4

У приміщеннях ПКО мають бути створені умови для споживання їжі, зберігання спецодягу, його сушіння та інші побутові зручності.

Приміщення ПКО оснащуються засобами протипожежної безпеки, пожежним інвентарем.

4.4.3Порядок усунення комерційних несправностей

іїх документальне оформлення

Комерційні несправності, як правило, усуваються без відчеплення вагонів від поїзда, це стосується в першу чергу таких несправностей:

•ослаблення кріплення вантажу;

•відсутність або поломка коротких стояків, якими закріплюються борти завантажених вагонів-платформ;

•відсутність, поломка або ослаблення кріплення упорних, розпірних брусків, клинків, знімних решіток на бокових люках критих вагонів (у разі перевезення вантажів із вентилюванням);

•відкриті двері напіввагонів, критих, ізотермічних вагонів, а також відкриті люки у напіввагонів та критих вагонах;

•відкриті борти завантажених вагонів-платформ, якщо це не передбачено умовами перевезення;

•відсутність закруток на дверях порожніх ізотермічних та критих вагонів, а також завантажених вантажами, які можуть перевозитися без пломб

(ЗПП);

•відкриті кришки наливних, зливних люків цистерн та спеціальних

вагонів;

•наявність на вагонах не знятих після вивантаження одноразових реквізитів кріплення;

● незакриті клинові запори, бортові закидки вагонів-платформ та закидки люків напіввагонів.

Комерційні несправності, пов’язані з технічними несправностями вагона (контейнера), усуваються після приведення вагона (контейнера) у технічно справний стан. До таких несправностей належать:

•відсутність запірних пристроїв дверей, бортів, кришок люків або їх несправність, яка не дозволяє їх закрити або утримувати у закритому стані;

•проломи стін, даху, підлоги вагонів (контейнерів), через що можливі втрати, псування, пошкодження вантажу;

•несправність нижніх зливних пристроїв вагонів-цистерн, розвантажувальних пристроїв спеціальних вагонів, яка є причиною витікання вантажу.

Відчеплення вагонів від поїзда допускається, якщо усунення несправностей за час стоянки поїзда, передбаченої технологічним процесом роботи станції, неможливе, або при необхідності перевірки стану і кількості вантажу.

Про необхідність відчеплення вагонів від поїзда і подачі їх на спеціальні колії для усунення комерційних несправностей або перевірку стану і кількості

вантажу працівник ПКО повідомляє чергового по станції (маневрового диспетчера). Відчеплені вагони здаються під охорону.

Уразі необхідності, для усунення комерційних несправностей залучаються відповідні підрозділи залізниць (МЧ, ПТО тощо).

Уразі неможливості усунення комерційної несправності на станції, де її виявлено, вагон із такою несправністю за розпорядженням комерційної служби залізниці направляється на найближчу станцію, на якій є така можливість, або передається для вивантаження і зберігання вантажу підприємству, у якого є для цього можливість.

Уподальшому цей вантаж відправляється за призначенням. Якщо подальше перевезення вантажу неможливе, то він реалізується за дозволом комерційної служби.

Увсіх випадках виявлення комерційних несправностей складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується працівниками, які здійснювали комерційний огляд, але не менше двох осіб. Працівники ВОХР, які брали участь

уогляді, також підписують акт. Акт загальної форми зазвичай складається у двох примірниках. Перший примірник акту додається до перевізних документів, другий – залишається на станції. Якщо складався і комерційний акт, то до нього додається перший примірник акта загальної форми. У разі виявлення вагонів з ознаками розкрадання вантажу оформляється також третій примірник акту загальної форми, який надається лінійному підрозділу міліції за місцем виявлення ознак розкрадання вантажу.

Акт загальної форми складається у момент виявлення комерційних несправностей.

Якщо вагон надійшов на станцію з комерційною несправністю, яка вже оформлена актом загальної форми, і стан вагону та вантажу порівняно з даними акта не змінився, новий акт загальної форми не складається, а попутній, що надійшов із перевізними документами, реєструється у Книзі реєстрації комерційних несправностей форми ГУ-98.

Бланки актів загальної форми повинні бути пронумеровані. Нумерація бланків починається з першого січня кожного року з першого номера і реєструється в окремій книзі, яка зберігається у товарній конторі станції. Нумерація ведеться окремо на кожному об’єкті станції і не повинна повторюватися.

На підставі записів у Книзі форми ГУ-98, актів загальної форми за підсумками роботи ПКО за квартал складається звіт про вагони з виявленими комерційними несправностями форми КНО-5, який до 5 числа першого місяця за звітним кварталом надається начальником станції комерційній службі залізниці.

4.4.4 Передача вантажів і документів на них під час перевезення

Рис. 4.44 Схема проходження документів на станції

По прибутті поїзда на станцію розформування, або станцію переходу поїзда із залізниці на залізницю, або зміни локомотивів, машиніст локомотива передає оператору СТЦ або черговому по станції пакети з документами і натурні листи.

Оператор СТЦ або черговий по станції, переконавшись у належності документів даному поїзду, приймає пакети із зовнішнім оглядом цілісності пакетів, мотузки і контрольного бланку і записує у Книгу прийому і здачі перевізних документів форми ДУ-40 дату і час прийому документів, номер поїзда, число пакетів і прізвище машиніста локомотива.

Прийом документів оператор СТЦ або черговий по станції засвідчує своїм підписом у маршруті машиніста в графі “Зауваження”.

На станціях, де перевізні документи машиністом локомотива опускаються в бункер, оператор СТЦ, після вилучення з бункера, зовнішнього огляду пакетів, перевірки цілісності мотузки і контрольного бланку записує в Книгу здачі документів (форма ДУ-40) дату і час прийому документів, номер поїзда, число і стан пакетів.

На станції зміни локомотивних бригад без зміни локомотива машиністи безпосередньо передають один одному пакети з документами із зовнішнім оглядом. Прийом і здачу пакетів машиністи засвідчують своїми підписами в обох маршрутах у графі “Зауваження” із зазначенням кількості пакетів і їх стану.

При виявленні пошкодження пакета, мотузки або контрольного бланка оператор СТЦ (черговий по станції) зобов’язаний звірити документи з натурним листом, перевірити їх повноту, стан і скласти акт загальної форми, в якому вказати характер виявлених пошкоджень, а при нестачі документів – також номер вагона, на який відсутні документи.

Номер акта загальної форми і дата його складання вказується у Книзі здачі документів ( форма ДУ-40 ).

Акт загальної форми складається у двох примірниках, підписується черговим по станції і оператором СТЦ, а при одержанні документів безпосередньо від машиніста – також і машиністом локомотива.

Один примірник акта пересилається начальнику відповідного локомотивного депо для розслідування, другий залишається на станції.

Для розмежування відповідальності між залізницями за збереження і своєчасну доставку вантажів, визначення балансової наявності вантажних вагонів і контейнерів на залізниці і мережі в цілому, а також для визначення рівня виконання заданих норм передачі поїздів, вагонів і контейнерів у пунктах

переходу із залізниці на залізницю, здійснюється передача завантажених вагонів, контейнерів і перевізних документів, а також облік передачі поїздів, вагонів і контейнерів. Основним документом обліку переходу є натурний лист.

На станціях переходу зберігаються копії натурних листів на всі поїзди. Їх використовують для наведення довідок про проходження вантажів.

Оператори СТЦ перевіряють при відправленні і прибутті кожний поїзд, як у відношенні правильності запису та підрахунку кількості і роду вагонів та контейнерів, так і у відношенні точного обліку у натурному листі поїзда часу їх переходу. СТЦ уважно стежить за тим, щоби на всі завантаженні вагони були перевізні документи, а також додатки до них, які вимагаються Правилами.

При передачі із залізниці на залізницю завантажених вагонів оператор СТЦ на всіх дорожніх відомостях проставляє календарний штемпель станції. Штемпелі повинні мати чіткий відбиток і проставлятися на зворотному боці дорожньої відомості у графах “Календарні штемпелі пунктів переходу“ у послідовному порядку номерів клітин.

За календарними штемпелями встановлюють фактичний шлях прямування вантажу. В залежності від нього визначають об’єм перевезень вантажів залізницями в тонно-кілометрах і розподіляють прибутки між ними, встановлюють залізницю, яка винна за прострочення доставки вантажу.

На подовжених плечах оберту локомотивів багато станцій переходу між залізницями поїзди прослідують без зупинки, тому функції станції переходу виконують найближчі технічні станції, де відбувається розформування поїздів, зміна локомотивів, бригад та інші технологічні операції.

На станціях обліку переходу поїздів, вагонів і контейнерів на підставі натурних листів ведеться Журнал обліку переходу вагонів і контейнерів (форма ДУ-14). Журнал заповнюється за кожну добу по мірі прибуття або відправлення поїздів окремо по прийому і окремо по здачі у хронологічній послідовності.

При організації міжзалізничних об’єднаних пунктів комерційного огляду поїздів, на них ці операції виконують працівники залізниці, що здає, спільно з приймаючою поїзди залізницею. Це забезпечує чіткий розподіл відповідальності між ними за збереження вантажів.

4.4.5 Перевантаження і перевірка вантажу на шляху прямування. Досилання вантажу

Необхідність перевантаження і перевірки вантажу під час перевезення – наслідок порушення Правил перевезень, правил навантаження, недбалого огляду вагонів у технічному і комерційному відношенні, перевищення встановлених швидкостей співударяння рухомого складу при розпуску з гірок тощо.

Якщо подальше прямування вагону загрожує безпеці руху і може призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, а виправити комерційну несправність без вивантаження вагону неможливо, то проводять перевантаження і перевірку вантажу. Наявність вантажу перевіряється за перевізними документами.

Масу, кількість і стан вантажу під час перевезення перевіряють при виявленні ознак його крадіжки і перед накладанням нових ЗПП (пломб) у випадках відсутності або несправності їх на вагонах із тарно-упаковочними і штучними вантажами. Вантажі, які перевозять навалом, перевіряють зовнішнім оглядом, обміром або іншими способами. Маса наливних вантажів на шляху прямування не перевіряється. Швидкопсувні вантажі, які перевозяться з охолодженням або опаленням у рефрижераторних вагонах, а також у критих вагонах із відкритими люками, перевіряються тільки зовнішнім оглядом без вивантаження їх із вагонів. Результати перевірки оформляються актом загальної форми ГУ-23, якщо Правилами не передбачено складання комерційного акту.

Виявивши нестачу, псування або пошкодження вантажу, складають комерційний акт форми ГУ-22, про що робиться відмітка у накладній. Копію акту додають до накладної. Якщо нестача або псування вантажу сталася через несправність вагону, то крім того складають акт про технічний стан вагону форми ГУ-106.

Після перевантаження в накладній і дорожній відомості перекреслюється первинний номер вагона і над ним вписується новий. Виправлення завіряється підписом прийомоздавальника і штемпелем станції. Вагонний лист складається новий, а первинний додається до першого примірника комерційного акту. Якщо комерційний акт не складався, то вагонний лист залишається на станції перевантаження. У ньому вказується причина перевантаження і номер вагона, в який перевантажили вантаж.

Перевантаження проводиться засобами залізниці на спеціально виділених коліях станції за правилами, встановленими для переробки і навантаження даного вантажу. Під перевантаження потрібно подавати вагон того ж типу, в якому перевозився вантаж, однакової з ним вантажопідйомності і корисним об’ємом кузова, щоби після перевантаження не було залишку і не виникала необхідність у досиланні вантажу.

Виявлена під час перевезення відсутність пломб на автомобілях, тракторах і сільгоспмашинах, пошкодження деталей, а також нестача запасних частин і інструменту після перевірки і накладання пломб оформляється актом загальної форми. Акт із перевізними документами прямує на станцію призначення вантажу, де в присутності одержувача відбувається перевірка вантажу, за результатами якої у відповідних випадках складається комерційний акт.

Під час перевезення може виникнути ситуація, коли частина вантажу відправляється з перевізними документами, а частина затримується з тих чи інших причин, а потім досилається за призначенням.

Досилки виникають при неможливості завантаження у вагон всієї партії вантажу через його недостатню вантажопідйомність або місткість, при переході з однієї ширини колії на іншу, з одного виду транспорту на інший, коли завантаження ведеться у два – три вагони, при відчепленні вагона від групової або маршрутної відправки тощо.

На частину вантажу, що досилається, складається досильна дорожня відомість, яка адресується начальнику станції призначення основної відправки. У досильній дорожній відомості у графі “Найменування вантажу” робиться

відмітка “досилається до основної відправки (вказується станція відправлення і станція призначення) №- “ , а також найменування одержувача і його адреса.

Вантаж, що прибув на станцію призначення з основною відправкою видається одержувачу під розписку в дорожній відомості з розрахунком платежів за перевезення всієї кількості вантажу. Разом із вантажем видається накладна і комерційний акт, який складає станція призначення на вантаж, якого немає. Щоб отримати частину вантажу, що прибула за досильною дорожньою відомістю, одержувач повинен пред’явити оригінал накладної на основну відправку, комерційний акт і розписатися в досильній дорожній відомості.

Якщо досилка прибула на станцію призначення раніше вантажу основної відправки, її видають одержувачу під розписку в досильній дорожній відомості після видачі ним зобов’язання про те, що отримана частина вантажу буде зарахована у рахунок основної відправки.

При виявленні на станції бездокументного вантажу складається комерційний акт і вживаються заходи для встановлення його належності, після чого його досилають за призначенням, причому окремі місця за досильною дорожньою відомістю, а всю партію – за накладною і дорожньою відомістю.

У документах під найменуванням вантажу вказується яким чином встановлена належність вантажу. У цьому випадку відправником вказується начальник станції, що здійснює досилання, а одержувачем - начальник станції призначення вантажу.

4.4.6 Переадресування вантажу

Відповідно до статті 44 Статуту залізниця може за заявою відправника або одержувача (експедитора) змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат, пов’язаних із переадресуванням.

Переадресування значно ускладнює роботу залізниці: виникають додаткові пробіги вагонів, надлишкові операції (відчеплення і причеплення вагонів до поїздів, оформлення документів, уповільнюється швидкість доставки вантажу, порушується план перевезень, наново розраховується провізна плата, нараховуються додаткові збори). Переадресування великих партій вагонів тягне за собою порушення плану перевезень і забезпечення залізниць масового навантаження порожніми вагонами, невиконання плану вивантаження. Тому переадресування розглядається як виключне явище і дозволяють його, якщо буде доведена крайня необхідність у зміні станції призначення.

В усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу, підприємства, організації, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов’язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Порядок переадресування визначається Правилами.

Заява про переадресування надається на ім’я:

•начальника Головного комерційного управління Укрзалізниці – щодо переадресування всіх транзитних вантажів, вантажів призначенням у річкові та морські порти, а також за межі України (крім призначення вантажів у країніучасниці СНД, країни Балтії);

•начальника залізниці, начальника комерційної служби – щодо переадресування всіх вантажів у межах залізниць України, а також у країни СНД і Балтії, через сухопутні прикордонні переходи;

•начальника Дирекції залізничних перевезень – щодо переадресування всіх вантажів у межах, установлених начальником залізниці;

•начальника станції – щодо переадресування домашніх речей, які перевозяться у вагонах і контейнерах у прямому та місцевому сполученнях;

•начальників Одеської, Придніпровської та Донецької залізниць (або осіб уповноважених ними), щодо переадресування вантажів із станцій своїх залізниць на припортові станції своїх залізниць.

Заява може надаватися через начальника станції відправлення або станції, на якій буде переадресовуватися вантаж. Начальник станції в цьому разі звертається за дозволом на переадресування до відповідного підрозділу залізниці.

Узаяві, копія якої обов’язково адресується попередньому вантажоодержувачу, повинні бути вказані такі дані: найменування вантажу, номери вагона або контейнера і накладної, найменування відправника, станції і залізниці відправлення, станції і залізниці попереднього призначення, найменування первинного одержувача, станція і залізниця нового призначення, найменування нового одержувача, організація або посадова особа, якій довіряється здійснити оформлення перевізних документів на вантаж, що переадресовується.

Крім того, до заяви додається письмова згода нового одержувача на приймання вантажу, якщо він не входить до структури підприємства, організації, що звернулася із заявою про переадресування. У разі переадресування вантажу на адресу господарських товариств, приватних фірм та осіб до заяви необхідно додати письмове підтвердження начальника станції призначення про можливість нового одержувача прийняти вантаж.

Дозвіл на переадресування вантажу у вигляді наказу надається начальнику станції, яка оформляє переадресування.

Відмова у переадресуванні надається письмово і має бути обґрунтована. Переадресування виконується за первинними документами із внесенням відповідних змін: найменування станції призначення і її код, одержувач, його код і адреса закреслюються (так, щоб їх можна було прочитати) і вказуються нові дані відповідно до наказу про переадресування. У графі 5 накладної проставляється відмітка: “Вантаж переадресовано за наказом... №... від... р. на станцію... залізниці”. Виправлення і відмітка засвідчуються підписом

працівника станції і її штемпелем.

Наказом на переадресування може бути обумовлено оформлення перевезення новими перевізними документами. У цьому випадку у верхній частині нової накладної і дорожньої відомості зазначається “Переадресовано”,

під найменуванням вантажу – “За масою, кількістю і пломбами (ЗПП) первинного відправника”, а в графі 5 накладної проставляються відмітки:

• у первинних документах – “Вантаж переадресовано за наказом № ...

від ... р. на станцію... залізниці”;

• у нових документах – “Вантаж переадресовано за наказом №... від...

р., первинна накладна №..., станція відправлення... залізниці, станція призначення... залізниці”.

Відмітки засвідчуються підписом працівника станції і її штемпелем. Порядок оплати провізних та інших платежів обумовлюється в наказі на переадресування і може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення. Для переадресування з оплатою на станції призначення необхідна письмова згода начальника станції нового призначення.

За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу до оформлення відправником перевізних документів на переадресований вантаж.

Якщо вантаж очікує переадресування у вагоні (контейнері) на місці загального користування впродовж терміну, що перевищує термін безкоштовного зберігання, встановлений статтею 46 Статуту, то вантажовласник, крім плати за користування вагонами (контейнерами), сплачує залізниці плату за зберігання вантажу.

Переадресування вантажів, що перевозяться в міжнародних залізничних сполученнях, здійснюється в порядку, встановленому відповідними угодами.

Переадресування вантажів, що перевозяться під митним, ветеринарним контролем та підкарантинних вантажів проводиться лише за дозволом відповідного органу контролю.

Контрольні питання до теми 4.4

1.Які види комерційних операцій виконуються під час перевезення

вантажу?

2.Які операції відносяться до обов’язкових і додаткових?

3.Для чого необхідно виконувати комерційний огляд вагонів (контейнерів)?

4.Який порядок усунення комерційних несправностей і їх документальне оформлення?

5.Як виконується прийом і здача документів станціями?

6.За яким документом ведеться облік переходу вагонів із залізниці на залізницю і для чого необхідно здійснювати передачу вагонів і контейнерів на стикових станціях?

7.В яких випадках відчіпляють вагон від поїзда?

8.Які порушення Правил перевезень приводять до перевантаження вантажів під час перевезення?

9.В яких випадках перевіряється маса, кількість і стан вантажу на шляху прямування? Яким документом вони оформляються?

4.5.1 Інформація про підхід і прибуття вантажів

Своєчасна інформація про підхід поїздів і вантажів на станцію призначення надзвичайно важлива для організації маневрової і вантажної роботи. На підставі інформації складається план розформування, черговість подачі вагонів, готуються для приймання і розвантаження склади, механізми, робоча сила тощо. Особливо важлива така інформація для під’їзних колій малих підприємств, де немає постійної робочої сили і вантажнорозвантажувальних машин. На підставі укладеного договору вантажоодержувачів із залізницею станції передають інформацію про підхід вантажів.

На залізницях для забезпечення своєчасної і достовірної інформації створена система передачі поїзної і вантажної інформації, яка є частиною автоматизованої системи управління перевізним процесом. До неї входять діючі на проміжних станціях інформаційні пункти (ІП), інформаційні бюро (ІБ) дільничних і великих вантажних станцій та інформаційні центри (ІЦ) великих сортувальних станцій, інформаційні центри дирекцій. На залізницях створені інформаційно-статистичні центри (ІСЦ), які обробляють всю інформацію, про поїзди і вантажі.

Кожна вантажна станція одержує два види інформації про підхід поїздів – попередню і точну.

Попередня інформація, що передається з дирекції за 12 годин до прибуття поїзда разом із завданням на зміну, містить дані про кількість поїздів і вагонів, що прямують під навантаження і розвантаження з кожного напрямку.

Уточнена інформація передається через кожні 4-6 годин і містить дані про кожний поїзд: номер, передбачуваний час прибуття, загальну кількість вагонів, що прямують під розвантаження, завантаження.

Точна інформація надходить у інформаційне бюро станції у вигляді телеграм–натурних листів, де вони друкуються в трьох примірниках. Зміст телеграми–натурного листа відповідає натурному листу (форма ДУ-1). Оператор розмічає їх у відповідності з планом формування поїздів своєї станції, підраховує кількість вагонів і їх масу для кожного напрямку. Перший примірник розміченої телеграми–натурного листа передають маневровому диспетчеру, другий – черговому по гірці, а третій – оператору СТЦ.

Точна інформація передається зі станції формування поїзда або зі станції передачі інформації на всі поїзди, крім збірних. Точна інформація про поїзди, на які телеграми–натурні листи не передають, у тому числі і на збірні, надходить із дирекції. В ній вказується: номер і індекс поїзда, номер локомотива, передбачуваний час прибуття, маса поїзда, кількість вагонів і їх розміщення в поїзді за призначенням плану формування, кількість вагонів у кожній групі.

На вантажних станціях інформаційні бюро інформують одержувачів про підхід і прибуття вантажів на їх адресу. За надання попередньої інформації про надходження вагонів і вантажів згідно з порядком і в терміни, визначені договором про це між залізницею і вантажовласником, стягується збір у розмірі, установленому тарифом.