4. Яким чином визначається оптимальна технологія виробництва, оптимальна партія виробництва та оптимальний час на виробництво.

5. Визначте спільні та відмінні риси між "штовхаючою" та "тягнучою" системами управління матеріальними потоками.

Тягнучі системи є такими системами організації виробництва, в яких деталі ї напівфабрикати подаються на наступну технологічну стадію з попередньої по мірі необхідності, а тому жорсткий графік відсутній.

Штовхаюча система - це система організації виробництва, в якій деталі компоненти і напівфабрикати подаються з попередньої технологічної операції на наступну відповідно до наперед розробленого виробничого трафіка.

6. Охарактеризуйте внутрішньовиробничі системи та визначте їх переваги та недоліки (mrp, mrp II, kanban, opt).

• MRP

Загальна практика застосування системи MRP-Ι пов'язана з плануванням і контролем процедур замовлення і постачання (закупівель) матеріальних ресурсів, як правило, широкої номенклатури для промислових підприємств-виробників машинобудівної галузі. При цьому підготовка первинних даних потребує значних витрат і точності.

Система MRP-Ι найбільш ефективно діє в межах підприємств, які характеризуються достатньо тривалим виробничим циклом в умовах невизначеності попиту, або у випадках, коли час прийняття рішень щодо управління виробничими операціями та закупівлями матеріальних ресурсів спів мірний з періодичністю зміни попиту.

Разом з тим для системи MRP-Ι притаманні низка недоліків:

– значний обсяг розрахунків, підготовки і попередньої обробки великої кількості даних, що збільшує тривалість виробничого періоду та логістичного циклу;

– збільшення логістичних витрат на обробку замовлень і транспортування при намаганні підприємства зменшити рівень запасів або перейти на випуск малих обсягів продукції з високою періодичністю;

– нечутливість до короткочасних змін попиту;

– значна кількість відмов у системі через її велику розмірність і перевантаженість.

• MRP II

Переваги MRP II

Незважаючи на те, що він використовує технології для застосування концепцій у виробничому середовищі, MRP II не є власною програмою. Натомість, це загальна стратегія, яка допомагає лідерам виробництва планувати свої ресурси для максимальної ефективності. Це саме по собі є найвищою перевагою, оскільки планування гарантує, що виробники володіють необхідними матеріалами та людськими ресурсами для щоденної обробки продукції. Це попереднє планування також зменшує відходи, оскільки дозволяє керівництву лише замовити те, що їм потрібно.

Недоліки

Підхід MRP II для всіх виробників може бути не правильним. Ті, хто спеціалізується на продуктах інженера на замовлення, можуть виявити, що рамки не настільки корисні, як для виробників на замовлення. Однак для методології є достатньо корисних компонентів, які варто було б використовувати лише для тих частин, які працюють. Ви можете виявити, що він добре працює в аспектах планування людських ресурсів вашого заводу, але ви повинні залишити впорядкованість і управління запасами до ваших попередніх процесів.

• KANBAN

Сутність системи KANBAN полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевого складання, забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлення. 

Переваги використання системи KANBAN полягають у тому, що вона дає змогу:

1) значно поліпшити якість продукції, яка випускається;

2) скоротити логістичний цикл, як наслідок істотно підвищити обертання обігового капіталу фірм;

3) знизити собівартість виробництва;

4) практично виключити страхові запаси і значно зменшити незавершене виробництво.

Недоліки Kanban

1. Може миттєво загальмувати. Щоб усе чітко працювало, ви повинні мати добре налаштовані процеси, і кожен у команді має знати, що входить у його роботу. Якщо у вас цього немає, Kanban швидко розпадеться. Якщо співробітники не впевнені в тому, що відноситься до їхньої роботи та зони відповідальності, завдання можуть “провисати”, а це спричинить ефект доміно для інших членів команди.

2. Вимагає постійної наявності завдань, як на конвеєрі. Якщо в якийсь момент вони закінчаться, почнеться процес руйнування. Тож, якщо проєкт має періоди нерівномірної роботи, впровадити Kanban буде важко.

3. Немає часових обмежень. В Kanban немає строків, для виконання завдання дається стільки часу, скільки потрібно. Це може створити проблеми з дедлайнами проєкту. Для боротьби з цим команда може визначити час на роботу з кожною карткою.

4. Можна “втратити” задачі з високим пріоритетом. Оскільки співробітники самі беруть завдання в роботу, вони можуть обрати ті, які мають низький пріоритет для бізнесу. Отже, всі задачі на дошці мають бути ретельно перевірені та визначені пріоритетними.

• OPT

ОПТ, як і система KANBAN, належить до класу тягнучих систем організації постачання і виробництва. Окремі західноєвропейські фахівці небезпідставно вважають, що ОПТ — це фактично комп'ютеризований варіант системи KANBAN з тією істотною різницею, що ОПТ запобігає виникненню вузьких місць у ланцюзі «постачання виробництво збут», а система KANBAN дозволяє ефективно усувати вже існуючі вузькі місця.

Основний принцип ОПТ — виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:

- запаси сировини і матеріалів;

- машини й устаткування;

- техпроцеси;

- персонал.

Творці системи ОПТ стверджують, що втрати критичних ресурсів вкрай негативно впливають на виробництво у цілому, а економія некритичних ресурсів реальної вигоди виробництву, з погляду кінцевих результатів, не приносить. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, у той час, як підвищення ефективності використання інших (некритичних) ресурсів на розвиток системи практично не впливає.

У системі ОПТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимального графіка виробництва використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості виробництва.