4

Рис. 4.36 Навішування пломб із двома паралельними отворами

ЗПП типу “Варта – універсал М” встановлюється на всі види рухомого складу замість дротяної закрутки і свинцевої пломби.

ЗПП можуть виготовляти тільки спеціалізовані підприємства, які мають дозвіл Укрзалізниці на випуск вказаних пристроїв.

Запірно-пломбувальний пристрій типа “Варта – універсал М” складається із стержня 1, каната 2, пломби-шайби 3, фіксуючого механізму 4, який розташований у стержні (рис. 4.37).

Рис. 4.37 ЗПП типу “Варта – універсал М”

Порядок накладання ЗПП для кожного об’єкта має свої відмінності, але принцип роботи ЗПП єдиний і полягає в наступному: закрити двері вагону на дверну накладку, пропустити канат через отвір дверної накладки і вушко вагона, на канат надіти пломбу-шайбу текстом доверху, канат пропустити через отвір стержня, стержень підтягнути до накладки. Фіксація канату проходить автоматично за рахунок дії механізму, розташованого у стержні. Потім необхідно переконатися у надійності фіксації канату в стержні, для чого необхідно потягнути за стержень до низу.

Перед зняттям ЗПП необхідно переконатися, що контрольні знаки на стержні співпадають із зазначеними в перевізних документах, звернути особливу увагу на відсутність пошкоджень на стержні, канаті і пломбі-шайбі. ЗПП знімають за допомогою ножиць для розрізання дроту, якими перерізають канат.

Постачальники ЗПП зобов’язані забезпечити номерний облік у спеціальному журналі і дискеті за формою: дата, місто, одержувач, кількість і контрольні знаки; ці відомості зберігаються у постачальника п’ять років. Вони необхідні для оперативного розшуку одержувача ЗПП за контрольним знаком.

Пломби, пломбувальні лещата та дріт, ЗПП для пломбування вагонів і контейнерів надаються залізницею за плату, виходячи з їх собівартості.

4.3.6 Вагонний лист

На кожний завантажений вагон прийомоздавальник складає вагонний

лист.

•форма ГУ-38а ( ГУ-38а ВЦ ) - на вагонну відправку,

•форма ГУ-38б ( ГУ-38б ВЦ ) - на маршрутку, або групову відправку,

•форма ГУ-38в ( ГУ-38в ВЦ ) - на контейнерні відправки,

•форма ГУ-38г ( ГУ-38г ВЦ) - на дрібні відправки.

Вагонний лист разом із накладною і дорожньою відомістю супроводжує вантаж при перевезенні до станції призначення (рис. 4.38).

Рис. 4.38 Схема проходження вагонного листа на станції відправлення

При заповненні вагонного листа в ньому вказуються основні дані про вагон, вантаж, станцію призначення, вантажоодержувача і пломби (ЗПП) у вигляді звичайного запису та цифровими кодами для обробки цих даних на ЕОМ. У вагонному листі вказується час подачі вагона під навантаження та вивантаження і час закінчення цих операцій. Для вантажів, що вимагають особливих умов перевезення в верхній частині проставляються штемпелі: "Вогненебезпечно", "Швидкопсувний" тощо. Вагонний лист підписує прийомоздавальник, у районі обслуговування якого виконувалися вантажні роботи.

Вагонний лист складається в одному примірнику, а при завантаженні збірних вагонів у двох, або трьох примірниках, у залежності від кількості вантажу.

При перевезенні вантажів на зчепах на кожний зчеп складається один вагонний лист. У заголовку вагонного листа вказуються номери зчеплених вагонів із відміткою “зчеп”.

При перевезенні вантажів у рефрижераторних поїздах і секціях у вагонному листі під номером вагона робиться відмітка "РП" або "РС" і вказується номер поїзда або секції.

Під час перевезення оформляється новий вагонний лист: при перевантаженні вантажу в інший вагон, при частковому вивантаженні вантажу із вагону і при контрольній перевірці кількості та стану вантажу. Первинний вагонний лист залишається на станції, де був складений новий вагонний лист, а при оформленні комерційного акту додається до першого примірника цього акту.

На станціях призначення і сортувальних платформах за вагонними листами вивантажують і сортують вантажі.

Вагонні листи на вивантаженні вагони зберігаються на станції підібраними і зшитими по днях вивантаження (сортування). У випадках, коли вагонні листи додаються до комерційних актів, для обліку вивантаження знімається копія вагонного листа.

4.3.7 Прибирання навантажених вагонів із фронтів і передача документів із товарної контори у СТЦ

По закінченню навантаження прийомоздавальник інформує маневрового диспетчера (чергового по станції, змінного інженера з вантажної роботи) про готовність вагонів до прибирання. При цьому вказує номери вагонів, рід вантажу і станції призначення.

Маневровий диспетчер (черговий по станції), одержавши таку інформацію, дає вказівки бригаді складачів поїздів вивезти вагони з пунктів навантаження на колії станції для включення їх до поїздів, що формуються. Час прибирання вагонів відмічається на графіку виконаної роботи маневрового диспетчера і в Пам’ятці про користування вагонами форми ГУ-45.

Вагонні листи прийомоздавальник передає в товарну контору, де до них підбираються накладні і дорожні відомості. Всі документи з товарної контори передаються в СТЦ. Працівники товарної контори і СТЦ повинні забезпечити нерозголошення відомостей, що є у цих документах, тому документи пересилаються у замкнених на замок портфелях, сумках, патронах під розписку в Книзі здачі перевізних документів форми ГУ-48 із зазначенням номерів вагонів, відправок, дати і часу здачі і прийому.

У СТЦ перевізні документи сортуються за напрямками і призначенням вантажу. На сформований поїзд складається натурний лист форми ДУ-1. До нього підбирають перевізні документи в тому порядку, що відповідає фактичній наявності і розташуванню вагонів у поїзді. Все це повинно бути

зроблено до моменту закінчення формування поїзда (в процесі накопичення і формування).

Документи на всі поїзди, крім збірних, перевозяться у пакетах, перев’язаних мотузкою із наклеєними контрольними бланками форми ДУ-81. Пакетування і ув’язування повинно гарантувати збереження документів на шляху прямування і виключати можливість їх вилучення із пакету без його пошкодження.

Оператор СТЦ перед пакетуванням зобов’язаний ретельно перевірити наявність всіх документів, правильність їх підбору і відповідність їх натурному листу. Сформовані пакети оператор СТЦ передає машиністу поїзного локомотива.

Машиніст локомотива при одержанні пакетів із документами повинен переконатися за контрольним бланком в їх належності до даного поїзда, перевірити цілісність пакету, мотузки і контрольного бланку, засвідчити прийом документів своїм підписом у копії натурного листа, що залишається на станції, із зазначенням часу, дати і кількості прийнятих пакетів.

У тих випадках, коли копії натурного листа не передаються черговому по станції, машиніст розписується в Книзі прийому і здачі перевізних документів форми ДУ-40. Пакети з перевізними документами машиніст розміщує у закритому ящику, який встановлено у кабіні машиніста локомотива.

На збірні поїзди документи перевозяться у спеціальних сумках, що вручаються машиністу локомотива.

Контрольні питання до теми 4.3

1.На що звертають увагу при виконанні технічного огляду вагонів?

2.Що таке комерційний огляд вагонів?

3.Назвіть загальні умови навантаження.

4.Які вимоги Правил перевезень до забезпечення безпеки руху поїздів і збереження вантажів?

5.Яке має значення ефективність використання вантажопідйомності та місткості вагонів?

6.Назвіть, які заходи використовуються для покращення використання вантажопідйомності вагонів?

7.Якими документами оформлюється облік часу користування вагонами

ізатримка їх на підходах до станції призначення з вини вантажовласника?

8.Що включається у загальний час користування вагонами?

9.Яке значення має пломбування вагонів?

10.Хто має право виготовляти ЗПП і який облік ведуть постачальники

ЗПП?

11.Як підбираються документи на сформований поїзд?

12.Які документи супроводжують вантаж на шляху прямування?

4.4 Операції з вантажами під час перевезення

Основні терміни

Комерційна несправність – стан вагону або вантажу, який може загрожувати безпеці руху поїздів або збереженню вантажів.

Пункт комерційного огляду (ПКО) – контрольний пост на станціях,

який створюється для виявлення і усунення комерційних несправностей, що загрожують безпеці руху поїздів і збереженню вантажів.

Пункт технічного огляду (ПТО) – контрольний пост на станціях, який створюється для виявлення і усунення технічних несправностей вагонів, що загрожують безпеці руху поїздів і збереженню вантажів.

Досилка – частина вантажу, не відправленого у вагоні з основною партією, що перевозиться за одним перевізним документом і досилається на станцію призначення окремо.

Переадресування – зміна станції призначення або разом із нею й одержувача вантажу як на шляху прямування, так і на станції призначення.

•перевірка вантажу на шляху прямування;

•досилання вантажу;

•переадресування вантажу та інші.

На станції формування поїзда, або зміни локомотива, локомотивної бригади, технічного огляду транзитного поїзду і на станції призначення вагони оглядаються в комерційному відношенні з метою виявлення та усунення комерційних несправностей, що загрожують безпеці руху і збереженню вантажів.

Комерційний огляд поїзда, що прибуває на станцію, починається з моменту його прибуття приймальниками поїздів із оглядових вишок, встановлених у горловинах станції. При цьому перевіряється правильність кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, справність покрівлі вагонів і контейнерів, стан люків вагонів і вагонів-цистерн, наявність залишків вантажів і сміття, не знятих реквізитів кріплення. Всі виявлені порушення фіксуються в спеціальному журналі (ф. ГУ-98) з вказівкою номера вагона і виду комерційної несправності. Потім ці дані передаються старшому прийомоздавальнику.

Комерційний огляд поїзда, що прибув, здійснюється одночасно з технічним обслуговуванням після огородження составу. Транзитні поїзди без переробки оглядаються у комерційному відношенні один раз по прибуттю. Поїзди, сформовані на станції, оглядаються у комерційному відношенні перед відправленням. Кількість груп працівників, які одночасно здійснюють комерційний огляд поїзда, та норми часу на виконання операцій комерційного огляду поїзда встановлюються начальником станції і зазначаються у технологічному процесі роботи пункту комерційного огляду (ПКО). При одногрупному методі огляд виконується одночасно з двох боків составу двома працівниками проходженням вздовж состава. При двогрупному методі огляд може починатися з середини состава, або одночасно з голови і хвоста поїзда.

Комерційний огляд поїзда може здійснюватися з використанням телевізійного устаткування.

Графіки комерційного огляду поїздів по прибуттю та відправленню наведені на рис. 4.41, 4.42.

Рис. 4.41 Графік комерційного огляду поїздів, що відправляються зі станції

У разі виявлення ознак крадіжки вантажів працівники, що оглядають поїзд негайно повідомляють про це старшому зміни, воєнізованій охороні, якщо вона не брала участі в огляді поїзда і органи внутрішніх справ на транспорті. Такі вагони здаються під охорону.

Наявність на вагонах ЗПП чи пломб та нанесені на них знаки звіряються з даними натурного листа та перевізних документів.

Результати комерційного огляду поїзда повідомляються черговому по станції або маневровому диспетчеру і реєструються в Книзі реєстрації комерційних несправностей форми ГУ-98, (рис.4.43). Запис завіряється підписами працівників, що здійснювали огляд.

4.4.2 Організація роботи пунктів комерційного огляду поїздів і вагонів, їх технічне оснащення

Комерційний огляд поїздів проводиться на пунктах комерційного огляду (ПКО), які розміщуються на залізницях таким чином, щоби був забезпечений огляд всіх поїздів, що надходять на залізницю і відправляються з неї.

Пункти комерційного огляду поділяються: 1. За своїм розташуванням на:

• внутрішні - розташовані на залізницях України і обслуговують рух поїздів в межах своїх залізниць;

• міжзалізничні - розташовані на стиках або передстикових станціях і обслуговують рух поїздів між своєю і суміжними залізницями України;

• міждержавні - розташовані на залізницях України у зоні, суміжній із іншими державами, і обслуговують рух поїздів у міждержавному сполученні.

2. За організацією роботи на:

•об’єднані (міжзалізничні або міждержавні) – із спільним оглядом поїздів працівниками залізниці, що здає поїзди, і залізниці, яка їх приймає;

•суміщені – із спільним комерційним і технічним оглядом поїздів, який проводиться працівниками пункту технічного обслуговування (ПТО) або іншими працівниками станції, які пройшли відповідне навчання і здали іспити встановленим порядком.

Рішення про організацію або ліквідацію ПКО приймається начальником залізниці.

ПКО перебуває у підпорядкуванні начальника станції. Контроль за роботою ПКО здійснюється комерційною службою залізниці та вантажним відділом Дирекції залізничних перевезень. Керівництво роботою ПКО здійснює бригадир, підпорядкований начальнику станції.

Робота ПКО організована за технологічним процесом, який є частиною технологічного процесу роботи станції і затверджується начальником Дирекції залізничних перевезень.

Технологічний процес роботи ПКО має забезпечувати якісний огляд вагонів і контейнерів у комерційному відношенні, а також своєчасне усунення комерційних несправностей.

Технологічним процесом роботи ПКО повинно передбачатися використання технічних засобів, які забезпечують повне виявлення комерційних несправностей, їх оформлення, обмін необхідною інформацією, а саме: промислового телебачення, габаритних воріт, електронних ваг, ЕОМ.

Виробничо-технічні приміщення ПКО мають бути обладнані необхідними засобами зв’язку, технічними засобами контролю, забезпечені матеріалами, інструментами і пристосуваннями для усунення комерційного браку.

Робочі місця забезпечуються нормативно-технічною документацією, у т.ч. Технологічним процесом роботи ПКО, Правилами перевезень вантажів, ТУ, Правилами комерційного огляду поїздів, Статутом залізниць України, посадовими інструкціями, наказами, розпорядженнями тощо, які стосуються роботи ПКО.