4

засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами вантажоодержувача.

Для деяких вантажів встановлені досить обмежені терміни граничного зберігання. Це стосується тих категорій вантажів, зберігання яких викличе повне або часткове псування і зробить їх непридатними для використання за прямим призначенням. Наприклад: лід, свіже молоко – 6 годин; фрукти і ягоди свіжі, живі тварини і птиця, м’ясні вантажі, рослини та квіти живі зрізані тощо

– 12 годин; ікра чорна, картопля, буряк, капуста, жири кухонні, напої безалкогольні та інші – 1 доба; фрукти, ягоди, овочі і гриби консервовані, яйця, риба тощо – 1 доба; добрива, вапно, макулатура, сіно тощо – 3 доби. Для більшості вантажів термін граничного зберігання встановлено п’ять діб, а домашніх речей – 30 діб.

Бездокументні вантажі зберігаються впродовж таких термінів: 12 годин – молоко свіже, лід; 1 доба – вантажі, для яких терміни зберігання встановлено 12 годин; на 1 добу більше вантажі, для яких термін зберігання встановлено 1 і 2 доби; 30 діб – усі інші вантажі; 50 діб – домашні речі.

За зберігання вантажів на місцях загального користування після закінчення терміну безкоштовного зберігання до моменту вивезення вантажів одержувачем сплачується збір за кожну добу в розмірах, установлених Тарифним керівництвом № 1.

Згідно зі статтею 36 Статуту у разі виникнення ускладнень на станції у зв’язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати збір за їх зберігання до двократного розміру. Підвищена ставка збору вводиться не раніше доби після того, як буде вивішене оголошення про це на станції.

При нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округлюється у всіх випадках до повної.

Збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Якщо станція призначення не повідомила одержувача про надходження на його адресу вантажу, то він звільняється від сплати збору за зберігання до надіслання такого повідомлення.

Збір за зберігання вантажів – це не тільки відшкодування залізниці витрат, пов’язаних зі зберіганням вантажу, але і санкція, що направлена на прискорення вивезення вантажу. Інші заходи, які сприяють прискоренню вивезенню вантажу: додаткове залучення автотранспортних засобів, механізмів і працівників; організація багатозмінної і цілодобової роботи по вивезенню вантажів; тимчасове використання (на правах оренди) складів інших організацій тощо.

Приклад. Вантаж - борошно житнє в мішках, вагою 50т, вивантажений засобами залізниці у склад станції 10 жовтня. Документи одержувачем розкредитовані 12 жовтня.

Вантаж вивозиться частинами: 14 жовтня – 20т; 15 жовтня – 30т. Визначити збір за збір за зберігання.

Рішення. 11 жовтня вантаж зберігається безкоштовно. 12 жовтня при розкредитуванні документів стягується збір за зберігання 50т протягом однієї доби:

1,5 · 50 · 1 = 75 грн.

14 жовтня - збір за дві доби за зберігання 50т. 1,5 · 5 · 2 = 150 грн.

15 жовтня – за одну добу за зберігання 30т. 1,5 · 30 · 1 = 45 грн.

Загальна сума збору за зберігання склала

75 + 150 + 45 = 270 грн.

Збір за зберігання стягується при розрахунках через ТехПД за накопичувальною карточкою форми ФДУ-92, а при розрахунках готівкою через товарні контори станцій - за квитанцією різних зборів форми ГУ-57.

4.6.6 Видача вантажів зі складів станції і їх вивезення з вантажного району

Для отримання, вивезення вантажу зі станції одержувач пред’являє прийомоздавачу накладну. При централізованому вивезенні пред’являється наряд на вивезення вантажу. Переконавшись у відповідності цих документів вантажу, що знаходиться на складі, а також у сплаті збору за зберігання або запису даних для його стягнення в накопичувальну картку форми ФДУ-92, прийомоздавальник видає вантаж.

Якщо дата видачі вантажу не співпадає з датою, вказаною календарним штемпелем у накладній, то необхідно перевірити сплату збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами до дня фактичного вивезення. Переконавшись у належному оформленні пред’явлених документів, прийомоздавальник знаходить відповідну відправку в складі і видає її одержувачу з відміткою про це в накладній і Книзі вивантаження. На зворотній стороні накладної в графі “Вивіз вантажу” – проставляється дата вивезення вантажу. В Книзі вивантаження вказується номер автомобіля і дата видачі. Якщо одержувач вивозить вантаж частинами, то після видачі кожної з них, щоби не помилитися в підрахунку вантажних місць, перевіряється залишок, а видача кожної частини відмічається в накладній і Книзі вивантаження. Після вивезення останньої частини вантажу робиться відмітка “Вантаж вивезений”.

Разом із вантажем одержувачу видаються всі вказані в накладній пристосування та матеріали (стояки, прокладки, підкладки, дріт, брезент, щитові огородження тощо), що застосовувалися для його кріплення, навантаження в декілька ярусів тощо. Одержувач повинен також вивезти підстилочні, упаковочні, ущільнюючі і укріплюючі матеріали, що надійшли з вантажем.

Послідовність виконання операцій при видачі вантажу наведена на рис.

4.51.

•прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій;

•прибуття вантажу з ознаками нестачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами;

•прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування у рефрижераторних вагонах (контейнерах);

•прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

•видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не проводиться у разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею 30 Статуту.

Узазначених випадках тарні і штучні вантажі видаються з перевіркою кількості і стану тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть призвести до зміни стану вантажу, залізниця зобов’язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У разі відсутності пошкодження вантажу комерційний акт про пошкодження тари (упакування) не складається.

В інших випадках вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак втрати. Кількість перевірених вагонів встановлюється договором. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача ці вантажі видаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом.

Перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах проводиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

При видачі з перевіркою маси вантажів, що перевозяться із знімним обладнанням (овочевими, хлібними щитами тощо), а також із матеріалами утеплення, маса нетто вантажу визначається як різниця між масою брутто і сумою маси тари вагона, знімного обладнання і матеріалів для утеплення.

Маса матеріалів для утеплення, овочевих, хлібних щитів та іншого знімного обладнання приймається за даними, вказаними в накладній.

Уразі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються

на під‘їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Увипадку, коли залізниця у відповідності із Статутом зобов’язана перевірити вантаж, відкривання вагону і вивантаження проводиться в присутності представника станції. Якщо одержувач розпочав вивантаження без представника станції, то вантаж видається без перевірки.

Представник залізниці може здійснювати одночасно видачу вантажу тільки з одного вагона.

При вивантаженні тарно-пакувальних і штучних вантажів на місцях незагального користування у випадку, коли залізниця бере участь у перевірці, одержувач зобов’язаний скласти вантаж окремо для забезпечення повторної перевірки.

За перевірку маси вантажу і тари працівником залізниці на вимогу вантажоодержувача залізницею справляється збір за зважування згідно з тарифом.

4.6.8Видача вантажів із оформленням комерційного акту

Уразі нестачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (у тому числі і під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної нестачі, псування або пошкодження згідно

зпред’явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо).

Уразі потреби встановлення розміру або причин нестачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилася його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.

Експертиза проводиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції ).

Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь в експертизі вантажу.

Експертиза швидкопсувних вантажів повинна бути проведена не пізніше доби з моменту відкриття вагону.

Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертом і всіма уповноваженими особами, присутніми при

проведенні експертизи. Про проведену експертизу робиться відмітка в комерційному акті.

Результати експертизи повинні бути мотивованими з посиланням на нормативно-правові акти, стандарти і не можуть ґрунтуватися на припущенні про причини нестачі, псування або пошкодження вантажу.

Якщо експерт не може встановити причину псування, нестачі, пошкодження вантажу або його тари (упакування), то в акті експертизи вказуються мотиви, з яких неможливо визначити причину псування, нестачі, пошкодження вантажу.

Уразі незгоди з висновками експерта, учасників експертизи або одержувача начальник станції призначає повторну експертизу з відміткою про це в акті експертизи із зазначенням мотивів.

Не допускається проведення експертизи вантажів, якщо її вартість перевищує розміри збитків. У цих випадках розмір та причина нестачі, пошкодження або псування вантажу і розмір збитків визначаються начальником станції і одержувачем і зазначаються в комерційному акті.

Витрати на експертизу (вартість експертизи, проїзду експерта до станції тощо) сплачуються відповідно залізницею або одержувачем залежно від того, з чиєї ініціативи проводиться експертиза. Надалі ці витрати відносяться на сторону, яка буде визнана винною в нестачі, псуванні або пошкодженні вантажу.

4.6.9Норми природної втрати вантажів

Упроцесі перевезення і зберігання багатьох вантажів відбувається зменшення їх маси. Таке змінення маси називається природною втратою маси вантажу.

Основними причинами зміни маси можуть бути: усушка або випаровування, розтрушування, розпилення, рознесення вітром, просочування крізь нещільну тару, топлення або танення, розливання або витікання різних вантажів тощо. При перевезенні багатьох вантажів ці фактори діють одночасно, що збільшує розміри втрат.

Відповідно до статті 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує:

• у разі нестачі – норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто;

• у разі надлишку – граничного розходження визначення маси нетто. Для різних вантажів і різних умов зберігання та транспортування

встановлюються середні величини неминучих втрат, які називаються нормами природної втрати у відсотках. Норми природної втрати встановлюються після проведення експериментальних перевезень із встановленням фактичних природних втрат вантажу, аналізу звітних даних про втрати вантажів, перевірки природних властивостей вантажів і розрахунків, проведення контрольних зважувань вантажу в пунктах відправлення і призначення. Норми природних втрат разом із похибками вимірювань наведені в Правилах перевезень.

Працівники залізничного транспорту, вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні створювати такі умови перевезення, навантаження, вивантаження, зберігання, щоби втрати вантажу і зменшення його маси внаслідок природної втрати звести до мінімуму (ущільнення вантажу, запобігання видуванню, правильний вибір рухомого складу, застосування відповідної упаковки, створення оптимальних режимів при перевезенні швидкопсувних вантажів і т. ін.).

При видачі вантажу, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення у сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м’ясо свіже;

1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; жири; риба солона; мінеральні добрива;

1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м’ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м’ясні всякі;

0,5% маси всіх інших вантажів.

Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Норми нестачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

•від маси брутто – для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

•від маси нетто – для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

4.6.10 Передача вантажів іншим організаціям

Виконати договір перевезення в деяких випадках неможливо, наприклад, немає можливості доставити вантаж на станцію призначення або видати його одержувачу, якщо подальше транспортування вантажу призведе до його втрати або пошкодження (аварія, стихійне лихо, воєнні дії та інше), а також після закінчення встановленого Правилами граничного терміну його зберігання.

У таких випадках (стаття 49 Статуту) на залізницю покладається обов’язок передати вантаж іншій організації, тобто реалізувати цей вантаж. Такі дії з вантажем здійснюються:

•у разі застосування залізницею заставного права на вантаж із метою одержання провізної плати та інших платежів (стаття 51 Статуту);

•у разі неможливості видати вантаж на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, через відсутність одержувача в районі станції призначення, якщо станцією в триденний термін від дня вручення його повідомлення не отримана вказівка відправника щодо розпорядження вантажем;

•у випадку, коли одержувач із тих або інших причин не звернувся на станцію призначення за вантажем, або в разі відмови одержувача від вантажу;

•при виявленні вантажу без документів.

Реалізація (передача) вантажу іншим організаціям здійснюється за договором купівлі-продажу на станції, де знаходиться вантаж, що реалізується, або через спеціальні склади реалізації, створені на кожній залізниці.

Реалізація всіх вантажів вагонних і контейнерних відправок здійснюється безпосередньо на станції, де знаходиться вантаж, або через склад реалізації (в

залежності від роду вантажу, його властивостей, умов транспортування та інших факторів). Усі дрібні відправки, а також вантажобагаж, багаж, ручна поклажа реалізуються через склад реалізації.

Дозвіл на реалізацію вантажу на станції або на відправлення його на склад реалізації надається управлінням залізниці за запитом начальника станції.

Усі вантажі, що надійшли на склад реалізації, реєструються в книзі встановленої Укрзалізницею форми ГУ-76.

Оцінка вантажу здійснюється комісією за участю представників залізниці та організації (підприємства) – покупця, якій передається вантаж, та місцевих фінансових і торговельних органів. Про оцінку вантажу складається акт форми ГУ-21.

Після оцінки передача вантажів здійснюється за актом приймання-здачі, який складається у трьох примірниках і підписується начальником станції або начальником складу реалізації та представником організації-покупця, яка отримує вантаж.

У приймально-здавальному акті зазначаються всі потрібні реквізити і номер рахунку залізниці, на який покупець перераховує кошти за переданий йому вантаж.

Перший примірник акта оцінки разом із актом приймання-здачі, у якому робиться відмітка про перерахування суми за переданий вантаж, при звіті про видачу вантажу направляється у фінансово-економічну службу залізниці, другий передається представнику організації, яка приймає вантаж, а третій примірник залишається на станції або на складі реалізації, де реалізовано вантаж.

Кошти, отримані залізницею за реалізований іншій організації вантаж, за вирахуванням сум, належних залізниці, перераховуються: одержувачу, зазначеному в накладній, – у разі оплати ним вартості вантажу; відправнику – у всіх інших випадках (стаття 50 Статуту).

Указані суми сплачують за заявою одержувача у разі надання ним документів про сплату вартості вантажу або за заявою відправника з наданням документів, які підтверджують вартість вантажу. Якщо на протязі терміну, встановленого статтею 134 Статуту, від одержувача (відправника) не надійшли заяви, то ці суми за вирахуванням сум, належних залізниці, перераховуються до державного бюджету.

Суми, одержані залізницею від реалізації вантажів, які належать громадянам, за вирахуванням сум, належних залізниці, видаються одержувачу, а у разі неможливості – відправнику.

Суми, одержані від реалізації бездокументних вантажів, перераховуються на рахунок залізниці, що реалізувала вантаж.

Реалізація вантажів, які перевозяться в міжнародному сполученні, здійснюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами. Вантажі, які перевозяться під митним контролем, реалізуються у порядку передбаченому Митним кодексом України.

Кошти, одержані від реалізації вантажу під час перевезення, що надійшли на депозитний рахунок управління залізниці, яка реалізувала вантаж із відомою належністю, перераховуються на рахунок залізниці призначення, а у разі перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, якщо пунктом

призначення є морський чи річковий порт, – на рахунок залізниці перевалки вантажу для сплати належної суми одержувачу, якому цей вантаж не був доставлений, або відправникові.

Контрольні питання до теми 4.6

1.Які вимоги Правил перевезень до складування і зберігання вантажів?

2.Які габарити установлені для укладання вантажів?

3.Який порядок оформлення видачі вантажу в товарній конторі?

4.Як проводиться розрахунок за перевезення і надання послуг залізницею через ТехПД?

5.Як проводиться розкредитування перевізних документів?

6.З якою метою встановлені терміни граничного зберігання вантажу?

7.В якому випадку одержувач звільняється від сплати збору за зберігання?

8.Назвіть заходи, які сприяють прискоренню вивезення вантажу.

9.Які дані перевіряються прийомоздавальником при видачі вантажу одержувачу?

10.Як оформляється вивезення вантажу зі станції частинами?

11.В яких випадках на станції призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу?

12.Яким документом оформляється виявлена нестача або пошкодження

вантажу?

13.Який порядок видачі вантажів із оформленням комерційного акту?

14.З якою метою проводиться експертиза і як оформляються її результати?

15.Яким чином видаються надлишки вантажу?

16.Які встановлені норми нестачі маси вантажу при перевезенні?

17.Які заходи застосовуються для запобігання втрат вантажу під час перевезення?

18.В яких випадках залізниця має право на реалізацію вантажу?