- •Тема 1.2. Використання методики ознайомлення з явищами суспільного довкілля дітей дошкільного віку в історії західної прогресивної педагогіки
- •Тема 1.3. Використання методики ознайомлення з явищами суспільного довкілля дітей дошкільного віку в історії вітчизняної прогресивної педагогіки
- •Тема 1.4. Зміст ознайомлення з суспільним середовищем в дитячому садку
- •Тема 1.5. Розумове виховання дітей під час ознайомлення з суспільним довкіллям
- •Тема 1.6. Різноманітні підходи до класифікації методів ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.7. Наочні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.8. Практичні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.9. Словесні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.10. Заняття як основна форма ознайомлення дітей з суспільним довкіллям
- •Тема 1.11. Форми організації роботи з ознайомлення дітей з суспільним довкіллям в повсякденному житті
- •Тема 1.12. Значення і основні принципи планування роботи
- •Тема 2.1. Теоретичні засади методики українського народознавства в дошкільному закладі
- •Тема 2.2. Історія розвитку етнопедагогіки
- •Тема 2.3. Завдання і зміст ознайомлення дітей з витоками народознавства
- •Тема 2.4 Український фольклор в дошкільному закладі
- •Тема 2.5.Українська казка в дошкільному закладі
- •Тема 2.6. Українськв національні свята та обряди
- •Тема 2.7 .Українські національні народні ігри в дошкільному навчальному закладі
- •Тема 2.8.Методика ознайомлення дітей з символами України
- •Тема 2.9.Методика ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями в Україні
- •Тема 2.10.Ознайомлення з рідним краєм
- •Тема 2.11.Народні промисли та ремесла України
- •Тема 2.12 Ознайомлення з національним мистецтвом
- •Тема 2.13. Методика ознайомлення з семантикою українського рушника
- •Тема 2.14. Методика ознайомлення з побутом населення України
Тема 2.14. Методика ознайомлення з побутом населення України
Покуть |
Куток, куди ставили неслухняних дітей |
*Місце в хаті, де розміщували ікони |
Місце, де зберігали посуд |
Місце, де складали чистий одяг |
Дюйм (в народній математиці) |
*Ширина великого пальця |
Довжина від ліктя до зап’ястя |
Довжина кроку |
Ширина вказівного або середнього пальця |
П’ядь (в народній математиці) |
*Відстань між великим і вказівним пальцями |
Довжина від ліктя до зап’ястя |
Довжина кроку |
Ширина вказівного або середнього пальця |
Сажень (в народній математиці) |
*Відстань між кінцями витягнутих в сторони рук |
Довжина від ліктя до зап’ястя |
Ширина вказівного або середнього пальця |
Довжина від ліктя до зап’ястя |
Фунт |
10 гр. |
16 кг. |
1 кг. |
*400 гр. |
Криниці копали |
Під дубом |
Під калиною |
*Де росте верба |
Де ріс хміль |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Жупан |
Сорочка-вишиванка |
Спідниця |
Плахта |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Сердак |
Жилетка |
Корсетка |
Плахта |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Шаровари |
Хустка |
Очіпок |
Сукня |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Жилет |
Серпанок |
Жилетка |
Камізелька |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Кучма |
Запаска |
Камізелька |
Сукня |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Тобівка |
Свитка |
Кожух |
Фартух |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Жилетка |
Шаровари |
Жилет |
Чумарка |
До українського традиційного жіночого одягу не належить |
*Постоли |
Личаки |
Вінок |
Сап’янці |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Плахта |
Штани |
Сорочка |
Бриль |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Очіпок |
Капелюх |
Свита |
Порти |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Керсетка |
Жупан |
Сердак |
Постоли |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Камізелька |
Кожух |
Жупан |
Свита |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Серпанок |
Піджак |
Кирея |
Свита |
До українського традиційного чоловічого одягу не належить |
*Фартух |
Чумарка |
Кирея |
Бриль |
Що не належить до національного посуду |
*Лейбан |
Куманець |
Макітра |
Склянка |
Що не належить до національного посуду |
*Гугля |
Кухоль |
Горнятко |
Діжа |
Що не належить до національного посуду |
*Андарак |
Кварта |
Цебро |
Дійниця |
Що не належить до національного посуду |
*Горботка |
Миска |
Полумисок |
Казан |
Що не належить до національного посуду |
*Згарда |
Макогін |
Відро |
Горнець |
Яка страва не використовується під час весільної обрядовості |
*Кутя |
Коровай |
Шишки |
Весільні калачі |
Які страви є обов’язковими під час святкування Різдва |
*Кутя |
Коливо |
Шишки |
Крашанки |
Які страви є обов’язковими під час святкування Різдва |
*Узвар |
Крапанки |
Сирівець |
Соломаха |
Лемішка |
*Кашоподібна страва з гречки |
Національний головний жіночий убір на Півдні України |
Квас |
Різновид борщу |
Соломаха |
*Житня страва |
Солоне сало |
Чоловічий головний убір |
Жіночі прикраси |
Яка їжа не використовувалась під час Великодніх свят |
*Балабушки |
Книш |
Кров’янка |
Писанки |
Що не є предметом побуту |
*Перепічки |
Коцюба |
Деркач |
Ціп |
Що не є предметом побуту |
*Товченики |
Рогач |
Граблі |
Трійчаки |
Що не є предметом побуту |
*Канун |
Рубель |
Праска |
Лава |
Що не є предметом побуту |
*Шулики |
Кужіль |
Мотовило |
Ослінчик |
Що не є предметом побуту |
*Куліги |
Килимок |
Рубель |
Ціп |
Що не є предметом інтер’єру |
*Калита |
Піч |
Покуть |
Комин |
Що не є предметом інтер’єру |
*Намітка |
Долівка |
Стіл |
Лави |
Що не є предметом інтер’єру |
*Гуня |
Скриня |
Ліжник |
Мисник |
Що не є предметом інтер’єру |
*Корзно |
Килим |
Рядно |
Ліжко |
Хлів слугував |
*Для утримання великої рогатої худоби |
Для утримання свиней |
Для зберігання зерна |
Для зберігання кукурудзи в качанах |
Брама |
*Великі ворота, переважно у старих містах |
Вхід до магазину |
Чоловічий плащ, який вдягали гуцули |
Жіноча святкова прикраса |
Вінок |
Дівоча прикраса з живих квітів |
Дівоча прикраса з штучних квітів |
Дівоча прикраса з пір’я |
*Всі відповіді правильні |
Галушки |
Типова для української кухні страва, що являє собою щипані шматки тіста, зварені в окропі |
Типова для української кухні страва, що являє собою рвані шматки тіста, зварені в окропі |
Типова для української кухні страва, що являє собою різані шматки тіста, зварені в окропі |
*Всі відповіді правильні |
Гердан |
* Прикраса з бісеру, яким прикрашали шию |
Чоловічий пояс |
Мисливська сумка |
Музичний щипковий інструмент |
Жупан |
*Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно сірого або синього кольору, поширений серед заможного населення |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно сірого або синього кольору, поширений серед бідного населення |
Старовинний український верхній жіночий одяг переважно сірого або синього кольору, поширений серед заможного населення |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно білого кольору поширений серед заможного населення |
Запаска |
*Жіночий одяг у вигляді шматка тканини, що використовуються замість спідниці |
Жіночий одяг, який одягали тільки на весілля |
Жіночий одяг, який запасали на майбутнє |
Всі відповіді правильні |
Засівання |
*Давньослов’янський новорічний звичай, згідно з яким особи чоловічої статі символічно засівають у хатах |
Свято першої борозни |
Свято збору врожаю, під час цього залишають у полі «Спасову бороду» |
Символічний обряд засівання поля вдовам та сиротам |
Коцюба |
*Знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим та загнутим кінцем |
Жіноча святкова прикраса |
Знаряддя праці, яке використовується під час обмолочування зерна |
Знаряддя праці, яке використовується під час ткацтва |
Лантух |
*Великий мішок з грубої тканими |
Чоловічий одяг |
Знаряддя праці, яким ловлять рибу |
Назва грошової одиниці |
Макітра |
*Глиняний посуд, в якому м’яли та розтирали продукти |
Металевий посуд, в якому м’яли та розтирали продукти |
Дерев’яний посуд, в якому м’яли та розтирали продукти |
Посуд, в якому зберігали зерно |
Мисник |
*Полиця або шафа з полицями для посуду |
Полиця або шафа з полицями для одягу |
Полиця або шафа з полицями для інструментів |
Полиця або шафа з полицями для прикрас |
Намітка |
*Старовинний український головний убір з лляного, конопляного або шовкового полотнища, що ним заміжні жінки покривали голову |
Міра тканини |
Інструмент для розмічування земельної ділянки |
Рибальське знаряддя |
Обереги |
*Предмети, наділені магічною силою, що оберігали від злих сил |
Береги широкої ріки |
Нагрудні прикраси |
Народна назва меж земельної ділянки |
Очіпок |
*Старовинний головний убір заміжньої жінки |
Палиця для старої людини |
Посуд |
Грошова одиниця Київської Русі |
Плахта |
*Давній український жіночий одяг, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ |
Фартух з вовняної тканини |
Сільськогосподарське знаряддя |
Жіноча прикраса |
Постоли |
*Селянське взуття |
Страви, які готують під час посту
|
Весільні довгі столи |
Звичай поминати померлих |
Рогач |
*Довгий дерев’яний держак з металевими ріжками, яким витягають з печі горщики |
Жіноча прикраса |
Козацька зброя |
М’ясна страва |
Що означає народна прикмета: Увечері сонце заходить за хмару – буде: |
* Дощ |
Ясна погода |
Неврожай |
Правильної відповіді немає |
Що означає народна прикмета: Чистий захід сонця – на : |
* Ясну погоду |
Дощ |
Буря |
Неврожай |
Звідки прийшло слово «календар»? |
* з Давнього Риму |
з Будапешту |
з Києва |
з Мюнхену |
Як на Поліссі називали місяць травень? |
Май |
* Травник |
Передліття |
Правильної відповіді немає |
Як у деяких районах називали місяць липень? |
* Cінокіс |
Іюль |
Липа |
Правильної відповіді немає |
Як в народі називали заплетені колоски? |
Пучок |
Сніп |
*Спасова борода |
Всі відповіді вірні |
Чому на Здвиження заборонялося ходити до лісу? |
Тому, що земля здвигалася |
* Тому, що вважалося, що в цей день вилазять всі гади, збираються до купи |
Правильна відповідь а) і б) |
Правильної відповіді немає |
Хто був посередником між сільською общиною та поміщиком або органами державної влади |
* Отаман, а потім війт |
Батько |
Сільський голова |
Правильної відповіді немає |
У Карпатах депутатом називали: |
Державного службовця |
Сільського голову |
* Людину, яка відповідала в певний рік за випас худоби |
Всі відповіді вірні |
Коли виходили на толоку: |
У неділю |
У святкові дні |
* Правильні відповіді а) і б) |
На толоку люди не ходили |
Обов'язками парубочих громад було: |
Будувати гойдалки на Великдень |
Робити хрест із льоду на Водохрещу |
Організовувати ватаги колядувальників, придумувати для цього сценарій |
* Всі відповіді вірні |
Обов'язками дівочих громад було: |
Допомагати по господарству старим та хворим |
Доглядати могилки тих, чиї родичі далеко або ж їх зовсім нема |
Прикрашати церкву напередодні свят |
* Всі відповіді вірні |
Окрім приготування куті в Святвечір, господиня мала ще щось зробити. Що? |
Прибратися у хаті |
* Позбавитися ворогів, заткнувши всі дірки в лавах та ослонах, примовляючи: «Не дірки затикаю, а роти моїм ворогам» |
Причепуритися |
Зробити зачіску |
Огорожа – це: |
Засіб для безпеки двору |
Щоб не було видно нічого |
* Те магічне охоронне коло, в яке так вірили наші пращури |
Правильної відповіді немає |
Найпоширенішою огорожею на Україні був: |
Забор |
Ворота |
* Тин |
Всі відповіді вірні |
Незаміжні дівчата носили: |
Шапку |
Очіпок |
Хустинку |
* Вінок |
Заміжні жінки носили: |
Вінок |
* Високий очіпок |
Шапку |
Правильної відповіді немає |
Вінок незаміжньої дівчини прикрашали: |
Бронзовими або срібними підвісками |
Дукатами й квітами |
Стрічками |
* Всі відповіді вірні |
Очіпок заміжньої жінки прикрашали: |
* Шматком тонкої білої тканини на зразок рушника |
Стрічками |
Квітами |
Всі відповіді вірні |
Чоловічий одяг складався з : |
Довгої сорочки, широких шароварів або вузьких штанів |
Безрукавки |
Пояса з довгими китицями |
* Всі відповіді вірні |
Улітку повсякденним головним убором українців був: |
* Солом'яний бриль |
Вушанка |
Капелюх |
Всі відповіді вірні |
Узимку чоловіки й жінки вдягалися в: |
Шуби |
Шалі |
* Кожухи з вичинених овечих шкур |
Всі відповіді вірні |
Популярним верхнім одягом були |
Жупани |
Свити |
Опанчі |
* Всі відповіді вірні |
Здавен найулюбленішими продуктами Українців були: |
Свинина, сало |
Буряк, цибуля й часник |
Пшеничне та гречане борошно, пшоно |
* Всі відповіді вірні |
Найулюбленішими м'ясними стравами вважалися: |
Душенина |
Печеня |
* Правильні відповіді а) і б) |
Правильної відповіді немає |
Серед улюблених святкових м'ясних страв української кухні – : |
Порося з хріном, холодець |
Шпундра, смажена качка з яблуками |
Завиванці |
* Всі відповіді вірні |
Повсякденними вважалися: |
Січеники, крученики |
Битки, товченики |
Кров'янка, борщ |
* Всі відповіді вірні |
Чудовим доповненням до борщу слугували: |
Хліб |
Пиріжки |
* Пампушки з часником |
Правильної відповіді немає |
Всесвітньо відомими українськими стравами є : |
Галушки |
Вареники |
* Правильні відповіді а) і б) |
Правильної відповіді немає |
Українці особливо добре готували солодкі страви з борошна: |
Буцики з медом, сластьони, шкраб, пухкеники, мантулі |
Папушники, плетуни, мандрики, макорженики, шулики |
Присканці, малаї, сочники, пундики, соложеники, медовики |
* Всі відповіді вірні |
Українські домашні напої: |
Настоянки, солодкі наливки, варенуха |
Муселець, тертуха, мочена, безліч квасів, узвари |
Запорізьке, батуринське та мошногірське пиво, трав'яні напої з м'ятою, чебрецем або душицею |
* Всі відповіді вірні |