. Вибір масштабу топографічної основи під час проектування сільських населених пунктів
- •11.9. Планування сільських населених пунктів залежно від висоти перерізу рельєфу на топооснові
- •11.10. Облік земель і вибір масштабу плану
- •11.1.1. Основні вимоги, які постають при виборі території майбутнього населеного пункту
- •11.1.2. Розрахунок величини населеного пункту
- •11.1.3. Проектування систем водопостачання і водовідведення в сільських населених пунктах
- •11.1.4. Каналізація
складає 55 %. Під час знімання великих ділянок використовують багатомаршрутне (блочне) знімання, яке являє собою сукупність паралельних прямолінійних маршрутів, об’єднаних в один фільм. Взаємне перекриття між маршрутами (поперечне перекриття знімків) не повинно бути менше 20 %.
Маршрути прокладають головним чином “зі сходу на захід” і “із заходу на схід”. Такий спосіб знімання максимально компенсує рух Землі навколо своєї осі під час виконання аерофотознімання. Допускається прокладати паралельні маршрути і в іншому напрямі, якщо об’єкт знімання має витягнуту форму.
Залежно від кута нахилу знімків аерофотознімання поділяють
на:
•планове – з кутами нахилу не більше 3˚;
•перспективне – з кутами нахилу понад 3˚.
Залежно від масштабу аерофотознімків використовують: великомасштабне знімання, масштаб знімків понад 1:10000; середньомасштабне знімання, з масштабами знімків від
1:10000 до 1:50000;
дрібномасштабне знімання – знімки отримуються в масштабах, що дрібніше 1:50000.
Найбільш поширеними в Україні літальними апаратами є літаки АН-30, АН-2, ТУ-134 CX та вертольоти (гелікоптери) МИ-8 та К-26.
2.2. Складання проекту аерофотознімання
Усі роботи під час складання аерофотознімання слід виконувати відповідно до ГКІНП-09-32-80 (геодезичні, картографічні інструкції, норми і правила).
Проект виконання аерофотознімальних робіт складається з двох частин – з “Розрахунково-пояснювальної записки” та “Графічної частини”.
Розрахунково-пояснювальна записка.
1.Зміст.
2.Вступ.
3.Фізико-географічна характеристика району робіт.
4.Обґрунтування параметрів аерофотознімання та технічних засобів, які необхідні для виконання робіт.
5.Розрахункова частина.
6.Кошторис на виконання робіт.
7.Заходи щодо охорони праці та техніка безпеки.
38
У вступі проекту подають усі необхідні дані для виконання завдання. У тому числі технічне завдання на виконання робіт згідно з ГКІНП-02-121-18. Цим завданням обумовлюється масштаб карти, яка складається, та висоти перерізу рельєфу горизонталями.
Фізико-географічні характеристики району робіт використовують за допомогою довідкової літератури і за довідками наведеними на карті масштабу 1:200000. У тексті необхідно вказати:
характер рельєфу, максимальні і мінімальні висоти, перепади рельєфу в межах ділянки, що підлягає зніманню, й окремих її частин; характер гідрографічної мережі, наявність штучних водоймищ, озер, заболоченої місцевості, періоди розливу і спаду води,
що впливає на вибір часу прив’язки аерофільмів; стан грунтово-рослинного покриву, характер ґрунту, відсоток
частини ділянки, яка покрита лісом і, які породи дерев переважають; урахувати фенологічні фази розвитку рослинності на час аерофотознімання;
опис населених пунктів, кількість поверхів у спорудах, шляхи сполучення, наявність аеродромів і можливість їх використання з метою базування аерознімальної партії;
кліматичні і метеорологічні умови району, кількість літніх діб у сезоні в які можна здійснювати аерофотознімання;
геодезичне вивчення матеріалів району для забезпечення обсягу робіт аерофотознімання.
Обґрунтовуючи параметри аерофотознімання, а саме для вибору масштабу аерофотознімання, фокусної віддалі камери, типу АФА, слід основну увагу приділяти зниженню вартості робіт, але не за рахунок точності виконання.
З метою визначення масштабу аерознімків за заданим масштабом карти, доцільно використовувати коефіцієнт збільшування знаменників масштабів карти і знімків:
k3 = |
M |
, |
(2.1) |
|
m |
||||
|
|
|
де kS – коефіцієнт (збільшення) масштабу;
M – знаменник масштабу карти; m – те саме для знімків.
Коефіцієнти збільшення масштабів, які забезпечують точність подальших побудов наведено в таблиці 2.1.
39
|
Таблиця 2.1 |
Масштаб карти, яка складається |
Коефіцієнт перетворення |
(план) |
(збільшення) |
|
|
1:100000-1:50000 |
0.8 |
1:25000 |
1.0 |
1:10000 |
1.4 |
1:5000-1:2000 |
3.0 |
1:1000-1:500 |
5.0 |
Таким чином, створюючи топографічний план, наприклад, у масштабі 1:1000, можна використовувати масштаби знімання від
1:4000 до 1:6000.
Залежність масштабу знімання від висоти фотографування обумовлено відношенням:
m = |
H |
, |
(2.2) |
|
f |
||||
|
|
|
де H – висота фотографування; f – фокусна віддаль камери.
Взагалі в аерофотозніманні існує декілька понять висоти фотографування.
Висота фотографування визначається як віддаль по прямовисній лінії від тої чи іншої рівневої поверхні до об’єктиву аерофотоапарата в момент фотографування (рис. 2.1).
S |
S |
S |
S |
|
Hb |
Ha |
H |
Hz |
N |
|
|
M |
|
|
|
|
|
E |
|
Рівень |
C |
|
|
|
моря |
Ділянка |
|
D |
|
Аеродром |
|
|||
|
знімання |
B |
||
|
|
|
|
|
А |
Рис. 2.1. |
|
|
|
40
Де Hв – абсолютна висота фотографування; Ha – відносна висота фотографування;
Н – середня висота фотографування; Ні – істинна висота фотографування.
Ваерофотозніманні прийнято чотири поверхні (рис. 2.1).
1.Абсолютна висота фотографування ( Hb ) – визначають
відносно рівня поверхні моря або точніше відносно головної рівневої поверхні.
2. Відносна висота фотографування ( Ha ) – визначають відносно
рівня аеродрому.
3. Істинна висота фотографування ( Hе ) – визначають відносно
рівневої поверхні, що проходить через задану точку місцевості.
4. Середню висоту фотографування (H) – визначають відносно середньої рівневої поверхні всієї ділянки.
Складаючи проект використовують значення середньої висоти польоту, яку знаходять на підставі виразу (2.2):
H = fm . |
(2.3) |
Але, як було з’ясовано в підрозділі 1.2 фокусна віддаль може змінюватися від 50 до 500 мм. Отже, при заданому масштабі знімків діапазон можливих висот польоту дуже великий.
Наприклад, ми визначили, що для складання плану в масштабі 1:1000, можна використовувати аерознімки масштабів 1:4000-1:6000. Приймаючи за заданий масштаб 1:5000 маємо:
250<H<2500 (метрів).
Яке ж співвідношення висоти фотографування і фокусної віддалі слід вибрати. Тут треба виходити з того, що чим більша фокусна віддаль тим крупніший вертикальний масштаб стереомоделі, який ви отримуєте, а звідси і точність отримання висотних відміток вища. У такому разі витікає просте правило.
Аерофотоапарати з короткою фокусною віддалю використовують під час знімання об’єкта з незначними перевищеннями між точками. У разі значного перепаду висот доцільно використовувати фотоапарат з великою фокусною віддалю.
Таким чином, знімаючи рівнинну місцевість краще застосовувати короткофокусні АФА. Це дає можливість захоплювати аерознімком більшу ділянку місцевості. Тобто, це більш економічно. А в разі знімання ділянок зі значними перепадами висот, доцільніше використовувати АФА з більш довгою фокусною віддалю. У тому разі, програючи в площі захвату, зменшується вертикальний масштаб, що
41