8. Наукові основи побудови податкової системи

Існує ряд принципів, які визначають науковий підхід до характеристики внутрішньої сутності і суспільного призначення податкової системи:

1. Принцип вигоди і адміністративної зручності – рівність втрат від сплати податків до отриманого добробуту.

2. Принцип платоспроможності – забезпечення соціальної рівності:

• Горизонтальна рівність – платники з однаковою платоспроможністю і податковою базою сплачують однакові суми податків протягом певного періоду;

• Вертикальна рівність – платники з різною платоспроможністю сплачують різні за розміром податки (соціальна справедливість).

Науковим обґрунтуванням даного принципу є крива Лоренца – показує , яку частину сукупного грошового доходу країни отримує кожна частка низько дохідних і високодохідних сімей, тобто відображає відсотковий розподіл між сімями з різними достатками.

Т

Крива Лоренца

Крива Лаффера

еоретично можливість абсолютно рівного рівного розподілу зображено бісектрисою ОА. Крива Лоренца дає підстави для висновків про ступінь розриву між фактичним розподілом доходів і станом рівності. Поглиблення нерівномірності в розподілі доходів графічно виражається зміною конфігурації кривої Лоренца у бік збільшення її увігнутості відносно лінії абсолютної рівності (бісектриси ОА). Наближення кривої до прямої лінії абсолютної рівності вбиває стимул до більш продуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну напругу.

3. Принцип визначальної бази – виходячи з вибраної соціально-економічної доктрини держави, в країні повинен формуватися середній рівень оподаткування, тобто та частина ВВП, що перерозподіляється через бюджет за допомогою податків і податкових платежів шляхом побудови конкретної податкової системи.

Практичним проявом соціально-економічної доктрини держави виступає прогнозована величина видатків бюджетів. Саме ця величина і виступає визначальною базою для встановлення норми оподаткування в державі.

Широке розповсюдження при аналізі нормальної норми оподаткування одержала теорія відомого американського економіста Лаффера.

Крива Лаффера – базується на спостереженні,що коли висота податкових ставок досягає певного критичного рівня, подальше підвищення норми оподаткування призведе до зменшення податкових надходжень.

Важливим елементом податкової системи є реформи, а критеріями їх проведення є:

• Уніфікація под. сист – у рамках цілісної ек сис-ми усі громадяни і СГД повинні знаходитись в приблизно однакових умовах

• Гнучкість по сист – економічне структурне і коньюктурне регулювання, стимулювання НТП, регулювання соц. Процесів, врахув особливостей вир-ва регіонів

• Стабільність под. сист – забезпечення стабільності всіх елементів податків

9. Система оподаткування в Україні та її призначення.

 Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону «Про систему оподаткування». У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Система оподаткування — це сукупність податків і зборів, (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, що стягуються в порядку, установленному Податковим кодексом України. У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподатку­вання юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

Систему оподаткування України складають:1) загальнодержавні податки і збори;2)місцеві податки і збори.

До загальнодержавних належать такі податки і збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Податки і обов'язкові збори мають двояке призначення. З одного боку, вони виконують фіскальну функцію, тобто є головним джерелом доходів бюджетів. З другого боку, їм притаманна і економічна функція, поскільки податки впливають на процес суспільного відтворення і визначають його темпи, інвестиційні можливості підприємств, платоспроможний попит населення.