- •Вступ
- •Скелет
- •Осьовий скелет
- •Скелет голови (череп)
- •Скелет кінцівок
- •Безперервні з’єднання кісток
- •Переривчасті (синовіальні) з’єднання кісток
- •Розвиток з’єднань кісток
- •З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •Загальна характеристика м’язів
- •Фасції
- •М’язи голови
- •М’язи шиї, тулуба й хвоста
- •М’язи грудних кінцівок
- •М’язи тазових кінцівок
- •Розвиток шкірного покриву
- •Будова шкіри
- •Похідні шкірного покриву
- •Порожнини тіла
- •Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •Апарат травлення
- •Розвиток органів дихання
- •Ніс і носова порожнина
- •Гортань
- •Трахея
- •Легені
- •Розвиток органів сечовиділення
- •Нирки
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сечівник
- •Розвиток органів розмноження
- •Органи розмноження самців
- •Органи розмноження самок
- •Філогенез кровоносної системи
- •Серце
- •Кровоносні судини
- •Артерії малого кола кровообігу
- •Артерії великого кола кровообігу
- •Система венозних судин
- •Основні лімфатичні стовбури і протоки
- •Тимус
- •Селезінка
- •Периферичні органи ендокринної системи
- •Загальні принципи будови нервової системи
- •Розвиток нервової системи
- •Центральна нервова система
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Центральні провідні шляхи нервової системи
- •Венозні пазухи
- •Артерії головного мозку
- •Периферичний відділ нервової системи
- •Автономна (вегетативна) нервова система
- •Зоровий аналізатор
- •Присінково-завитковий аналізатор
- •Апарат руху
- •М’язова система
- •Шкірний покрив
- •Апарат травлення
- •Апарат дихання
- •Апарат сечовиділення
- •Органи розмноження
- •Кровоносна і лімфатична системи
- •Органи внутрішньої секреції
- •Нервова система
- •Органи чуття
Розділ 6
ГОРТАНЬ
Гортань — lárynx — розміщена між глоткою і трахеєю (див. рис. 6.3), про- водить повітря з носової порожнини і глотки в трахею. Це орган, що не лише проводить повітря, а й утворює звук. Крім того, гортань захищає органи ди- хання від потрапляння в них корму під час ковтання. Гортань рухливо з’єднується з під’язиковим скелетом і глоткою, бере активну участь в акті ковтання.
Основу гортані становлять п’ять хрящів: щитоподібний, кільцеподібний (перснеподібний), надгортанний і два черпакуватих (рис. 6.6). Хрящі рухли- во з’єднані між собою, на них прикріплюються м’язи гортані, глотки та під’язикового скелета. Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, яка утворює складки.
Рис. 6.6. Хрящі гортані:
А — великої рогатої худоби; Б — свині; В — собаки; Г — коня; 1 — cartilágo epiglottíca; 2 — proc. cuneifórmis; 3 — cartilágo thyroídea; 4 — lamína thyroídea sinístra; 5 — córpus thyroídeus; 6 — córnu rostrále; 7 — córnu caudále; 8 — cartilágo cricoídea; 9 — proc. musculáris; 10 — fácies articuláris arytenoídea; 10′ — fácies articuláris thyroídea; 11 — cartilágo arytenoídeae; 12 — proc. corniculátus; 13 — proc. musculáris; 14 — proc. vocális; 15 — proc. cuneifórmis; 16 — cartilágo tracheális
300
АПАРАТ ДИХАННЯ
Хрящі гортані. Найбільший і наймасивніший щитоподібний хрящ — cartilágo thyroídea 3, який має форму жолобоподібної пластинки. На хрящі розрізняють пластинки — lamína déxtra et sinístra 4 — і тіло — córpus thyroídeus 5. Пластинки є основою бічних стінок гортані. Верхній край пластинок видовжений у вигляді ростральних і каудальних ріжків — córnu rostrále 6 et caudále 7, якими хрящ спереду з’єднується з тиреогіоїдом під’язикового ске- лета (суглобом, зв’язкою або хрящем), а ззаду — з кільцеподібним хрящем. Рострально ріжки у коня і великої рогатої худоби відділяються від пластин- ки ростральною щитоподібною вирізкою — incisúra thyroídea rostrális, яка закрита сполучнотканинною пластинкою. В останній є щитоподібний отвір — for. thyroídeum — для проходження краніального гортанного нерва.
Кільцеподібний хрящ — cartilágo cricoídea 8 — непарний і приєднується ззаду до щитоподібного хряща. На дорсальній поверхні хряща виділяється пластинка — lamína cartiláginis cricoídeae, від якої вентрально опускається дужка хряща — árcus cartiláginis cricoídeae. На пластинці зовні виступає се- рединний гребінь — crísta mediána, а на передньому краї — суглобові повер- хні — fácies articuláris arytenoídeae 10. На латеральній поверхні дужки з ко- жного боку знаходяться суглобові щитоподібні поверхні — fácies articuláris thyroídeae 10′ — для з’єднання з каудальними ріжками щитоподібного хря- ща. Спереду і з боків кільцеподібний хрящ з’єднується з парними черпаку- ватими хрящами, а каудально — з першим трахейним хрящем.
Черпакуватий хрящ — cartilágo arytenoídea 11 — парний гіаліновий,
трикутної форми. Хрящ складається з основи черпакуватого хряща — básis cartiláginis arytenoídeae — і загнутого гачком ріжкового відростка — proc. corniculátus 12, що виступає вперед і вгору. На основі хряща виділяється м’язовий відросток — proc. musculáris 13, а вентральніше — голосовий відро- сток — prox. vocális 14. Черпакуваті хрящі з’єднуються суглобами з пластин- кою кільцеподібного хряща, а між собою — зв’язкою. Ріжкові відростки по- будовані з еластичного хряща.
Надгортанний хрящ (надгортанник) — cartilágo epiglóttica 1 — побудова-
ний з еластичного хряща, має листкоподібну форму. Разом з черпакуватими хрящами обмежує вхід у гортань. На хрящі розрізняють основу — básis, вер- хівку — ápex, краї. Збоку до основи хряща приєднуються клиноподібні, або врісбергові, відростки — proc. cuneifórmis, s. Wrisbergi 2.
З віком хрящі гортані костеніють. Відкладання солей у великої рогатої худоби розпочинається з щитоподібного хряща, з пластинки кільцеподібного хряща. Проте існують індивідуальні, вікові, статеві та породні особливості. Слід враховувати, що змінюється еластичність хрящів, а відповідно, і їх вла- стивості. У людини цей процес розпочинається у віці 16–22 років, що при- зводить до зміни голосу.
Порожнина гортані — cávum láryngis — вкрита слизовою оболонкою, яка продовжується з глотки (див. кольорову вклейку, рис. VII). У гортань веде широкий, у спокійному стані завжди відкритий, вхід — áditus lаrýngis, який обмежений надгортанним і черпакуватим хрящами, а збоку — парною чер- пакувато-надгортанною складкою — plíca aryepiglóttica. Вхід веде в розши- рену частину гортані — присінок гортані — vestíbulum láryngis, слизова обо-
301
Розділ 6
лонка якого вкрита багатошаровим плоским епітелієм. На бічній стінці при- сінка розміщені бічні шлуночки — ventrículus lаrýngis laterális 13, які обме- жені спереду присінковою складкою — plíca vestibuláris, а ззаду — голосовою
— plíca vocális 14. У вентральній стінці присінка, позаду надгортанного хряща, розміщений вентральний шлуночок — ventrículus láryngis ventrális
12.
Середня частина гортані різко звужується у вентральному напрямі, утво- рюючи голосову щілину — ríma glóttidis. Її верхня частина дещо розширена і лежить між черпакуватими хрящами, утворюючи дихальну щілину, або міжхрящову частину — pars іntercartilagínea. Нижня частина щілини вузь- ка, розміщена між голосовими складками і утворює голосову щілину, або міжперетинчасту частину — pars intermembranácea, де, власне, і виникають звуки. Висота звуку залежить від напруження еластичної голосової зв’язки — lig. vocále — і голосового м’яза — m. vocális, які розміщені в товщі голосової складки. Позаду голосових складок знаходиться власне порожнина гортані — cávum lаrýngis, слизова оболонка якої вкрита миготливим епітелієм.
У гортані розрізняють парні м’язи, що діють на окремі хрящі гортані (роз- ширювачі й стискачі) і зміщують гортань у цілому — довгі м’язи (рис. 6.7).
Розширювачі гортані. Кільцечерпакуватий дорсальний м’яз — m. cricoarytenoídeus dorsális 14 — бере початок від м’язового гребеня кільцеподіб- ного хряща і закінчується на м’язовому гребені черпакуватого хряща. Він підіймає черпакуваті хрящі, розширюючи вхід у гортань, і напружує голосо- ві складки.
Кільцещитоподібний м’яз — m. cricothyreoídeus 12 — лежить на зовніш-
ніх поверхнях дужки кільцеподібного хряща та пластинки щитоподібного хряща. Хід м’язових волокон косий — дорсоростральний. М’яз опускає щи- топодібний хрящ і натягує голосові складки.
Під’язиково-надгортанний м’яз — m. hyoepiglótticus — починається дво-
ма голівками на кератогіоїдах та базигіоїді і закінчується в основі надгор- танного хряща. Відтягує надгортанний хрящ уперед.
Рис. 6.7. М’язи і зв’язки гортані великої рогатої худоби (А) і коня (Б):
1 — proc. linguális; 2 — ceratohyoídeum; 3 — thyrohyoídeum; 4 — lamína thyreoídea; 5 — cartilágo cricoídea; 6 — cartilágo epiglóttica; 7 — cartilágo arytenoídea; 7′ — proc. corniculátus; 8 — tráchea; 9 — gl. thyreoídea; 10
— m. ceratohyoídeus; 11 — m. thyrohyoídeus; 12 — m. cricothyreoídeus; 13 — m. cricoarytenoídeus laterális; 14 — m. cricoarytenoídeus dosrális; 15 — m. vocális; 16 — m. ventriculáris; 17 — m. arytenoídeus transvérsus; 18 — ventricúlus láryngis; 19 — m. sternothyreoídeus; 20 — lig. hyoepiglótticum; 21 — lig. vocále; 22 — lig. cricothyreoídeum
302
АПАРАТ ДИХАННЯ
Стискачі гортані. Кільцечерпакуватий латеральний м’яз — m. cricoarytenoídeus laterális 13 — розміщений на медіальній поверхні пластинки щитоподібного хряща і знаходиться між латеральною поверхнею дужки кі- льцеподібного хряща та м’язовим відростком черпакуватого хряща. Опускає черпакуватий хрящ і відповідно зменшує напруження голосової зв’язки 21.
Голосовий м’яз — m. vocális 15 — розміщений у голосовій складці між го- лосовим відростком черпакуватого хряща і пластинкою щитоподібного хря- ща. М’яз звужує голосову щілину.
Шлуночковий м’яз — m. ventriculáris 16 — розміщений рострально від голосових складок у шлуночковій складці. Бере початок разом з голосовим м’язом і закінчується на м’язовому відростку черпакуватого хряща.
Черпакуватий поперечний м’яз — m. arytenoídeus transvérsus 17 — роз-
міщений дорсально між м’язовими відростками черпакуватих хрящів. Разом з іншими м’язами розслаблює голосові складки.
Довгі м’язи (див. м’язи язика та під’язикового апарату) — груднино-
щитоподібний — m. sternothyroídeus 19 — і щитопід’язиковий — m. thyrohyoídeus 11. Перший відтягує гортань назад після ковтання, другий підтягує гортань рострально до під’язикового скелета під час ковтання їжі.
Увеликої рогатої худоби (див. рис. 6.6, А) гортань невелика, прямокутної форми. Щитоподібний хрящ каудально не має вирізки. Каудальні ріжки 7 гачкоподібні і з’єднуються зв’язками з кільцеподібним хрящем. Голосовий відросток 14 черпакуватого хряща добре виражений. Надгортанний хрящ має овальну форму.
Вхід у гортань звужений, шлуночків немає. Слизова оболонка не утворює рельєфних складок, голосові складки слабко виражені. Голосовий і шлуноч- ковий м’язи злиті.
Уконя (див. рис. 6.6, Г) гортань добре розвинута, хрящі рухливі. Щитопо- дібний хрящ 3 скошений, з глибокою каудальною вирізкою — incisúra thyroídea caudális, внаслідок чого тіло 5 коротке і несе гортанний виступ — prominéntia larýngea. Надгортанний хрящ 1 листкоподібної форми. Клино- подібні відростки 2 великі. Бічні шлуночки великі, широкі, різні за формою (овальні, трикутні, ромбоподібні) та розміром. Голосові складки 14 чітко ви- ражені.
Усвині (див. рис. 6.6, Б) гортань видовжена, із звуженою порожниною. Щитоподібний хрящ 3 довгий, каудально висота пластинок 4 збільшується. Каудальні ріжки 7 короткі, широкі, ростральних немає. Черпакуваті хрящі 11 несуть добре виражені, загнуті вгору і назад ріжкові відростки 12, вер- шини яких роздвоєні. Біля кільцеподібного хряща, між дорсомедіальними кутами черпакуватих хрящів, розміщений маленький міжчерпакуватий хрящ — cartilágo interarytenoídea. Надгортанний хрящ короткий, широкий, вільний його кінець заокруглений. Голосова складка розділяється на більшу передню і меншу задню частини, між якими утворюється глибоке заглиб- лення. З останнього невеликий отвір веде в об’ємний бічний шлуночок. Біля основи надгортанного хряща розміщений вентральний шлуночок. Голосові складки паралельні одна одній і формують вузьку голосову щілину. Голосо- вий і шлуночковий м’язи злиті.
303