11-15 (1)

1.mandibularis віддає рухові нерви до однойменних жувальних м’язів:

–жувальний нерв (n. massetericus) – проходить до жувального м’яза через вирізку нижньої щелепи;

–глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi);

–бічний крилоподібний нерв (n. pterygoideus lateralis);

– присередній крилоподібний нерв (n. pterygoideus medialis).

Від n. pterygoideus medialis відходять нерв м’язанатягувача піднебінної завіски (n. musculi tensoris veli palatini) та нерв м’яза-

натягувача барабанної перетинки (n. musculi tensoris tympani), які проходять транзитом через g. oticum і іннeрвують однойменні м’язи (останні у філогенезі відокремились від m. pterygoideus medialis).

13.

Лицевий нерв (n. facialis) змішаний, має рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Рухова частина лицевого нерва починається від ядра, розташованого в дорсальній частині моста, оточеного ретикулярною формацією, на границі з довгастим мозком ззаду і назовні від верхньої оливи. Внутрішньомозкова частина корінця нерва піднімається догори

йобгинає ядро відвідного нерва. Цей вигин представляє внутрішньомозкове коліно лицевого нерва. Лицевий нерв виходить на вентральну поверхню мозку між заднім краєм моста

йоливою довгастого мозку і вступає у внутрішній слуховой хід

(porus acusticus internus), а потім у канал лицевого нерва піраміди скроневої кісти. Спочатку нерв лежить горизонтально, досягаючи великого кам'янистого отвору (hiatus canalis n. petrosi

majoris), біля якого нерв робить поворот назад і латерально під кутом 90°. Цей перший вигин нерва названий колінцем

(geniculum n. facialis). Пройшовши 6-8 мм над барабанною порожниною, лицевий нерв утворить другий вигин і змінює горизонтальне положення на вертикальне.

Вертикальна частина нерва проходить за барабанною порожниною і через шилососкоподібний отвір (for. stylomastoideum) виходить у позащелепний простір, у якому лежить привушна слинна залоза. У товщі її лицевий нерв розділяється на 5-10 гілок, що радіально розходяться до мімічних м'язів. Гілки нерва формують дрібні, а іноді і великі петлі привушного нервового сплетення.

Від рухових волокон лицевого нерва відходить ряд гілок.

1.Стремінцевий нерв (n. stapedius) дуже короткий і тонкий, відходить від другого вигину лицевого нерва. Проникає в барабанну порожнину, закінчуючись в стремінцевий м'яз (m. stapedius).

2.Гілка для іннервації м'яза-підіймача піднебінної завіски, яка відходить у лицевому каналі. Рухові волокна разом з парасимпатичними волокнами через canaliculus chordae tympani виходять у кам'янисто-барабанну щілину на основі черепа, де входять у gangl. oticum. Нерв іннервує m. levator veli palatini.

3.Сполучна гілка з язико-глотковим нервом (ramus communicans cum n. glossopharyngeo) відокремлюється від нерва біля шилососкоподібного отвору і по m. stylopharyngeus досягає стінки глотки, з'єднуючись з гілками язико-глоткового нерва.

4.Задній вушний нерв (n. auricularis posterior) відходить від лицевого нерва на зовнішній основі черепа біля шилососкоподібного отвору, направляється назад нагору, огиная попереду сосцеподібний відросток. Іннервує потиличне черевце надчерепного м'яза, задній і верхній вушні м'язи.

5.Двочеревцева гілка (r. digastricus) тонка, відходить нижче попереднього нерва, іннервує заднє черевце m. digastricus і m. stylohyoideus.

6.Скроневі гілки (rr. temporales) виходять із привушного сплетення. Серед них умовно виділяються передні гілки (іннервують верхню частину колового м'яза ока і м'яз-зморщувач брови), середні – лобовий м'яз, задні – передній і частково верхній вушні м'язи.

7.Виличні гілки (rr. zygomatici), числом 2-5, іннервують нижню частину колового м'яза ока і виличний м'яз.

8.Щічні гілки (rr. buccales), числом 2-4, іннервують щічний, коловий м'яз рота, м'яз-підіймач кута рота і м’яз-підіймач верхньої губи.

9.Крайова гілка нижньої щелепи (r. marginalis mandibulae) розташована по краю нижньої щелепи й іннервує м'яз сміху, підборідний м’яз, м’яз-опускач кута рота і м’яз-опускач нижєньої губи.

10. Шийна гілка (r. colli) проходить біля кута нижньої щелепи на шию й іннервує m. platysma.

Чутливий відділ лицевого нерва складається з двох частин: перша– волокна смакового аналізатора, що йдуть від рецепторів смакових сосочків язика, друга– волокна загальної чутливості.

У першій частині чутливі уніполярні клітини знаходяться у вузлі колінця (gangl. geniculi), розташованому в колінці каналу лицевого нерва. Вузол має розміри 1x0,3 мм.

Смакові рецептори розміщені на 2/з передньої частини язика в смакових сосочках. Волокна смакового нерва входять у n. lingualis і залишають його у верхнього краю бічного крилоподібного м'яза, проникаючи в барабанну струну (chorda tympani). Чутливі волокна барабанної струни входять через кам'янисто-барабанну щілину в барабанну порожнину, проходять у її підслизовому шарі між довгою ніжкою коваделка і ручкою молоточка. З барабанної порожнини через кам'янистобарабанну щілину вони вступають у лицевий канал. Виходячи через porus acusticus internus на основі черепа, волокна проникають у мозок і переключаються в чутливому ядрі (nucl. tr. solitarii).

Друга частина нерва містить волокна загальної чутливості, що контактують з рецепторами, які знаходяться в шкірі внутрішньої поверхні вушної раковини. Їхні чутливі клітини розташовуються в gangl. geniculi.

3. Парасимпатичні (секреторні) волокна лицевого нерва направляються з верхнього слиновидільного ядра (nucl. salivatorius superior), розташованого в дорсальній частині мозкового моста. Корінцеві волокна цього нерва виходять на основу мозку поруч з руховими волокнами лицевого нерва і разом з ними вступають у лицевий канал. Прегангліонарні парасимпатичні волокна розділяються на дві порції та залишають лицевий канал.

Перша порція відокремлюється в ділянці колінця і через вхід у канал великого кам'янистого нерва (hiatus canalis n. petrosi majoris) виходить у порожнину середньої черепної ямки під назвою великого кам'янистого нерва (n. petrosus major). Цей нерв проходить через сполучну тканину рваного отвору черепа і вступає в крилоподібний канал (canalis pterygoideus) клиноподібної кісти. Перед вступом у цей канал до великого кам'янистого нерва приєднується глибокий кам'янистий нерв (n. petrosus profundus), складений постгангліонарними симпатичними волокнами від клітин внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus).

Крилоподібний нерв виходить у крилопіднебінну ямку, де парасимпатичні волокна переключаються на II нейрон і утворюють крилопіднебінний вузол (gangl. pterygopalatinum).

До вузла підходять наступні волокна: парасимпатичні – через n. petrosus major, що мають у вузлі контакти з наступним нейроном; симпатичні – через n. petrosus profundus, які проходять вузол і в складі його гілок досягають судин і слизової оболонки носової порожнини і носоглотки; чутливі волокна утворюють такі гілки: rr. orbitales, nasales posteriores superiores, palatini. З крилопіднебінного вузла також починаються парасимпатичні постгангліонарні волокна, що проходять у складі nn. pterygopalatine maxillaris, zygomaticus. В очній ямці вони залишають виличний нерв, утворюючи анастомоз з n. lacrimalis. У його складі вони досягають слізної залози.

Друга порція прегангліонарних парасимпатичних волокон продовжує шлях спочатку по лицевому каналі, а потім

проходить у canaliculus chordae tympani, розташовуючись в одному пучку з чутливими (смаковими) волокнами за назвою chorda tympani. Барабанна струна з'єднується з n. lingualis.

Парасимпатичні волокна її виходять з язикового нерва до підщелепної і під'язикової слинних залоз. Біля підщелепної залози вони утворюють gangl. submandibularis, у під'язикові – gangl. sublingualis. З вузлів виходять постгангліонарні парасимпатичні волокна для секреторної іннервації підщелепної і під'язикової слинних залоз і слизових залоз язика.

14.

Найскладнішу будову має глибока ділянка лиця, що розташована між верхньою та нижньою щелепами (міжщелепна ділянка за М.І. Пироговим). Для забезпечення доступу до цієї ділянки потрібно видалити гілки нижньої щелепи, жувальний м'яз і виличну дугу.

Межею цієї ділянки є своєрідний простір, обмежений ззовні гілкою нижньої щелепи; зсередини — крилоподібним відростком клиноподібної кістки; згори — основою черепа.

Пошарова топографія. Уся глибока ділянка лиця заповнена бічними та присередніми крилоподібними м'язами (mm. pterygoidei lateralis et medialis). Між ними в трикутному проміжку розташована значна кількість судин і нервів. Кожний крилоподібний м'яз оточений тонкою фасціальною пластинкою, а

між ними міститься міжкрилоподібна фасція, або міжкрилоподібний апоневроз. М.І. Пирогов у глибокій ділянці лиця описав два міжфасціальні клітковинні проміжки: скронево-

крилоподібний (interstitium temporopterygoideum) і міжкрилоподібний (interstitium interpterygoideum).

Перший з них розташований між бічним крилоподібним і скроневим м'язами та має вигляд стрілової щілини, а другий — між бічним і присереднім крилоподібними м'язами у вигляді трикутної щілини. Вони виповнені пухкою жировою тканиною, яка має зв'язки зі скроневою, щічною та шийною ділянками. Скроневокрилоподібний проміжок сполучається із жировим тілом щоки, з крилопіднебінною ямкою, а за допомогою круглого отвору — з порожниною черепа.

Крім того, через нижню очноямкову щілину (fissure orbitalis inferior) він сполучається з порожниною очної ямки, через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) — з

порожниною носа, а через піднебінний канал (canalis palatinus) — з ротовою порожниною.

Кровопостачання та іннервація. У скронево-крилопіднебінному проміжку розташовані переважно судини: верхньощелепна артерія та її основні гілки: верхня коміркова артерія, що проходить до задніх верхніх зубів, нижня коміркова артерія — до нижніх зубів, середня оболонна артерія, що проходить через остистий отвір у порожнину черепа, глибока скронева артерія (a. temporalis profunda) — до скроневого м'яза, щічна артерія, що проходить у

щічну ділянку до однойменного м'яза, жувальна артерія — до однойменного м'яза, глоткова артерія (a. pharynga) — до глотки; клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) — до піднебіння. Також у цьому проміжку містяться численні вени, які мають такі самі назви, що й артерії. Зазначені вени утворюють крилоподібне венозне сплетення (plexus venosus pterygoideus), яке з'єднане з лицевою, занижньощелепною й очними венами.

Міжкрилоподібний проміжок сполучається із скроневокрилоподібним і навко-логлотковим просторами, а також із порожниною черепа через овальний і остистий отвори і з дном ротової порожнини вздовж язикового нерва. У цьому проміжку поруч із верхньощелепною артерією та її гілками, однойменними венами та венозним сплетенням проходять нерви від III гілки трійчастого нерва — нижньощелепного нерва, а саме: нижній комірковий нерв, язиковий, вушно-скроневий, щічний, жувальний, бічний і присередній крилоподібні нерви.

Нижній комірковий і язиковий нерви є чутливими. Вони виходять у міжкрилоподібний проміжок і лягають на бічну поверхню присереднього крилоподібного м'яза. Між зазначеними нервами є фасціальна перегородка, що має практичне значення під час проведення мандибулярної анестезії. Нижній комірковий нерв входить у підщелепний канал (canalis mandibularis) через підщелепний отвір (foramen mandibulare) і віддає низку чутливих гілочок для іннервації зубів (rr. dentales). Язиковий нерв анастомозує з барабанною струною (chorda tympani; від лицевого нерва), і тому має секреторні волокна для під'язикової та

Лімфа із цієї ділянки відтікає в глибокі лицеві, піднижньощелепні та шийні лімфатичні вузли.

15.

У власній фасції (fascia propria) виділяють поверхневий і глибокий листки. Поверхневий листок власної фасції (lamina superficialis fasciae propriae) значно виражений у таких ділянках лиця: очноямковій, підочноямковій (regio infraorbitalis), виличній, носовій, ротовій, щічній, привушно-жувальній і підборідній.

Цей фаціальний листок формує капсули та футляри для привушної залози, жирового тіла щоки, а також лицевих артерій, вен і анастомозів з глибокими судинами лиця.

Глибокий листок власної фасції (lamina profunda fasciei propria)

умовно підрозділяють на крилоподібну фасцію (fascia pterygoideus), міжкрилоподібну (fascia interpterygoideus) та шилоподібну (fascia styloideus). Вони беруть участь у формуванні клітковинних просторів глибокої ділянки лиця: навкологлоткового

(spatium peripharyngeum), заглоткового (spatium retropharyngeum) і приглоткового (spatium parapharyngeum).

Межі приглоткового простору:

•зовнішня — присередній крилоподібний м’яз, глотковий відросток привушної слинної залози;

•внутрішня — бічна стінка глотки та м’яз — піднімач і м’яз — натягувач піднебінної завіски;

•передня — крило-щелепний шов;

•задня — бічні фасціальні відроги, що йдуть від передхребетної фасції до стінки глотки.

М’язи, які відходять від шилоподібного відростка (пучок Ріолана) до язика, глотки, під’язикової кістки, і фасціальні футляри, що їх оточують, утворюють діафрагму Жонеско, розділяючи приглотковий простір на передній і задній відділи.

Передній відділ цього простору виконаний пухкою і жировою клітковиною, а до його верхньої частини прилягає крилоподібне венозне сплетення. Цей відділ сполучається із крило-піднебінною ямкою, крило-нижньощелепним простором, задніми відділами піднижньощелепної та під’язикової ділянок, а також коренем язика.

У задньому відділі розташовані внутрішня сонна артерія, внутрішня яремна вена, черепні нерви, верхній шийний симпатичний вузол і лімфатичні вузли. Цей відділ сполучається із заднім середостінням. Діафрагма Жонеско перешкоджає