- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
В процесі міркування важливо розуміти логічні відношення, які складаються між різними типами суджень. З'ясувати це можна за допомогою “логічного квадрату” та таблиці істинності.
Так само, як і поняття, всю множину суджень можна поділити на дві підмножини: порівнювані судження і непорівнювані.
Порівнювані судження мають однакові терміни – суб’єкт і предикат, але відрізняються за кількістю і якістю.
Непорівнювані судження не мають однакових термінів – суб’єкта і предиката.
Запам’ятайте! Логічні відношення можна встановити лише між порівняльними судженнями.
Порівнювані судження у свою чергу поділяються на сумісні і несумісні. Сумісними називають судження, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними. Між ними виникають відношення підпорядкування і підпротилежності (субконтрарності).
Несумісними називають судження, які не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними. Між ними виникають відношення суперечності (контрадикторності) і протилежності (контрарності).
Особливе місце серед суджень займають судження, що виокремлюють та виключають.
Судження, що виокремлюють, виражаються формулою: ”Тільки S є P”. Наприклад: “Лише особа, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, може бути визнана винною у злочині”, “Кримінальне покарання застосовується тільки за вироком суду”.
Судження, що виключають, виражаються формулою: ”S є тільки P”. Наприклад: “Розгляд справ у всіх судах є відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці”, “Потерпілий, як правило, опитується раніше свідків”, “Як правило, закон не має зворотної дії”.
Такі судження широко застосовуються в юридичній практиці та правовій теорії.
Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
З судженнями, як і з поняттями здійснюються логічні операції. До них ми відносимо перетворення суджень та заперечення суджень.
Перетворення суджень здійснюється за допомогою таких операцій:
1) обернення (конверсія) – це перестановка місцями суб’єкта та предиката.
1) Судження А. Всі S є P – Деякі P є S. Всі адвокати – юристи. – Деякі юристи – адвокати. Виключення: Всі люди – розумні істоти. – Всі розумні істоти – люди.
2) Судження І. Деякі S є P – Деякі P є S. Деякі юристи – депутати Верховної Ради. – Деякі депутати Верховної ради – юристи.
3) Судження Е. Жодне S не є P – Жодне P не є S. Жоден свідок не явився до суду. – Жоден з тих, хто з'явився до суду, не є свідком.
4) Судження О. Не підлягає оберненню.
В юридичній практиці обернення використовується для перевірки правильності юридичних визначень, бо саме для них потрібна особлива точність. Наприклад: “Усякий закон є нормативним актом. – Не всякий нормативний акт є законом (є ще укази, інструкції, правила)”.
2) перетворення (обверсія) - це перетворення шляхом зміни якості на протилежну. Суб’єкт і предикат місцями не міняються.
1) Судження А. Всі S є P – Жоден S не є не - P. Всі адвокати – юристи. – Жоден адвокат не є не юристом.
2) Судження І. Деякі S є P – Деякі S не є не - Р. Деякі свідки дали вірні свідчення. – Деякі свідки не дали невірних свідчень.
3) Судження Е. Жодне S не є не – P. – Всі S є Р. Жоден злочин не залишився нерозкритим. – Всі злочини розкриті.
4) Судження О. Деякі S не є P – Деякі S є не - Р. Деякі книги не є цікавими. – Деякі книги є нецікавими.
При перетворенні у судженні більш повно розкривається його зміст. В юридичній практиці цей прийом використовується в юридичних дискусіях, суперечках, наприклад: “не є не...”, “не являє собою не...”: Петров – патріот. Петров не є не патріотом.
протиставлення суб’єкту:
Наприклад: Всі адвокати – юристи. – Деякі юристи – адвокати. - Деякі юристи не є не адвокатами.
протиставлення предикату.
Наприклад: Всі адвокати – юристи. – Жоден адвокат не є не юристом. - Жоден не юрист не є адвокатом.
Заперечення – це логічна операція, при якій відбувається заміна одного судження суперечним судженням. Для встановлення правильності цієї логічної операції треба використати таблицю істинності. Символічно формулою заперечення є наступна: “Невірно, що.....”