14) Сутність продуктивності праці та методи визначення

Продуктивність праці — це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці живої та уречевленої.

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості.

Методи визначення виробітку:

- натуральний (ділення обсягу виробленої продукції у фізичних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах); різновидом натуральних вимірників обчислення виробітку є умовно-натуральні;

-вартісний (ділення обсягу виробленої продукції в гривнях до затрат часу, вираженого в середньосписковій чисельності робітників, або відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино-годин);

- трудовий (ділення обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах, на кількість робітників).

15) Поняття виробничих фондів підприємства та їх структура

Основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства.

1)У промисловості залежно від сфери функціонування основні виробничі фонди поділяються:

на промислово-виробничі(належать засоби праці підприємства, призначені для виробництва промислової продукції.)

непромислово-виробничі (— це засоби праці непромислових підприємств (підприємства сільськогосподарського призначення, ремонтно-будівельні дільниці, транспортні цехи).

2)За належністю основні виробничі фонди поділяють

на власні (це фонди, які знаходяться на балансі підприємства)

залучені.(взяті в тимчасове користування в іншої організації на умовах оренди або надання послуг.)

Виробничі фонди включають

продуктивні фонди (поділяються на основні та оборотні. З допомогою саме цих фондів виробляється продукція (послуги).

фонди обігу. (це готова продукція, що перебуває на складі підприємства, а також відвантажена, але ще не оплачена покупцями продукція,)

16) Відтворення основних виробничих фондів, показники їх вимірювання

Підвищення ефективності відтворення основних фондів є наслідком інтенсивного відтворення та використання діючих основних фондів підприємства.

Ці процеси сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства та дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Коефіцієнт вибуття – показник, який відображає величину основних фондів, яка вибула з кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві

Коефіцієнт оновлення – показник, який відображає величину основних фондів, яка добавились до кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві

Крім того, існує дві форми оновлення основних фондів – екстенсивна та інтенсивна.

Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів.

Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.

До системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно ввести коефіцієнт інтенсивного оновлення - співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період;

коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів - відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного.