Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
anat_sv_tvaryn.pdf
Скачиваний:
359
Добавлен:
14.02.2015
Размер:
15.64 Mб
Скачать

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

шийок — ísthmus — завдовжки до 5 см.

 

В яйцепроводі розрізняють також части-

 

ну, де утворюється шкаралупа (її нази-

 

вають пташиною маткою). Ця частина

 

має довжину до 7 см, довга й широка, а її

 

слизова оболонка ворсинчаста. Кінцевий

 

відділ яйцепроводу найдовший (до 10

 

см) і називається пташиною піхвою. Че-

 

рез неї готове яйце виходить у середній

 

відділ клоаки.

 

Органи розмноження самців. У пта-

 

хів немає сімяникового мішка, оскільки

 

сімяники у них розвиваються в порож-

 

нині тіла спереду від передньої частки

 

нирки. Вони висять на короткій брижі,

 

мають яйце- чи бобоподібну форму. Лі-

 

вий сімяник більший, ніж правий. В пе-

 

ріод статевої активізації (гону, або яру)

Рис. 15.22. Статевий член качура:

сімяники збільшуються. На медіально-

1 вивернута клоака; 2 пеніс; 3

му краї сімяника є невеликий придаток

нець сімяного жолоба; 6 отвір сімяпро-

сімяника, який добре помітний лише в

сімяний жолоб; 4 валик жолоба; 5 кі-

воду; 7 отвір сечоводу

період гону. Сімявиносні протоки тонкі,

 

звивисті, йдуть уздовж хребта поряд із сечоводами і відкриваються на лате- ральному боці середнього відділу клоаки, де утворюється сосочок. У півнів і качурів сімявиносні протоки розширюються перед відкриттям у клоаку. Статевий член у більшості птахів редукований. Він є лише у качурів, страу- сів, гусаків і самців цесарок. Як і в плазунів, пеніс утворений складкою вен- тральної частини заднього відділу клоаки (рис. 15.22). Поверхня пеніса вкрита слизовою оболонкою, що утворює спіралеподібну складку у вигляді жолоба, який під час ерекції перетворюється на канал. При цьому він по- довжується і виходить з клоаки. У самців страуса в пенісі є кістка. Додатко- вих статевих залоз у птахів немає.

КРОВОНОСНА І ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМИ

Кровоносна система. Серце у птахів, так само, як і у ссавців, — чотири- камерне (рис. 15.23). Характерною особливістю є те, що у птахів розвинута права дуга аорти.

У правому шлуночку серця сосочкових мязів немає, а правий атріо- вентрикулярний отвір щілиноподібний і прикривається сильно розви- нутою мязовою пластинкою, яка відходить від стінки шлуночка до перего- родки.

Черевна аорта поділяється на внутрішню і зовнішню клубові артерії в відділяє праву й ліву сідничні та середню крижову артерії. Сідничні арте- рії магістральні і живлять тазові кінцівки. Зовнішня клубова артерія віддає

563

Рис. 15.24. Артерії тазової кінцівки кур- ки:
1 зовнішня клубова; 2 огинаюча стегнова; 3 стегнова; 4 сіднична; 5 сіднична кау- дальна; 6 живильна стегнова; 7 тазова; 8 глибока стегнова; 9 каудальна стегнова; 10 задня великогомілкова; 11 середня, 12 краніальна, 13 латеральна великого- мілкові; 14 пальцеві (I–IV пальці)

Розділ 15

Рис. 15.23. Серце курки:

1 лівий шлуночок; 2 ліве передсердя; 3 легене- ві вени; 4 аорта; 5 легенева артерія; 6 права, 6

ліва краніальні порожнисті вени; 7 праве перед- сердя; 8 каудальна порожниста вена; 9 правий шлуночок; 10 клапан; 11 міжшлуночкова перего- родка

гілки для живлення тазового пояса і стилоподія (рис. 15.24). Васкуляриза- ція крила відбувається підключичною артерією та її гілками (рис. 15.25).

У птахів дві краніальні порожнисті вени. Каудальна порожниста вена ко- ротка, в неї впадають дві загальні клу- бові, непарні черевні й печінкові вени. Ворітних вен дві: ліва є колектором для венозної крові з шлунка, підшлун- кової залози та селезінки, права з

кишок. Остання зєднується з хвостовою веною через кишковобрижові вени. Особливістю венозної системи птахів є те, що зовнішні клубові вени влива- ються у велику ниркову вену відповідної нирки — v. renális mágna. Після їх злиття венозні стовбури називаються правою й лівою загальними клубови- ми венами, які є частиною системи каудальної порожнистої вени. У велику ниркову вену впадають і внутрішні клубові вени, які виносять кров від ор- ганів тазової порожнини. Така особливість анатомічної будови вен задньої частини тіла птахів (видозмінена ворітна система нирок) характерна також для земноводних і плазунів.

Лімфатична система птахів представлена лімфатичними судинами і вуз- лами. Останні є тільки у качок і гусей. Вони розміщені в каудальній частині

564

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

Рис. 15.25. Артерії крила курки (за І. В. Папченком, 1990):

1 груднинна каудальна; 2 груднинна середня; 3 глибока плечова; 4 колатеральна променева; 5 колатеральна ліктьова; 6 груднино-ключична; 7 грудна краніальна; 8 променева; 9 ключи- чна; 10 міжкісткова; 11 ліктьова; 12 пясткова

шиї біля яремних вен і під попереком між аортою та медіальним краєм нирки. Замість лімфовузлів у курей є лімфоїдна тканина у вигляді вузли- ків. Найбільше їх на стінках печінки, кишок, у легенях, шкірі, глотці, підне- бінні.

У птахів є дві грудні протоки, які роз- міщені латерально від хребта і впадають у яремні вени. Грудні протоки зєднують- ся між собою анастомозами.

ОРГАНИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

Щитоподібна залоза птахів утворена двома круглими або овальними частка- ми, розміщеними з боків від трахеї в ді- лянці співочої гортані (рис. 15.26).

Прищитоподібні залози маленькі, ку- лясті, світло-рожеві, розміщені позаду щитоподібних залоз або окремо від них.

Рис. 15.26. Залози внутрішньої секреції:

а тимус; б щитоподібна залоза; в прищитоподібна залоза; 1 трахея; 2 стравохід; 3воло; 4 плечого- ловний стовбур; 5 серце; 6 яремна вена; 7 нижня повіка

565

Розділ 15

Тимус, або вилочкова залоза, у вигляді бусоподібних тяжів лежить під шкірою на бічній поверхні шиї (див. рис. 15.26). Він починається від рівня нижньої щелепи і досягає серця. В передній ділянці його частки йдуть дор- сально від яремної вени, а при вході в грудну клітку вентрально від неї. Тимус є важливою частиною імунної системи птахів.

Надниркові залози у дорослих птахів невеликі, темно-коричневі, розмі- щені з боків від аорти на вентральній поверхні нирок.

НЕРВОВА СИСТЕМА

Спинний мозок побудований в основному так само, як і у ссавців. Має два потовщення, але більш розвинуте поперекове потовщення. Спинномозкові нерви називаються залежно від сегментів, з яких вони виходять, та зони їх галуження і в основному відповідають таким у ссавців.

Головний мозок (рис. 15.27) поділя- ється на пять відділів, але кожний з них має свої особливості.

Задній мозок має такі особливості: мозочок майже без півкуль, а червяк сильно розвинутий; мозкового моста немає. Довгастий мозок опуклий і утворює вентральну кривину. У серед-

 

Рис. 15.28. Нервова система птахів

Рис. 15.27. Головний мозок:

(за В. К. Стрижиковим, 1982):

А головний мозок; В спинний мозок; С

А з лівого боку; Б розріз; 1 нюховий мозок; 2

шийні спинномозкові нерви; Th грудні

зоровий нерв; 3 гіпофіз; 4 окоруховий нерв; 5

спинномозкові нерви; L поперекові, S

двогорбкове тіло; 6 трійчастий нерв; 7 відвідний

крижові спинномозкові нерви; Со хвостові

нерв; 8 довгастий мозок; 9 ІХ і Х пари черепних

спинномозкові нерви; а шийне сплетення;

нервів; 10 спинний мозок; 11 вушкоподібна частка

b плечове сплетення; с поперекове спле-

мозочка; 12 мозочок; 13 півкулі великого мозку; 14

тення; d крижове сплетення; е хвостове

первинний плащ; 15 базальний ганглій; а біч-

сплетення; 1 хребтовий нерв; 2 великий

ний, б четвертий шлуночки мозку

нутрощевий нерв; 3 симпатичний стовбур

566