Розділ 2

З’ЄДНАННЯ КІСТОК ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ

З’ЄДНАННЯ ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ З ТУЛУБОМ

Грудна кінцівка приєднується до тулуба за допомогою сполучної тканини і м’язів — сполучнотканинно-м’язове з’єднання — синсаркоз. У ньому розріз- няють остисто-ребернопоперечну фасцію і м’язи поясу грудної кінцівки.

Лопатка обертається на грудній стінці як ексцентрично рухома полірова- на шайба, точка обертання якої знаходиться на середині лінії прикріплення лопаткового хряща.

Плечовий суглоб — articulátio húmeri (рис. 2.17, 2.18) — у свійських тва- рин за формою кулястий, багатовісний, конгруентний, простий. Має сугло- бову капсулу і дзьобо-плечову зв’язку — ligaméntum coracobrachiále. Бічних зв’язок немає, їх функцію виконують кінцеві сухожилки м’язів плечового су-

глоба — músculus infraspinátus (див. рис. 2.18, 5) і частково músculus subscapuláris (див. рис. 2.18, 4) з медіальної поверхні. У зв’язку з цим у пле- човому суглобі виражені лише згинання й розгинання, і тільки у м’ясоїдних можливі бічні рухи. Медіальна стінка капсули суглоба зростається у свині і собаки з сухожилком підлопаткового м’яза так, що останній розміщується в порожнині суглоба. Сухожилок двоголового м’яза плеча у свиней, собак і дрібних жуйних занурюється ще глибше в синовію, має брижу і сухожилкову піхву. У жуйних і коней, навпаки, сухожилок двоголового м’яза прохо- дить зовні від капсули суглоба і між ними лежить міжгорбова сумка —

búrsa intertuberculáris.

104

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Ліктьовий суглоб — articulátio cubíti (рис. 2.19, 2.20) — утворений блоком плечової кістки з одного боку і проксимальним суглобовим кінцем промене-

вої (articulátio humeroradiális) і ліктьової (articulátio humeroulnáris) кісток з другого, становлячи таким чином складний блокоподібний суглоб. У жуйних, коней і собак він називається защіпковим. Анатомічна будова (наявність гребенів і жолобів) не допускає в цьому суглобі ніяких бічних ру- хів. Капсула суглоба відносно щільна і на згинальній поверхні підсилюється волокнами, що проходять косо. В суглобі розрізняють зв’язки.

Бічна латеральна — ligaméntum collaterále laterále (див. рис. 2.19, 3) —

коротка, починається на зв’язкових горбку і ямці плечової кістки і тягнеться до зв’язкового горбка променевої кістки. У коней ця зв’язка має одну ніжку, в інших свійських тварин — дві: краніальну й каудальну. Краніальна тяг- неться до променевої, каудальна — до ліктьової кісток.

Бічна медіальна — ligaméntum collaterále mediále — є довга і коротка. Довга — тонка, має дві ніжки. Вона починається на зв’язкових горбку та ямці плечової кістки і закінчується неоднаково у різних тварин. У жуйних і коней коротка задня ніжка є власне зв’язкою, тоді як довга ніжка являє со- бою залишок круглого пронатора. Довгу передню ніжку називають ligaméntum collaterá;e mediále (lóngum) (див. рис. 2.20, 7), коротку — ligaméntum collaterále mediále (bréve) (див. рис. 2.20, 6). У свиней і собак зв’язка також

105

Розділ 2

розділяється, хоча у цих тварин виражений круглий пронатор. У собак має місце ще й еластична ліктьова зв’язка, що тягнеться від ліктьового відростка до ліктьової ямки. У жуйних і коней на блоці плечової кістки знаходяться одна чи кілька ямок, не вкритих хрящем. Це синовіальні ямки — fóssae synoviáles.

З’ЄДНАННЯ ПРОМЕНЕВОЇ Й ЛІКТЬОВОЇ КІСТОК

Усвійських тварин променева й ліктьова кістки з’єднуються неоднаково. Вони формують два обертових суглоби — articulátio radioulnáris proximális і articulátio radioulnáris distális.

Articulátio radioulnáris proximális утворений суглобовою окружністю про- меневої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки

Articulátio radioulnáris distális утворений вкритою хрящем суглобовою окружністю ліктьової кістки з такою ж вкритою хрящем ліктьовою вирізкою променевої кістки.

Ужуйний і коней дистального суглоба немає, оскільки тут обидві кістки передпліччя з’єднуються синостозом. Проксимальний суглоб у цих видів тварин є, але без власної відокремленої капсули, тому обертальні рухи в ньому неможливі. Очевидно, цей суглоб у деяких видів тварин призначений для пружної деформації.

Усвиней обидва суглоби є амфіартрозами (тугими суглобами).

Усобак у цих суглобах виражені пронація і супінація. Обидва суглоби мають щільно натягнуту суглобову капсулу. Від променевої до ліктьової кіс-

тки тягнуться зв’язки — ligaméntum radioulnáre laterále і mediále. Виразної поперечної зв’язки — ligaméntum transvérsum — у м’ясоїдних немає, однак у них є кільцева променева зв’язка — ligaméntum anuláre rádii, яка проходить від ліктьової кістки, перехрещуючи бічну зв’язку ліктьового суглоба, і закрі- плюється знову на ліктьовій кістці, охоплюючи у вигляді пояса голівку про- меневої кістки. Міжкісткова мембрана передпліччя — membrána interóssea antebráchii — закриває міжкістковий проміжок передпліччя, у жуйних і ко- ней вона з віком костеніє.

Зап’ястковий суглоб — articulátio cárpi (рис. 2.21—2.24) — складний, од-

новісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап’ястка і проксимальним епіфізом кісток п’ястка. Суглоб поділяєть- ся на передплічно-зап’ястковий суглоб — articulátio antebrachiocárpea (див. рис. 2.21, 3) — між передпліччям і верхнім рядом кісток зап’ястка; між- зап’ясткові суглоби — articulátio intercárpeae 4 — між обома рядами кісток

зап’ястка і зап’ястково-п’ясткові суглоби — articulatiónes carpometacárpeae 5 — між нижнім рядом кісток зап’ястка і проксимальним епіфізом кісток п’ястка. Слід також назвати суглоби між окремими кістками рядів за- п’ястка — articulatiónes intercárpeae. Розрізняють також суглоб додаткової кістки — articulátio óssis cárpi accessórii.

Три перших суглоби — складні, недовершені, блокоподібні, з різним сту- пенем рухливості. Передплічно-зап’ястковий суглоб найрухливіший. У між- зап’ясткових суглобах рухливість також добре виражена, але меншою мірою, ніж у попередньому. Зап’ястково-п’ясткові суглоби тугі, у них відмічають лише рухи зміщення, що забезпечують, як і в міжзап’ясткових суглобах, пружність. Суглоби одновісні, допускаються рухи згинання й розгинання, які найбільше виражені в передплічно-зап’ястковому суглобі. При максима-

106

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

льному розгинанні суглоба передпліччя з п’ястком утворюють пряму лінію. У зігнутому стані в суглобі можливі незначні обертальні й бічні рухи. Така будова суглоба зумовлює розподіл його зв’язок. Одні з них тягнуться через усі відділи складного суглоба і являють собою групу спільних довгих зв’язок, інші з’єднують окремі кістки в ряду або між сусідніми рядами кісток, їх від- носять до коротких зв’язок.

Спільні зв’язки. Капсула суглоба — cápsula articuláris — охоплює своїм волокнистим шаром весь складний суглоб, закріплюючись вздовж суглобо- вого краю кісток передпліччя, фіксується до кожного ряду кісток зап’ястка і закінчується вздовж суглобового краю кісток п’ястка. Волокниста оболонка дещо потовщена на спинковій поверхні, а особливо товста на пальмарній. Синовіальний шар капсули суглоба утворює три синовіальні сумки. Прок- симальна сумка охоплює передплічно-зап’ястковий суглоб, не натягнена, сприяє рухам. Середня сумка охоплює міжзап’ясткові суглоби, також лежить вільно, але менша за попередню, обмежує рухи. Дистальна сумка охоплює зап’ястково-п’ясткові суглоби, туго натягнена, перешкоджає рухам.

Колатеральна латеральна зв’язка зап’ястка — ligaméntum collaterále cárpi laterále (див. рис. 2.21, 8; рис. 2.23, 6) — починається на шилоподібному латеральному відростку і закінчується на основі латеральної грифельної кі- стки. З’єднується з ліктьовою кісткою зап’ястка і зап’ястковою IV кісткою.

Колатеральна медіальна зв’язка зап’ястка — ligaméntum collaterále cárpi mediále (див. рис. 2.21, 5) — починається на медіальному шилоподібному відростку і закінчується на основі медіальної грифельної кістки.

107

Розділ 2

Радіальна зв’язка зап’ястка — ligaméntum cárpi radiátum (див. рис. 2.24,

13) — підсилює волокнистий шар капсули суглоба на згинальній поверхні. Тримач згиначів не є зв’язкою. Починається на медіальному краї капсули

суглоба, тягнеться до додаткової кістки зап’ястка і прикріплюється до її па- льмарного краю. Так виникає в ділянці зап’ястка на пальмарній поверхні канал зап’ястка — canális cárpi. У цьому каналі проходять сухожилки, суди- ни, нерви.

Короткі зв’язки. Розрізняють поздовжні і поперечні короткі зв’язки. По- здовжні короткі зв’язки перекидаються лише через одну суглобову щілину. До них відносять променезап’ясткову спинкову і пальмарну — ligaméntum ulnocárpeum dorsále et palmáre — та радіальну — ligaméntum cárpi radiátum — зв’язки, що з’єднують задньомедіальний край променевої кістки зап’ястка із зап’ястковими ІІ і ІІІ кістками. Ці зв’язки названі відповідно до кісток, які вони з’єднують.

Поперечні короткі зв’язки: міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки — ligaménta intercárpea interóssea (див. рис. 2.21, 6), міжзап’ясткові спинкові і пальмар-

ні — ligaménta intercárpea dorsália et palmária (див. рис. 2.23,5), зап’ястково- п’ясткові спинкові і пальмарні — ligaménta carpometacárpea dorsália et palmária (див. рис. 2.23, 4).

У суглобі додаткової кістки зап’ястка крім капсули суглоба розрізняють зв’язку додаткової кістки зап’ястка з ліктьовою кісткою — ligaméntum accessоrioulnáre (див. рис. 2.21, 9), з ліктьовою кісткою зап’ястка — ligaméntum accessоriocarpoulnáre, з IV зап’ястковою кісткою — ligaméntum accessorioquartále 10 — і з п’ястковою кісткою — ligaméntum accessoriometacárpeum 11.

108

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

МІЖП’ЯСТКОВІ СУГЛОБИ

У свиней і м’ясоїдних кістки п’ястка з’єднуються між собою відносно ру- хомо так, що їхні проксимальні епіфізи утворюють маленькі міжп’ясткові суглоби — articulatiónes intermetacárpeae, які знаходяться всередині капсу- ли зап’ястково-п’ясткового суглоба. Крім капсули, п’ясткові кістки з’єдну- ються міжп’ястковими спинковими і пальмарними зв’язками — ligaménta intermetacárpea dorsália et palmária.

Суглоби пальців — articulatiónes digitórum (рис. 2.25—2.28).

Суглоб проксимальної фаланги пальця, п’ястково-фаланговий, або путовий, суглоб — articulátio metacarpophalángea, art. compedális —

утворений дистальним епіфізом п’ясткової кістки, основою першої

109

Розділ 2

фаланги і проксимальними сезамоподібними кістками. Суглоб складний, блокоподібний, одновісний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta collaterália (див. рис. 2.25, 5, 2.27, 2) і зв’язки сезамоподібних кісток, що з’єд- нують: сезамоподібні кістки між собою — ligaménta intersesamoídea palmária (див. рис. 2.25, 8–10); колатеральні сезамоподібні — ligaménta sesamoídea collaterália (див. рис. 2.5, 2.26, 2.27) з п’ястковою кісткою — ligaméntum metacarpointersesamoídeum (є у коней у вигляді еластичних пучків, що з’єд- нують ІІІ п’ясткову кістку з фіброзною тканиною, яка знаходиться між прок- симальними сезамоподібними кістками); з вінцевою кісткою — пряма зв’яз-

ка — ligaméntum sesamoídeum réctum (див. рис. 2.27), короткі зв’язки — ligaménta sesamoídea brévia, косі — ligaménta sesamoídea oblíqua (див. рис. 2.25, 7, рис. 2.27, 5, рис. 2.28, 9); схрещені — ligaménta sesamoídea cruciáta — з па-

льмарною поверхнею путової кістки, у жуйних розрізняють також між-

пальцеву міжсезамоподібну зв’язку — ligaméntum intersesamoídeum interdigitále (див. рис. 2.26, 6) — між осьо-

вими поверхнями сезамоподібних кісток, міжпальцеві фаланго-сезамо-

подібні зв’язки — ligaménta phalan-

110