4

4.5.2 Приймання завантажених вагонів і перевізних документів на станції призначення

Після прибуття поїзда на вантажну станцію виконуються такі операції: прийом працівником СТЦ від локомотивної бригади документів і перевірка їх, перевірка відповідності складу поїзда натурному листу і раніше одержаної телеграми – натурного листа, технічний і комерційний огляд вагонів, підготовка до маневрів із розформування і подачі до вантажних фронтів. Всі ці операції виконуються паралельно.

Приймання працівником СТЦ від машиністів локомотивів перевізних документів проводиться після зовнішнього огляду пакета. При справності пакета кількість документів не перевіряється. Працівник СТЦ зазначає в Книзі здачі документів форми ДУ40 номер поїзда, час прийому пакетів і засвідчує ці дані своїм підписом.

У разі пошкодження пакета прийом документів від машиніста локомотива проводиться з обов’язковою їх звіркою із натурним листом, перевіркою повноти і цілісності документів. При виявленні в пакеті нестачі перевізних документів, працівником СТЦ складається акт загальної форми.

Після закінчення перевірки оператор, при необхідності, вносить зміни в телеграму – натурний лист і уточнює дані у сортувальному листку, попередньо складеному на основі телеграми – натурного листа, після чого оператор на накладних, дорожніх відомостях і вагонних листах проставляє календарний штемпель із датою і часом прибуття вантажу. У вагонному листі також вказується номер поїзда. Після цього документи записують в Книгу здачі перевізних документів форми ГУ-48, для кожної відправки вказується номер вагона і номер накладної. Накладні і дорожні відомості передаються в товарну контору, а вагонні листи - на вантажний район, або в пункти вивантаження на місця незагального користування. Вагонні листи в пункти вивантаження можуть передаватися із товарних контор. Про здачу документів в Книзі розписується працівник СТЦ, а про прийом – працівник товарної контори. При пересиланні документів пневмопоштою розписки про здачу і приймання документів не вчиняються.

Вагони, що прибули, оглядаються в технічному і комерційному відношенні з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують безпеці руху і збереженню вантажів.

При технічному огляді поїзда виявляються вагони з технічними несправностями і визначається їх придатність під подвійні операції.

Комерційний огляд вагонів виконують приймальники поїздів ПКО. При огляді особлива увага звертається на правильність розміщення і кріплення вантажу на відкритому рухомому складі, на наявність і справність пломб і ЗПП, закруток, на стан люків, дверей, кузовів вагонів тощо. Всі виявлені несправності оформляються актами загальної форми (ф. ГУ-23).

Якщо вагони після розвантаження передбачається використати під завантаження, визначається їх придатність для перевезення того чи іншого вантажу. При огляді порожніх вагонів, що прибули під завантаження, приймальники поїздів повинні переконатися, чи немає серед них завантажених вагонів.

4.5.3 Реєстрація вантажів, що прибули

Перевізні документи на вантажі, що прибули, реєструються в товарній конторі у Книзі прибуття вантажів форми ГУ42 (наведена нижче). Всі сторінки книги повинні бути послідовно пронумеровані. Загальна кількість сторінок у книзі засвідчується начальником станції або його заступником.

На станціях із великим обсягом вивантаження може вестися декілька Книг прибуття. Книгу прибуття вантажів дозволяється вести в залежності від місцевих умов загальну для всіх сполучень або окремо для міжнародного, прямого і місцевого сполучення.

Форма ГУ-42

Рис. 4.46 Зразок Книги прибуття вантажів форми ГУ-42

На початку кожної доби в першому вільному рядку Книги прибуття проставляються число і місяць прибуття вантажів, для кожної відправки у відповідних графах вказується порядковий номер запису, номер вагона, накладної, станція та залізниця відправлення, порядковий номер звіту видачі форми ФДУ-91, дата видачі.

Порядковий номер запису починається з 1 січня кожного року. Відомості про вантажі, не видані до кінця року, повторно зазначаються після 1 січня нового року. Порядковий номер таких відправок зазначається дробом: у чисельнику – порядковий номер за Книгою прибуття нового року, а у знаменнику – номер, за яким ця відправка була зареєстрована у Книзі прибуття минулого року ( наприклад, 1/821, 2/1420 тощо ).

У графі “Примітка”, в залежності від місцевих умов і технології роботи, можуть вказуватися одержувач вантажу або місце вивантаження вантажу, а також інші дані. Порядок заповнення цієї графи встановлюється начальником станції.

Після запису відправки в Книгу прибуття на лицевому боці дорожньої відомості у відповідній графі проставляється порядковий номер, під яким відправка записана в Книзі прибуття.

Після видачі вантажів у відповідних графах Книги прибуття кожного дня проставляється номер супровідної відомості форми ФДУ-91, число і місяць видачі. Відсутність таких відміток у Книзі прибуття вказує на те, що перевізні документи даної відправки не розкредитовані.

По закінченні кожної звітної доби товарна контора перевіряє наявність нерозкредитованих документів. Для цього в книзі зазначається:

Кількість відправок, зазначених у залишку на наступну добу, має відповідати фактичній наявності нерозкредитованих документів.

При виявленні розбіжностей між фактичною наявністю документів і залишком, вказаним у Книзі прибуття, проводиться ретельна перевірка.

Таким же порядком перевіряється наявність документів при зміні чергування товарних касирів.

4.5.4 Порядок подачі вагонів під вивантаження

Розформування поїздів і підготовка вагонів до подачі під вивантаження проводиться за сортувальними листками, які складаються маневровим диспетчером на підставі телеграм – натурних листів або натурних листів поїздів. Подача вагонів під вивантаження засобами одержувача виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Порядок і терміни передачі повідомлень про час подавання вагонів під

вивантаження на під’їзні колії передбачаються у договорах про експлуатацію під’їзних колій і договорах про подачу та забирання вагонів.

На станції для реєстрації повідомлень ведеться Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона, дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження.

Уцій Книзі може реєструватися окремим рядком повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Уразі затримки подачі вагонів понад дві години і більше після терміну, вказаного у повідомленні, станція зобов’язана знову повідомити одержувача про час майбутньої подачі вагонів із повторною реєстрацією повідомлення у Книзі форми ГУ-2.

Якщо вивантаження вагонів проводиться засобами залізниці повідомляти вантажоодержувача про подачу вагонів не потрібно, якщо тільки він не заявив бажання отримати вантаж безпосередньо із вагона в автомобіль.

На станціях, де вантажі вивозяться транспортно-експедиційними організаціями (ТЕО), їх повідомляють про подачу вагонів під вивантаження за схемою “вагон - автомобіль”. ТЕО повідомляє одержувачів про прибуття вантажів.

Передачу вагонів під вивантаження засобами одержувача на коліях загального користування проводять безпосередньо на коліях вивантаження і

засвідчують підписами сторін, що здає і приймає, в Пам’ятці про користування вагонами форми ГУ-45.

Одержавши із СТЦ або товарної контори вагонні листи, прийомоздавальник готується до розвантаження. До моменту подачі вагонів звільняють місця у складі для вантажів, встановлюють черговість вивантаження

іпорядок виконання роботи комплексною механізованою бригадою. Перш за все прийомоздавальник намічає порядок розміщення вантажів. Іноді виникає необхідність перекласти, розібрати вантажі у складі. Особливо це відноситься до дрібних відправок, відправок, частина яких вже вивезена. На основі вагонних листів прийомоздавальник робить запис в Книзі вивантаження форми ГУ-44.

Біля фронту вивантаження проводиться підготовка необхідного для вивантаження інвентарю, піддонів, засобів механізації, звільняють місце для роботи механізмів.

Після подачі і розстановки вагонів прийомоздавальник виконує такі операції:

•звіряє номери вагонів із перевізними документами;

•зовнішнім оглядом перевіряє стан кузовів, дверей, люків вагонів, їх справність, відсутність слідів втрати чи незбереження вантажу;

•перевіряє наявність на вагонах ЗПП (пломб), відповідність відбитків на них вказаним у вагонному листі;

•на відкритому рухомому складі перевіряє цілісність кріплення вантажу, стан поверхні навалочних вантажів, стан упаковки (тари) вантажу і кількість місць (якщо їх можна порахувати без вивантаження).

Уразі виявлення незбереження вантажу (крадіжка, нестача, псування, пошкодження) або ознак незбереження (розкриття дверей, пошкодження кузовів вагонів, контейнерів, вантажних місць, пошкодження або відсутність ЗПП (пломб) на вагоні, слідів вилучення, витікання вантажів тощо), прийомоздавальник повинен негайно повідомити про це своєму керівнику, оформити актом загальної форми (ф. ГУ-23) ознаки незбереження вантажу.

Перед розкриттям дверей вагона прийомоздавальник знімає ЗПП (пломби). Пломбувальний дріт має бути розрізаний приблизно посередині петлі. ЗПП знімають перерізанням канату спеціальними ножицями. Закрутка теж перерізається спеціальними ножицями. Ні в якому разі не дозволяється перебивати дріт (канат), тому що при цьому можна пошкодити дверну накладку

іотримати травму. Потім прийомоздавальник дозволяє працівникам комплексної механізованої бригади відкрити двері вагону.

4.5.5Вивантаження вантажів та їх облік

Упроцесі вивантаження прийомоздавальник звіряє дані вагонного листа з фактичною наявністю вантажу, перевіряє при цьому кількість місць вантажу, маркування і справність вантажних місць. Прийомоздавальник стежить за правильністю складання вантажу, додержанням вимог спеціального

маркування, а також за тим, щоби вантаж у складі був складений охайно, без пошкоджень і, щоби при цьому забезпечувалося збереження вантажу.

Вивантажені вантажі укладаються в складі з урахуванням спеціалізації ділянок складу, з найбільш повним використанням місткості і площі складу, можливістю підрахунку кількості місць і забезпечення техніки особистої безпеки працюючих у складі і виконання Правил пожежної безпеки. Крім того, для забезпечення можливості видачі вантажів їх необхідно розміщувати так, щоби до кожної відправки був вільний доступ, а попередньо вивантажені відправки не закладалися вантажем, що вивантажується.

Несправні місця, у яких пошкоджена упаковка і виявлені ознаки втрати вантажу, або такі порушення тари, коли можливий доступ до вантажу, або загрожують збереженню вантажу при його подальшому зберіганні, до видачі одержувачу складаються окремо. Розсипаний вантаж повинен бути зібраний, зважений і збережений. Про виявленні несправності, невідповідності марок, наявності зайвого, бездокументного вантажу прийомоздавальник повинен доповісти своєму керівнику. У його присутності вантажі зважують, а у необхідних випадках розкривають упаковку, перевіряють вантаж у ній і встановлюють нестачу маси або кількості. Якщо неможливо усунути пошкодження або несправності упакування, то пошкоджені місця укладаються в приміщенні, яке замикається і пломбується.

Якщо вантаж був підмочений, вагон необхідно пред’явити до технічного огляду для перевірки кузова і особливо даху і скласти акт про технічний стан вагону форми ГУ-106.

Вусіх цих випадках необхідно звернути увагу на те, в якому місці вагону

іяк були складені несправні місця, чи не було допущено порушення правил навантаження і в чому воно полягало. Всі ці дані необхідні для складання комерційного акту. Випадки незбереження і пошкодження вантажу оформлюються комерційним актом форми ГУ-22.

Після закінчення вивантаження прийомоздавальник у вагонному листі проставляє дату і час початку та закінчення вивантаження і завіряє це своїм підписом, потім передає його в товарну контору. На підставі вагонних листів у товарній конторі робляться відмітки в накладних і дорожніх відомостях про місце знаходження вантажу.

Всі вивантажені вантажі реєструються в Книзі вивантаження форми ГУ-

44.

Форма ГУ-44

Рис. 4.47 Зразок Книги вивантаження вантажів форми ГУ-44

Книга вивантаження форми ГУ-44 ведеться тільки на місцях загального користування. На кожному пункті вивантаження повинна бути окрема книга.

УКнигу вивантаження працівник станції записує всі вантажі, що вивантажені на місцях загального користування, у тому числі і бездокументні. Запис ведеться послідовно після вивантаження вантажів із вагонів.

Кожного дня на початку роботи у першому вільному рядку книги зазначається дата вивантаження вантажів (число і місяць). У наступних рядках на підставі вагонних листів або накладних вказуються дані про вивантажені вантажі, передбачені формою книги. Вантажі кожного найменування записуються окремим рядком. У разі прибуття бездокументного вантажу у графі 3 вказується: “Без документів”.

При вивантаженні вантажів, що надходять на адресу підприємств, які мають плани перевезень за своїм умовним найменуванням, а також вантажів, перевезення яких оформлено перевізними документами на особливих умовах, графи 4, 7 і 10 книги не заповнюються.

Уграфі 9 проставляються відмітки, які полегшують розшук вантажу на складі станції (наприклад: 3-тя пл., 9-та діл., 5-тий стовп тощо).

Уграфі 13 “Примітка” вказується виявлена при вивантаженні нестача, надлишок і пошкодження вантажу із зазначенням станції, за пломбами (ЗПП) якої прибув вагон, або прізвище працівника, що допустив пошкодження вантажу при вивантаженні. Якщо відбитки на пломбах (ЗПП), що зняті з вагона, не відповідають відбиткам, зазначеним у вагонному листі, про це також робиться відмітка у графі 13.

Уразі видачі вантажу частинами відмітки про вивезення кожної частини цього вантажу (дата, кількість місць, маса) зазначаються у графі 13, а при вивезенні останньої частини у графі 12 зазначається дата її вивезення.

По закінченні чергування після останнього запису у Книзі вивантаження прийомоздавальник ставить свій підпис. Якщо на пункті вивантаження працюють декілька прийомоздавальників, то після запису кожного вивантаженого вагона розписується прийомоздавальник, що проводить його вивантаження.

На 1 січня кожного року залишок вивантажених та не виданих вантажів переноситься до нової Книги вивантаження форми ГУ-44.

4.5.6 Обробка вагонів після розвантаження

Згідно із статтею 35 Статуту одержувач або організація, яка здійснює вивантаження, зобов’язані:

•повністю вивантажити (злити) вантаж із вагона (цистерни) і контейнера;

•повністю прибрати з вагона (контейнера) скріплюючий дріт, дротяні закрутки з люків і штурвалів, стояки, бруски та інші елементи кріплення вантажів, крім інвентарних засобів кріплення, які підлягають поверненню;

•прибрати також папір, картон, фанеру, листовий метал, дошки та інші засоби упаковки і збереження вантажів. У разі неповного розвантаження вагони залишаються у одержувача з внесенням ним плати за користування вагонами за весь період затримки вагонів під вивантаженням;

•очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера) від залишків, які його забруднюють, захисної плівки, наклейок, бирок і написів, а в середині вагонів (контейнерів) – від залишків вантажу, емульсій, профілактичних засобів проти змерзання.

Очищення контейнерів здійснюється у всіх випадках вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Очищення, промивання і, у необхідних випадках, дезінфекція вагонів після перевезення тварин, птиці, сирих тваринних продуктів та швидкопсувних вантажів можуть здійснюватися залізницею за рахунок одержувача у спеціально обладнаних місцях.

Промивання, дегазація, дезактивація вагонів після вивантаження небезпечних, отруйних і забруднюючих вантажів здійснюються одержувачем також у спеціально обладнаних місцях. Перелік таких вантажів встановлюється Правилами.

Очищення внутрішньої і зовнішньої поверхні вагонів-цистерн та бункерних напіввагонів від забруднення після наливу і злиття здійснюється відповідно вантажовідправником або вантажоодержувачем.

Злиття продуктів із вагонів-цистерн та бункерних напіввагонів має здійснюватися повністю (за винятком випадків, коли стандартами допускається наявність залишків) з очищенням в’язких продуктів із внутрішньої поверхні котла цистерни і бункера.

Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження (злиття) вагони і контейнери. Вантажна операція вважається не закінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.

Вантажоодержувач вносить залізниці установлену відповідно до статті 119 Статуту плату за час знаходження вагонів-цистерн і бункерних напіввагонів на промивально-пропарювальній станції залізниці під очищенням від залишків продуктів.

Вантажоодержувач відшкодовує також витрати залізниць, пов’язані з очищенням порожніх вагонів у пунктах їх наступного навантаження.

За погодженням між вантажовідправником і вантажоодержувачем очищення внутрішньої поверхні спеціальних вагонів, які належать їм або

орендовані ними, може не здійснюватися, якщо це не суперечить нормам та правилам.

У разі здавання вантажоодержувачем, портом після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів вантажоодержувач, порт відповідно до статті 123 Статуту сплачують залізниці штраф у розмірі 50% добової плати за користування вагонами і контейнерами.

4.5.7 Правила техніки безпеки при навантаженні і вивантаженні

Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися у відповідності з Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажнорозвантажувальних роботах на залізничному транспорті. Для робітників і службовців повинні розроблятися типові інструкції з охорони праці основних професій, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах. До вантажнорозвантажувальних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання безпечним методам праці і перевірені на знання діючих норм, правил і інструкцій з охорони праці.

Адміністрація зобов'язана забезпечити інструктаж, навчання і перевірку знань працівників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах у відповідності з Інструктивними вказівками про порядок інструктажу, навчання і перевірки знань з охорони праці працівників залізничного транспорту.

Кожний працівник повинен бути забезпечений одним примірником інструкції з охорони праці для його професії.

На вантажних районах, у механізованих дистанціях і виробничих дільницях вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути організовані кабінети або кутки з охорони праці.

Навантаження, вивантаження, перевантаження вагонів і автотранспорту на станціях і під'їзних коліях допускаються лише під керівництвом особи, відповідальної за ці роботи: майстра вантажнорозвантажувальних робіт, прийомоздавальника, бригадира вантажників. Відповідальність за виконання Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах покладена на начальників механізованих дистанцій і виробничих дільниць, головних інженерів, а на тих станціях, де немає виробничої дільниці вантажно-розвантажувальних робіт або майстра, – на начальника станції.

Прийомоздавальник безпосередньо керує роботою бригад вантажників і механізаторів, визначає порядок і послідовність виконання вантажних операцій, стежить за дотриманням габариту при вивантаженні, установкою кранів, перехідних містків, правильним складанням вантажу, звільненням проходів і проїздів від сторонніх предметів, сміття, льоду і снігу тощо. Він зобов'язаний забезпечити огородження переносними сигналами колій, на яких здійснюються вантажно-розвантажувальні роботи на місцях загального користування.

Про виявлені при вступі на чергування або в процесі чергування несправності складів, механізмів, освітлення, порушення габариту та інші

відхилення від вимог техніки безпеки і виробничої санітарії прийомоздавальник зобов'язаний доповісти своєму керівнику для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, якщо ці порушення не можуть бути усунені ним.

Вимоги техніки безпеки для прийомоздавальника вказані в Інструкції прийомоздавальника вантажу, де крім загальних вказівок, наведені вказівки щодо утримання робочого місця, засоби безпеки при знаходженні на залізничних коліях, засоби електробезпеки, загальні вимоги техніки безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт засобами залізниць, вимоги техніки безпеки при навантаженні і вивантаженні небезпечних вантажів, при роботі на контейнерному пункті тощо.

На вантажно-розвантажувальних фронтах облаштовують пункти обігріву, кімнати приймання їжі, роздягальні, душові і умивальники. В них завжди повинна бути охолоджена кип'ячена вода для пиття. В усіх цих місцях вивішують адреси і номери телефонів найближчих медичних пунктів.

У службових приміщеннях повинні бути аптечки із настановами з надання першої допомоги потерпілим. В аптечках зберігаються медикаменти для надання першої допомоги при забиттях, порізах, опіках кислотами, лугами, вогнем, а також бинти і джгути для зупинки кровотечі при травмуванні.

Прийомоздавальник повинен вміти надавати першу допомогу потерпілим.

При пересуванні вагонів по фронту навантаження-розвантаження прийомоздавальник зобов'язаний попередити всіх працівників про порядок виконання робіт, прослідкувати за тим, щоби перехідні містки та інше приладдя були прибрані, завантажені вантажі у вагоні були закріплені, двері вагона до початку його пересування закриті.

Пересування вагонів по фронту навантаження-розвантаження вручну допускається у виключних випадках тільки на горизонтальній ділянці колії в кількості не більше одного завантаженого або двох порожніх вагонів, обов'язково зчеплених, на відстань не більше довжини вагона під безпосереднім керівництвом прийомоздавальника або майстра механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт (виробничої дільниці). Пересування вручну вагонів, зайнятих людьми, вибуховими і небезпечними вантажами, забороняється.

Гранична норма перенесення вантажів вручну по горизонтальній поверхні на одну особу не повинна перевищувати встановлених норм (не більше 50кг, переміщення на відстань не більше 60м, підйом на висоту не більше 3м). Вантажні місця від 50 до 100кг повинні переміщатися на візках, а більше 100 і до 1500кг — на малогабаритних навантажувачах.

Перед пломбуванням вагонів прийомоздавальник повинен переконатися, що на підходах відсутні локомотиви і вагони, що рухаються. При пломбуванні вагонів із землі необхідно користуватися приставними драбинами. Прийомоздавальнику необхідно стежити за тим, щоби кінцями дроту не нанести собі травму при накладанні дротяних закруток і навішуванні пломб. Щоби на робітника не випав вантаж із вагону, відкривати і закривати критий вагон треба тільки за поручень дверей і знаходитися при цьому за їх

полотнищем. Забороняється впиратися руками у дверний брус або стінки вагона. Відкриваючи двері, робітники повинні тягнути їх на себе, а закриваючи, штовхати від себе. Відкриваючи люк напіввагона або борт платформи, робітник повинен знаходитись збоку на відстані від нього не менше 1м. Люки напіввагона закривають люкопідйомниками, а при відсутності їх, це робить вручну бригада з трьох робітників.

При навантаженні-розвантаженні ящиків, тюків або кип необхідно звертати увагу на їх упаковку. Пошкоджена упаковка, цвяхи, що стирчать, кінці дроту, металеві стрічки та інші гострі предмети можуть пошкодити руки. Тому при переробці вантажів працівники зобов'язані надягати рукавиці. Катнобочкові вантажі переміщують, як правило, перекочуванням. Вантажі невеликих розмірів доцільно перевозити на візках, так як при перекочуванні треба низько нахилятися, що швидко стомлює працівників. По горизонтальній підлозі рулони і бочки перекочують попереду себе. При цьому не можна триматися за утори бочки або торець рулону, тому що можна ушкодити руки стовпом, штабелем, дверною стійкою вагона. На похилій площині перекочують вантажі по здвоєних лагах із використанням канату. Працівники, що допомагають знизу, зобов'язані знаходитися з боку лаг. Бочки масою до 35кг дозволяється закатувати без канатів. Балони із стисненим газом переміщують на спеціальних візках із колесами в гумі або на ношах. Перенесення на плечах забороняється.

Керівництво механізованих дистанцій і виробничих дільниць вантажнорозвантажувальних робіт, а також інших господарських одиниць і організацій зобов'язане забезпечити справність вантажно-розвантажувальних машин і пристроїв, приладів, інвентарю тощо у відповідності з діючими інструкціями з експлуатації машин і вимогами правил техніки безпеки. Особливу увагу необхідно звертати на безпеку переміщення людей, вантажопідйомних машин, дотримання габаритів наближення споруд, норм штучного і природного освітлення.

4.5.8 Охорона навколишнього середовища

Транспорт є одним із основних забруднювачів атмосферного повітря, водоймищ і ґрунту. Функціонування транспорту супроводжується негативною дією на рослинний і тваринний світ.

Для потреб транспорту у великій кількості вживають природні ресурси. Діяльність залізничного транспорту пов’язана із здійсненням перевізного

процесу, вантажних операцій, зберіганням вантажів і виконанням робіт із технічного обслуговування та ремонту рухомого складу і колій.

Вплив транспорту на навколишнє середовище проявляється, перш за все, у процесі перевезення, при якому вживаються у великій кількості паливноенергетичні ресурси і проходить значне виділення забруднюючих речовин, а також підвищується рівень шумової дії.

Гостро стоїть проблема утилізації і переробки відходів, які виникають при експлуатації транспортних засобів.