- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
Операції над поняттями
1. Узагальніть такі поняття: студент, слідчий, судоустрій, валютний рахунок, людина, яка вивчає логіку, теорія держави і права, конституція, словник, приголосна буква, банк, грошова система, кримінологія, повість, міністр, нотаріус, угода.
2. Обмежте ці поняття: держава, злочин, планета, юрист, наука, вогнепальна зброя, ліки, право, революція, закон, культура, тероризм.
3. Проаналізуйте наведені приклади, визначте вид поділу, його структуру:
Науки поділяються на суспільні, природні, математичні.
Вирок суду може бути звинувачувальним і виправдувальним.
Рефлекси поділяють на умовні та безумовні.
Члени речення поділяються на головні і другорядні.
Книги поділяють на цікаві та нецікаві.
Угоди складаються усно або в письмовій формі.
Політична діяльність може бути конструктивною і деструктивною.
За темпераментом люди поділяються на сангвініків, флегматиків, холериків, меланхоліків.
4. Проаналізуйте наведені приклади, визначте правильність поділу, вид поділу, в неправильному поділі визначте, які порушені правила:
До цінних паперів відносяться акції та чеки.
Злочини поділяють на навмисні, необережні та проти особистості.
Політичні режими держав можуть бути демократичні та недемократичні.
Угоди є двосторонніми, багатосторонніми та заповітами.
Вироки є звинувачувальними, виправдувальними та несправедливими.
Розрізняють чотири сторони горизонту: північ, південь, схід, захід.
Управління поділяється на ефективне і неефективне.
Навчальні дисципліни бувають обов’язкові і необов’язкові.
“У кожній державі є три види влади: влада законодавча, влада виконавча і влада судова” (Ш.Монтеск’є).
“Існує три джерела несправедливості: насильство як таке, зловмисна підступність, яка прикривається іменем закону, і жорстокість самого закону” (Ф.Бекон).
5. Чи правильно здійснено визначення цих понять:
Логіка - це наука про мислення.
Географія - це геологія.
Планета – це космічний об’єкт, на якому існує життя.
Фізика не є гуманітарною наукою.
Істина – донька розуму, мати мудрості.
Народ – автор і актор власної життєвої драми.
Дієздатність – здатність особи мати права і створювати для себе юридичні обов’язки, а також нести відповідальність за заподіяні правопорушення.
Реформа – перетворення певної сторони суспільного життя, яке не ламає основ існуючої соціальної системи.
Поняття – це форма мислення, яка відображує предмети в їх суттєвих ознаках.
Наука про загальні закономірності процесів управління і передачі інформації в складних машинах, живих організмах і суспільстві називається кібернетикою.
6. Які ви знаєте операції, подібні до визначення? Яке значення вони мають в юридичній практиці? Наведіть приклади.
Практикум ііі
СУДЖЕННЯ ТА ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ З НИМИ
Загальна характеристика суджень
1.Визначте, які з наведених речень є судженнями:
1) “Якщо хочеш зробити Піфокла багатим, не прибавляй йому грошей, а позбавляй пристрасті до грошей” (Епікур).
2) “Якщо хочеш, щоб у тебе було мало часу, нічого не роби” (А.П.Чехов).
3) Кожне вбивство, яке залишилося непокараним, зменшує безпеку інших людей.
4) Що чекає на людство у ХХІ сторіччі?
5) “Кожна людина винна в усьому хорошому, що вона не зробила у своєму житті” (Вольтер).
6) “Не той багатий, хто багато має, а той, хто багато дає” (Е.Фромм).
2. Визначте суб’єкт і предикат в наступних судженнях:
1) “Не любить той, хто любить не навік”(Евріпід).
2) “Давно девіз всякого руського: чим гірше, тим краще”(А.П.Чехов).
3) Гроші, потрачені для розвитку розуму, ніколи не потрачені даремно.
4) Держава – це ми.
5) “Що зроблено мудро, зроблено добре” (Ш.Шеллі).
6) Навіть розум дурня мириться з істиною.