- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
2.5. Логічні операції над поняттями.
Логічною операцією над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над поняттями відносяться:
а) обмеження і узагальнення понять,
б) поділ понять,
в) визначення понять,
г) операції з класами.
Обмеження і узагальнення понять.
Обмеженням називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом, до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом (від родового поняття до видового). Межею обмеження є одиничне поняття.
Узагальненням називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом, до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом (від видового поняття до родового). Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття, у якого область визначення предиката, що виражає його зміст, збігається з областю істинності цього предиката і яке не має відмінних родових ознак – "матерія", "час", "простір", "буття". Такі поняття іноді називають категоріями.
В кожній науці існує своя система понять, подальше узагальнення яких неможливо.Так в системі понять теорії права не можна узагальнити поняття " правові відносини", "держава", "система права" тощо.
Поділ понять та правила поділу.
Поділом понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг понять. Розкрити обсяг поняття можна шляхом перерахування елементів, які входять до його складу. Це можна зробити з такими поняттями, як: планети Сонячної системи, арифметичні дії, види покарань. Але в тих випадках, коли кількість елементів обсягу досить велика або нескінчена, такий спосіб є малоефективним. Тут слід іти шляхом поділу поняття на види.
Структура операції поділу містить у собі такі складові: ділене поняття, члени поділу, підстава поділу.
Існують 2 види поділу: за видозмінюваною ознакою і дихотомічний. При поділі за видозмінюваною ознакою ділене поняття розбивають на види на підставі специфічного вияву ознаки в різних видах діленого поняття. Наприклад, поняття "люди" можна поділити на "чоловіки" та "жінки", підставою поділу тут є видова ознака "стать". Або можна поділити на поняття "українець", "поляк", "француз" і т.д., підставою поділу в даному разі є етносоціальна ознака – "національність".
Підстава поділу повинна відповідати вимогам об’єктивності, бути науково обґрунтованою і виконувати пізнавальну функцію.
При дихотомічному поділі ділене розбивають на 2 суперечливих поняття: "люди" – "не люди", "дієздатні" – "недієздатні".
Правила поділу понять:
1. Поділ понять має бути відповідним. Не може бути надто “вузького” або надто “широкого” поділу. Сума обсягів членів поділу повинна бути рівною обсягу діленого поняття.
2. Поділ слід здійснювати за однією підставою. Порушення веде до помилки – “підміна підстави”.
3. Члени поділу повинні виключати один одного.
4. Поділ повинен бути послідовним, тобто члени поділу повинні бути однопорядковими видами. Порушення цього правила веде до помилки, яка називається “стрибок у поділі”.
Поділ як логічну операцію над поняттями слід відрізняти від класифікації і поділу цілого на частини. Класифікація – це систематизація предметів на основі угоди чи певних ознак, що випливають з природи систематизованих об’єктів: таблиця хімічних елементів, група студентів за алфавітним списком тощо. Метою класифікації є систематизація знань. Вона широко використовується в правових науках, наприклад: державне право, фінансове право тощо.
Разом з тим, всяка класифікація є відносною: певні явища природи, суспільного життя неможливо віднести до якогось класу (наприклад, сім’я). З розвитком знань класифікація змінюється, доповнюється або замінюється новою, більш точною.
За допомогою логічних операцій із 2 або більше класів можуть бути утворені нові класи. До таких операцій належать: об’єднання класів (складання), перехрещення класів (множення) та утворення доповнення до класу (віднімання).
Поділ цілого на частини полягає в уявному знаходженні частин цілого. Наприклад, рік складається із січня, лютого, березня і т.д.
В практичній діяльності поділ понять необхідно використовувати в таких випадках:
1) коли треба розкрити не лише суть предмету, але і форми його прояву і розвитку, наприклад, визначивши поняття права як суспільного явища, необхідно виділити його історичні форми – рабовласницьке, феодальне, сучасне тощо, сучасні форми – трудове, цивільне, кримінальне тощо;
2) коли невідома галузь застосування того чи іншого поняття, наприклад, цивільного права, тоді вживаються такі видові поняття як право власності, авторське право тощо;
3) потреба у поділі виникає, коли вживається багатозначне слово, наприклад, процес – судовий, хімічний, фізичний тощо.
Особливо важливим є поділ в юридичній сфері: наприклад, в законодавстві України державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу, судову; в окремих кодексах є класифікація злочинів, класифікація покарань тощо.