СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

gosesamoídea interdigitále — між фалангою одного пальця і сезамоподібною кісткою іншого пальця.

У м’ясоїдних і свиней сухожилки згиначів прилеглих пальців з’єднуються глибокою поперечною п’ястковою зв’язкою — ligaméntum metacárpeum transvérsum profúndum.

Суглоб середньої фаланги (міжфаланговий проксимальний, вінцевий су-

глоб; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea proximális mánus, art. coronále — утворений голівкою путової і основою вінцевої кісток, простий, одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні й пальмарні зв’яз-

ки — ligaméntum collaterália et palmária (див. рис. 2.25, 5, рис. 2.26, 8, рис. 2.27, 2, рис. 2.28, 16).

Суглоб дистальної фаланги (міжфаланговий дистальний, копитовий (ра-

тичний, кігтьовий; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea distális mánus (art. unguláre, unquiculáre) — утворений голівкою вінцевої, суглобо- вою поверхнею копитової (ратичної, кігтьової) і дистальною сезамоподібною кістками (у собак немає). Суглоб складний (крім м’ясоїдних), одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta collaterália — і зв’язки сезамоподібної кістки: колатеральні сезамоподібні — ligaménta sesamoídea collaterália, спинкові — ligaménta dorsália (див. рис. 2.25, 14, рис. 2.26, 14), дистальну, непарну, осьову і неосьову зв’язки сезамоподібної кіс-

тки — ligaménta sesamoídeum distále, ímpar, axiále et abaxiále (див. рис. 2.25, 17, рис. 2.26, 17). У жуйних є дистальні міжпальцеві зв’язки — ligaménta interdigitália distália. У коней є зв’язки копитового хряща з І та ІІ фалангами і сезамоподібною кісткою — ligaménta chondrocompedália, ligaménta chondrocoronária (див. рис. 2.27, 11), ligaméntum chondrosesamoídea, а також з копитом — ligaméntum chondrounguláre collaterále i ligaméntum chondrounguláre cruciátum (див. рис. 2.28, 23).

111

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Кульшовий суглоб — articulátio cóxae (рис. 2.33) — утворе-

ний серпоподібною поверхнею кульшової западини тазової і го- лівкою стегнової кісток. Рухли- вість тазових кінцівок залежить від цього суглоба. Кульшова за- падина доповнюється по краю кільцем волокнистого хряща — хрящовою губою — lábrum acetabuláre 1. Ця губа разом з куль- шовою западиною майже повніс- тю охоплює голівку стегнової кіс- тки так, що утворюється горіхо- подібний суглоб — enarthrósis. Зв’язковий апарат, а також на- вколишні м’язи обмежують цей кулястий суглоб таким чином, що практично в ньому можливі, особливо у жуйних і коней, зги- нання й розгинання. На хрящо- вій губі прикріплюється суглобо-

ва капсула, що вкриває всю голівку стегнової кістки. Спереду стінка капсули підсилюється клубово-стегновою — ligaméntum iliofemorále — і лобково-стегно-

вою — ligaméntum pubofemorále, а ззаду — сіднично-стегновою — ligaméntum ischiofemorále — зв’язками. Крім цього, розрізняють такі зв’язки.

Зв’язка голівки стегнової кістки — ligaméntum cápitis óssis fémoris 3 — товс- та, коротка, округла, міцна. Починається в ділянці вирізки кульшової запади- ни та її ямки і закінчується в ямці чи вирізці голівки стегнової кістки, вкрита синовіальною оболонкою. Утримує голівку стегнової кістки в суглобо-

вій ямці.

Додаткова зв’язка стегнової кіс-

тки — ligaméntum accessórium

óssis fémoris 4 є тільки у коней і являє собою кінцевий сухожилок прямого м’яза живота. Проходить спочатку між гребенястим і привід- ним м’язами, спрямовується через вирізку кульшової западини і час- тково тут закріплюється, а біль- шість пучків волокон зв’язки зли- вається із зв’язкою голівки стегно- вої кістки. Зв’язка обмежує відве- дення кінцівки.

Поперечна зв’язка кульшової западини — ligaméntum transvérsum acetábuli 2 — перекидається через вирізку кульшової западини і тягнеться до її губи.

113

Розділ 2

Колінний суглоб — articulátio génus (рис. 2.34—2.38) — належить до складних інконгруентних, одновісних, виросткових суглобів. Він поділяється на: стегно-гомілковий — articulátio femorotibiális — і стегно-надколінко- вий — articulátio femoropatelláris — суглоби. Сюди додають ще й міжгоміл-

ковий проксимальний — articulátio tibiofibuláris proximális — суглоб.

Стегно-гомілковий суглоб — articulátio femorotibiális — утворений вирост- ками стегнової й великогомілкової кісток, між якими знаходяться волокнисто-

хрящові меніски — meníscus mediális et laterális (див. рис. 2.34, 5; 2.35, 5, 6; 2.36, 5, 16). Меніски вирівнюють інконгруентні суглобові поверхні кісток, не- суть по дві суглобові поверхні: вгнута спрямована до виростка стегнової кіст- ки, а плоска, із незначною вгнутістю, — до виростка великогомілкової кістки, мають півмісяцеву форму з товстим зовнішнім і тонким внутрішнім краями. Передній і задній кути притуплені і є місцем прикріплення зв’язок.

Стегно-гомілковий суглоб одновісний, складний, можливі рухи згинання й розгинання, а при зміщенні менісків можливі обертальні рухи.

Капсула суглоба своїм волокнистим листком починається на стегновій кіст- ці і тягнеться до великогомілкової кістки, при цьому з’єднується з опуклими краями менісків. Вона утворює порожнину, спільну для обох менісків. Сино- віальна порожнина окрема для кожного виростка. Обидві синовіальні порож- нини у коней з’єднуються рідко, у жуйних — часто, у собак з’єднані завжди. У коней медіальна синовіальна порожнина сполучається з порожниною стег- но-надколінкового суглоба. Порожнини поділяються менісками на проксима- льну й дистальну частини, які сполучаються між собою в ділянці гострого

114

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

краю меніска. Латеральна порожнина має два випинання. Одне розміщене в розгинальній борозні великогомілкової кістки й охоплює початковий сухожи- лок довгого розгинача пальців, друге охоплює підколінний м’яз.

Зв’язки менісків починаються на краніальній і каудальній верхівках ко- жного меніска.

Поперечні зв’язки коліна — ligaménta transvérsa génus (див. рис. 2.37, 7) — починаються на краніальному кінці латерального і медіального менісків, а закінчуються на краніальному міжвиростковому полі.

Підколінні косі зв’язки — ligaménta poplítea oblíqua (див. рис. 2.36, 17) —

починаються на каудальній верхівці кожного меніска, закінчуються: зв’язка латерального меніска — в підколінній вирізці, медіального — на міжвирост- ковому каудальному полі. Крім того, латеральний меніск має ще меніско-

стегнову зв’язку — ligaméntum meniscofemorále (див. рис. 2.25, 9; рис. 2.36, 4),

що з’єднує каудальний його край і верхівку з міжвиростковою поверхнею медіального виростка стегнової кістки.

Стегнова й великогомілкова кістки з’єднуються такими зв’язками. Колатеральна латеральна і медіальна зв’язки — ligaméntum collaterále

laterále et mediále (див. рис. 2.34, 7; рис. 2.35, 8, 10; рис. 2.36, 6, 15) — прохо-

дять від зв’язкових горбків стегнової кістки і тягнуться до зв’язкових горбків великогомілкової кістки. Латеральна зв’язка не прикріплюється до відпові- дного меніска, як медіальна, між ла- теральним меніском і латеральною зв’язкою проходить підколінний м’яз. Латеральна зв’язка прикріплюється на голівці малогомілкової кістки.

Схрещені зв’язки коліна — ligaménta cruciáta génus — розміщені між обома синовіальними сумками в центрі стегно-гомілкового суглоба.

115

Розділ 2

Краніальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum craniále (див. рис. 2.36, 7; рис. 2.37, 12) — починається на міжвиростковому полі латерального виростка стегнової кістки і закінчується на центральному міжвиростковому полі великогомілкової кістки.

Каудальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum caudále (див. рис. 2.35,

11; рис. 2.36, 2; рис. 2.37, 10) — проходить від міжвиросткового поля медіально- го виростка стегнової кістки до підколінної вирізки великогомілкової кістки.

Стегно-надколінковий суглоб — articulátio femoropatelláris (див. рис. 2.34—2.38) — утворений блоком стегнової кістки, що знаходиться на диста- льному її епіфізі, і надколінком. Це санний суглоб. Капсула суглоба являє собою надколінкову сумку, якщо надколінок розглядати як сезамоподібну кістку чотириголового м’яза стегна, але функціонально її вважають капсу- лою колінного суглоба. Вона межує з сумкою стегно-гомілкового суглоба і сполучається з нею. Зв’язки надколінка — латеральна і медіальна стегно-

надколінкові зв’язки — ligaméntum femoropatelláre laterále et mediále (див.

рис. 2.34, 6; рис. 2.36, 10; рис. 2.38, 3) — щільно прилягають до капсули суг- лоба. У м’ясоїдних виражені нечітко. Латеральна зв’язка починається на ла- теральному зв’язковому горбку стегнової кістки і спрямовується до латераль- ного кута надколінка. Медіальна починається спереду і вище від медіально- го зв’язкового горбка стегнової кістки і тягнеться до хрящового відростка надколінка, значно слабкіша від попередньої.

Чотириголовий м’яз стегна закінчу-

ється у хижаків, свиней і дрібних жуй-

них кінцевим сухожилком на горбистості великогомілкової кістки. У цьому сухо- жилку розміщений надколінок. У вели- ких жуйних і коней цей кінцевий сухо- жилок має ще дві зв’язки підкріплення фасції — ліву й праву. Отже, у названих видів тварин є три зв’язки ligaménta pa-

télle.

Латеральна надколінкова зв’язка — ligaméntum patélle laterále (див. рис. 2.34, 8; рис. 2.36, 9; рис. 2.38, 4) — по-

чинається на латеральному куті надко- лінка і закінчується проксимально на горбистості великогомілкової кістки.

Проміжна надколінкова зв’язка — ligaméntum patélle intermédium (див. рис. 2.34, 9; рис. 2.38, 5) — починається на дистальному куті надколінка і закінчу- ється медіально від попередньої зв’язки на горбистості великогомілкової кістки.

Медіальна надколінкова зв’язка —

116

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

жирова подушка — córpus adipósum infrapatelláre, яка повністю охоплює проміжну зв’язку. У коней під початком і закінченням цієї зв’язки є бурси — búrsa infrapatelláris proximális et distális.

Велико-малогомілковий суглоб — articulátio tibiofibuláris proximális —

утворений голівкою малогомілкової кістки і суглобовою поверхнею латера- льного виростка великогомілкової кістки. Є у свійських тварин, крім жуй- них, в яких голівка малогомілкової кістки зрослась із латеральним вирост- ком великомілкової кістки. Суглоб тугий. Має капсулу суглоба і краніальну та каудальну зв’язки голівки малогомілкової кістки — ligaméntum cápitis fíbulae craniále et caudále.

Велико-малогомілковий дистальний суглоб — articulátio tibiofibuláris distálіs — є в усіх свійських тварин, крім коней, в яких дистальний кінець кісток гомілки зростається, утворюючи латеральну щиколотку. Суглоб ту- гий. Капсула суглоба являє собою розширення капсули заплесно- гомілкового суглоба. Суглоб має краніальну й каудальну міжгомілкові зв’язки — ligaméntum tibiofibuláre craniále et caudále.

Заплесновий суглоб — articulátio társi (рис. 2.39, 2.40) — складний, одно- вісний, утворений дистальними епіфізами кісток гомілки, кістками заплес- на і проксимальними епіфізами кісток плесна. У цьому суглобі розрізняють капсулу суглоба — cápsula articuláris, фіброзний листок якої починається на кістках гомілки і закінчується на кістках плесна, а синовіальний листок по- діляється на камери, що відповідають таким суглобам:

надп’ятково-гомілковому — articulátio talocrurális — між дистальним епіфізом кісток гомілки і надп’ятковою кісткою;

міжзаплесновим суглобам — articulátiones intertárseae — між ря-

дами кісток заплесна, серед яких, у свою чергу, розрізняють:

117

Розділ 2

а) надп’ятково-п’ятковий — articulátio talocalcánea — між надп’ятковою і п’ятковою кістками;

б) надп’ятково-п’ятково-центральний — artіculátio talocalcaneocentrális —

між надп’ятковою, п’ятковою і центральною кістками заплесна;

в) п’ятково-четвертий — articulátio calcaneoquartális — між п’ятковою і заплесновою IV кістками;

г) центровіддалений — articulátio centrodistális — між центральною кіст- кою заплесна і заплесновою ІІІ кісткою.

Заплесно-плеснові суглоби — articulatiónes tarsometatárseae — між дис-

тальним рядом заплеснових і основами плеснових кісток.

Крім цих суглобів є також суглоби між окремими кістками в кожному ря- ду заплесна і плесна. У жуйних і свиней є суглоб між малогомілковою й п’ятковою кістками.

Надп’ятково-гомілковий суглоб у всіх тварин — довершений гвинтоподі- бний гінглім, а у коней, крім того, ще й пружний (суглоб, що защіплюється). Рухи в цьому суглобі (згинання — fléxio — і розгинання — exténsio) зумов- лені блоками надп’яткової і великогомілкової кісток. В інших суглобах за- плеснового суглоба рухи ковзаючі, що відповідає формі поверхонь кісток і забезпечує амортизацію і зменшення сили поштовху, яка передається на суглоб з дистальних відділів кінцівки.

У суглобі розрізняють зв’язки:

Колатеральна латеральна довга зв’язка — ligaméntum collaterále laterále lóngum (див. рис. 2.40, 8) — починається на бічній щиколотці і тягнеться до кісток Mt3 i Mt4, прикріплюється до кісток Тс і Т4.

Колатеральна латеральна коротка зв’язка — ligaméntum collaterále laterále bréve (див. рис. 2.40, 7, 9) — починається на латеральній щиколотці і ді- литься на дві гілки, що закріплюються: одна — на п’ятковій, друга — на надп’ятковій кістках.

Колатеральна медіальна довга зв’язка — ligaméntum collaterále mediále lóngum (див. рис. 2.39, 8) — починається ззаду на медіальній щиколотці і закріплюється на надп’ятковій, центральній кістках та І—ІІІ заплеснових кістках, з’єднується з дорсальною зв’язкою заплесна і закінчується на плес- нових ІІ і ІІІ кістках.

Колатеральна медіальна коротка зв’язка — ligaméntum collaterále mediále bréve (див. рис. 2.39, 6) — починається на медільній щиколотці і ділиться на дві ніжки: сильніша з них закріплюється на підпорі надп’яткової кістки, ко- ротша — на горбку надп’яткової кістки.

Підошовна довга зв’язка — ligaméntum plantáre lóngum (див. рис. 2.39, 7;

рис. 2.40, 11) — починається ззаду на п’ятковому горбі і закінчується на за- плеснових центральній і IV та плеснових III і IV кістках.

Дорсальна заплеснова зв’язка — ligaméntum társi dorsále (див. рис. 2.39, 9; рис. 2.40, 10) — являє собою широку трикутної форми зв’язку на згиналь- ній поверхні заплесна. Починається на медіальному зв’язковому горбку надп’яткової кістки, віялоподібно розширюється і закріплюється на плесно- вих ІІ і ІІІ кістках, заплеснових центральній і ІІІ.

У заплесновому суглобі є ще поздовжні і поперечні зв’язки між окремими кістками заплесна.

Суглоби пальців тазової кінцівки відповідають суглобам грудної кінцівки.

118