4

4.2.4 Заповнення комплекту перевізних документів вантажовідправником

Вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: “Рід вагона”, “№ вагона”, “Вантажопідйомність вагона”, “Кількість осей”, “Тип цистерни”. У разі перевезення вантажів на зчепах або вагонами з прикриттям ці відомості зазначаються для кожного вагона.

“Швидкість” – зазначається, з якою швидкістю повинен перевозитися вантаж (вантажною чи великою). Перевезення тварин і птиці, а також швидкопсувних вантажів в ізотермічних вагонах здійснюється великою швидкістю.

“Станція і залізниця призначення” – зазначається точне найменування станції та залізниці призначення вантажу і код станції у відповідності з Тарифним керівництвом № 4.

Якщо вагон для вивантаження повинен бути поданий на під’їзну колію, то відправник під найменуванням станції робить відмітку “З подачею на під’їзну колію...” (зазначається найменування власника під’їзної колії).

“Відправник” – зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код. Якщо вантаж відправляється громадянами, то зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка відправляє вантаж.

Уразі відправлення імпортних вантажів із морських портів у графі “Відправник” – зазначаються: експедиторська організація, яка відправляє вантаж із порту за дорученням вантажовласника, і її цифровий код (наприклад, Фірма “Інтертранс”- 3214) або морський порт за дорученням вантажовласника та його цифровий код, або найменування вантажовласника, якщо він сам відправляє вантаж із порту.

Відправником може бути тільки одна фізична або юридична особа. “Його поштова адреса” - зазначається поштова адреса відправника з

назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку. Замість повної адреси може бути вказано номер абонементної поштової скриньки.

“Одержувач” і “Його поштова адреса” - заповнюються у порядку, передбаченому для графи “Відправник”. Одержувачем вказується тільки одна фізична або юридична особа.

Уразі відправлення вантажів маршрутами для розпилення у графі “Одержувач” вказується назва пункту розпилення і ставиться цифровий код

“0004”.

Уразі відправлення експортних вантажів у графі “Одержувач” зазначаються найменування вантажовласника та його код або експедиторська фірма і її цифровий код, якщо вантаж адресується їй для подальшого відправлення на експорт (наприклад, “Фірма “Інтертранс”-3214”), або морський порт і його код - у разі відправлення вантажу на експорт портом за дорученням вантажовласника (наприклад, “Одеський морський торгівельний порт – 4122 за дорученням фірми “Одесазовніштранс”).

“Платник” – зазначаються найменування відправника і код, присвоєний йому розрахунковим підрозділом залізниці (ТехПД).

“Рахунок відправника №____ у відділенні______м.___МФО___”- зазначаються найменування і номер рахунку відправника, а також місце – знаходження установи банку, який його обслуговує, і код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

“Знаки відправника” - зазначаються цифрами розпізнавальні знаки або порядкові номери, позначені відправником на вантажних місцях.

“Кількість місць” – зазначаються цифрами кількість місць вантажу окремо за кожним його найменуванням і за кожним видом упакування, а також загальна кількість місць.

Уразі пред’явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом вноситься відмітка “насипом”, “наливом”.

“Упаковка” - зазначається скорочено вид тари вантажів, наприклад: “ящ.”, “корз.”, “боч.” та ін.

Якщо до перевезення пред’явлено не упакований вантаж, то в цій графі зазначається скорочено “н/у”.

“Найменування вантажу” - зазначається повне і точне найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифностатистичної номенклатури вантажів. Вантажі, найменування яких відсутні в цьому списку, зазначаються під тією назвою, під якою вони зазначені в стандартах або технічних умовах на виготовлення продукції.

Уразі недостатності у перевізних документах місця, щоби зазначити всі вантажі, які перевозяться за даною відправкою, відправник складає перелік, розміром не більше формату перевізних документів, у якому перераховуються знаки, кількість місць, упаковка, найменування і маса вантажу. Перелік складається у чотирьох примірниках на бланках відправника і підписується ним. Загальна кількість місць і маса вантажу вказуються у відповідних графах перевізного документа, а в графі “Найменування вантажу” зазначається “Збірна відправка, перелік вантажів додається”. На всіх примірниках переліку повинен бути зазначений номер перевізного документа і проставлений календарний штемпель станції. По одному примірнику переліку прикріпляються до накладної, дорожньої відомості і корінця дорожньої відомості. Один примірник переліку видається відправникові разом із квитанцією.

Під найменуванням вантажу, крім того, зазначається:

•маса матеріалів, які застосовуються для утеплення, розміщення і кріплення вантажу у вагоні (контейнері);

•у разі перевезення лісоматеріалів і дров навалом – дані про кількість навантажених штабелів і їх висоту у порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення;

•у разі перевезення хлібних вантажів насипом із знімними хлібними щитами – “Умовна вага двох хлібних щитів – 140кг”;

•при відправленні вантажів за пломбами або запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) відправника – “За пломбами (ЗПП) відправника, номери ЗПП...”;

•при відправленні вантажів у супроводі провідника – “Провідник відправника (одержувача), прізвище, ім’я та по батькові провідника, серія і номер паспорта”.

“Маса вантажу в кг, визначена відправником”- вказується маса вантажу у кілограмах.

Уразі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу; у графі “Тара пров./з бр.” непотрібне закреслюється залежно від того, перевірялася маса тари вагона чи ні.

Якщо за одним перевізним документом перевозяться тарно-штучні вантажі різних найменувань і в різній упаковці, то в ньому зазначається маса вантажу кожного найменування окремо, кожного виду упаковки і загальна маса вантажів.

“Разом місць” - зазначається загальна кількість місць словами. “Разом маса” - зазначається загальна маса вантажу словами. Відправником також заповнюються графи:

“Спосіб визначення маси” – зазначається, яким способом визначено масу вантажу.

При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: “на товарних вагах”, “на вагах вантажопідйомністю.....т”, “на елеваторних вагах” чи інших вагах. Якщо масу вантажу визначено за стандартом, то в цій графі зазначається також стандартна маса брутто одного вантажного місця.

“Навантаження засобами” - зазначається: “відправника”, якщо навантаження здійснюється відправником.

Для вантажів, що перевозяться на особливих умовах, у верхній частині накладної “Місце для відміток і штемпелів” відправник проставляє передбачений правилами перевезень даного вантажу штемпель або напис про особливі властивості вантажу.

Уграфі “Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

На зворотному боці накладної у графі 1 “Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфу___розділу___Технічних умов правильно” розписується представник відправника, відповідальний за правильність навантаження і кріплення вантажу у вагоні, вказуючи номер розділу та параграфу ТУ, відповідно до яких відбувалися навантаження і кріплення вантажу.

Уразі перевезення вантажів, спосіб кріплення яких на відкритому рухомому складі Технічними умовами не передбачено, у цій графі робиться відмітка згідно з параграфом 20 розділу 1 Технічних умов.

Уграфі 4 зворотного боку накладної “Заяви і відмітки відправника” у відповідних випадках проставляються відмітки про:

•оголошену вартість вантажу;

•згоду відправника на перевезення на відкритому рухомому складі, коли вантаж не зазначено у переліку вантажів, перевезення яких дозволено на відкритому рухомому складі;

•кількість піддонів – у разі перевезення на піддонах;

•установлені відправником у вагоні пристосування, які необхідно видати на станції призначення одержувачу;

•заходи профілактики, застосовані відправником для запобігання змерзанню вантажу;

•наявність на не упакованому вантажу видимих пошкоджень, наприклад “у верстата відбито (вказується найменування деталі)”, “розбита фара” тощо;

•найменування і номери документів, які додано до перевізного документа у відповідності до Правил, а також документів, необхідних для виконання митних та інших адміністративних правил. Ці документи повинні бути прикріплені до перевізного документа.

Відправник може вносити до цієї графи й інші відмітки, не обов’язкові для залізниці, зазначити потрібні для одержувача відомості про асортимент вантажів, про марки вугілля тощо.

Уразі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не у прямому міжнародному сполученні оформлюється комплект перевізних документів внутрішнього сполучення. У цьому разі відправником проставляються відмітки: у верхньому правому куті перевізного документа – “Експорт” чи “Імпорт”, а в графі 4 зворотного боку накладної “Заяви і відмітки відправника” – відмітка “Для вивезення водним транспортом у

.....”(зазначається країна призначення), а при відправленні імпорту “Увезено водним транспортом з .....” (зазначається країна відправлення), а також номер контракту (угоди) із зовнішньоторговельною організацією і номер документа, який є дозволом на вивезення (ввезення) вантажу.

Якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною у перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу до кількості зазначеної у перевізних документах (довантажити, вивантажити) або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається зазначеною правильно, якщо невідповідність не перевищує 0,2 % від зазначеної в перевізних документах.

4.2.5 Перевезення вантажів з оголошеною вартістю

Залізниці можуть приймати до перевезення вантажі з оголошеною вартістю (стаття 28 Статуту). Оголошена вартість не повинна перевищувати дійсної вартості вантажу. У разі розходження між відправником та станцією відправлення вартість вантажу визначається незалежною експертизою, про що складається відповідний акт. Перелік вантажів, оголошення вартості яких є обов’язковим, а також вантажів, оголошення вартості яких не допускається, встановлюється Правилами. Під час прийняття вантажу з оголошеною вартістю стягується додатковий збір у розмірі, встановленому тарифом.

При здачі до перевезення відправник зобов’язаний оголосити вартість таких вантажів:

В описі домашніх речей відправник зобов’язаний вказати вартість кожного місця.

При оформленні перевізних документів товарний касир станції відправлення вказує в описі номер накладної, ставить підпис у графі “Опис прийнято...” та проставляє календарний штемпель станції.

При перевезенні вантажів дрібними відправками один примірник опису надається відправнику, другий залишається у справах станції і направляється за першою вимогою на залізницю призначення, третій вкладається всередину кожного місця.

При перевезенні вантажів у контейнерах третій примірник укладається в контейнер.

Якщо опис складений на кількох аркушах, то календарний штемпель проставляється на кожному аркуші.

Станція відправлення має право огляду вантажу для перевірки оголошеної вартості.

Під час прийняття вантажу до перевезення з оголошеною вартістю з відправника стягується додатковий збір у розмірі, встановленому Тарифним керівництвом №1.

4.2.6 Перевірка і візування накладної

Заповнену накладну (комплект перевізних документів) відправник до пред’явлення вантажу до перевезення повинен пред’явити станції для одержання дозволу (візи) на завезення вантажу, заняття рухомого складу і його завантаження. Завізована накладна є дозволом на укладання договору перевезення. Примірний графік обробки документів у товарній конторі станції наведено на рис. 4.20.

Рис. 4.20 Примірний графік обробки документів у товарній конторі

Порядок візування накладних встановлюється начальником станції. Зазвичай, накладні пред’являються у товарну контору, а візування їх проводиться начальником станції, його заступником або за його дорученням завідувачем товарною конторою, старшим товарним касиром, завідуючим вантажним районом.

Відповідно до статей 24, 118 і 122 Статуту за пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезення або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, із відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезень небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником. Однак, як показує практика, відправники нерідко допускають неправильне оформлення накладних, що призводить до «засилки» вантажу не за призначенням, видачі його неналежному одержувачу, а в окремих випадках – до псування, втрати вантажу і до непередбачуваних наслідків. Тому, перед тим, як візувати накладну станція повинна ретельно перевірити повноту її заповнення і відповідність внесених у неї даних вимогам Правил. При цьому перевіряються:

•чи передбачене перевезення даного вантажу планом;

•чи відповідає найменування зазначеної станції і залізниці призначення Тарифному керівництву № 4;

•можливість прийому вантажу станцією призначення відповідно до її спеціалізації, зазначеної в Тарифному керівництві № 4. В окремих випадках – наявність згоди станції призначення на прийом вантажу;

•чи немає обмежень і заборон перевезення вантажу на станцію за Книгою запису обмежень і заборон форми ГУ-14;

•повнота відомостей про одержувача, його найменування, адресу, код;

•чи відповідає найменування вантажу Тарифному керівництву № 1;

•платоспроможність відправника;

•наявність права підпису перевізних документів представником відправника, який має доручення відправника на оформлення перевезення і є відповідальним за правильність навантаження і кріплення вантажу у вагоні.

При пред’явленні до перевезення швидкопсувних, небезпечних, легкозаймистих вантажів, у вагонах-цистернах і на відкритому рухомому складі, перевіряється також, чи передбачене Правилами таке перевезення.

Якщо згідно з Правилами до накладної повинні бути додані супроводжувальні документи, то перевіряється їх наявність і відмітки про них у накладній.

При візуванні накладної заповнюється такі графи: “Навантаження призначено на .....число........міс.”

У графі “Місце для відміток і штемпелів” проставляється відмітка про обмеження за масою або габаритами навантаження, які встановлено на даному напрямку перевезення. Вказані дані завіряють підписом начальника станції або іншого працівника, що візує накладну, і після цього вона повертається

вантажовідправнику. На підставі завізованих документів проводиться завантаження вагона (контейнера) і вантаж приймається до перевезення.

4.2.7 Умови приймання вантажу до перевезення

Вантажі приймаються до перевезення на місцях загального і незагального користування.

Завезення вантажу на місця загального користування здійснюється відправником або транспортно-експедиційною організацією, що обслуговує даного відправника.

Вантаж ввозиться на станцію після візування накладної в день, який вказаний у накладній, і пред’являється разом із нею прийомоздавальнику станції.

Приймаючи накладну, прийомоздавальник зобов’язаний переконатися у наявності дозволу на завезення вантажу на станцію, а також, що відправник пред’являє вантаж до перевезення в термін, вказаний у візі. Вантаж, завезений на станцію з порушенням терміну, вказаного в накладній, може бути прийнятий до перевезення тільки з дозволу начальника станції.

Ретельним зовнішнім оглядом прийомоздавальник повинен переконатися в тому, що пред’явлений вантаж, його кількість і вид тари відповідають даним, вказаним у накладній.

При виявленні розбіжностей даних, вказаних у накладній, із пред’явленим до перевезення вантажем або інших порушень правил, прийомоздавальник повинен запропонувати відправнику скласти нову накладну.

Якщо при огляді тари і упаковки будуть виявлені недоліки, що можуть при перевезенні призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, невідповідність упаковки стандарту, прийомоздавальник повинен вимагати усунення недоліків або відмовити в прийомі вантажу до перевезення.

При виявленні у не упакованих вантажів відбитих частин, тріщин, вм’ятин та інших дефектів необхідно вимагати від відправника зробити про це відмітку у графі 4 зворотного боку накладної “Заяви і відмітки відправника”.

При прийманні тарних і штучних вантажів прийомоздавальник зобов’язаний звернути увагу на правильність заповнення графи накладної “Спосіб визначення маси”, маючи на увазі, що маса таких вантажів, може визначатися лише за трафаретом або стандартом із зазначенням стандартної (однакової) маси одного місця брутто і нетто маси вантажу, вказаної у накладній, а також переконатися у відповідності загальної маси при визначенні маси за трафаретом; така перевірка робиться шляхом підрахунків сумарної маси вантажних місць за даними трафарету, а за стандартом – множенням кількості місць на стандартну масу одного місця.

Одночасно з оглядом вантажних місць прийомоздавальник перевіряє наявність на них транспортного маркування і відповідність його вимогам Правил. У разі перевезення вантажів дрібними відправками прийомоздавальник зазначає в накладній у графі “Марка залізниці” порядковий номер за Книгою

приймання вантажів до відправлення (форма ГУ-34 (рис. 4.21)) і наносить на кожне вантажне місце залізничне маркування.

При прийманні домашніх речей необхідно переконатися, що відправник склав опис вантажних місць, оголосив їх вартість; перевірити масу кожного місця, яка повинна в накладній зазначатися для кожного найменування окремо, кожного виду упаковки і загальну масу.

При завезенні вантажу частинами у Книзі приймання вантажів і у графі 2 зворотного боку накладної “Увезення вантажу частинами” прийомоздавальник проставляє дату, кількість місць і масу окремо кожної її частини та всієї партії вантажу, яка ввозиться, і засвідчує цей запис підписом. При цьому накладна залишається у відправника до завезення останньої частини вантажу.

При прийманні вантажу до перевезення прийомоздавальник записує всі вантажі в порядку їх надходження у Книгу приймання вантажів до відправлення (ф.ГУ-34). Якщо на станції приймання вантажів здійснюється на декількох пунктах, що обслуговуються різними прийомоздавальниками, то така книга ведеться в кожному пункті. Кожному пункту приймання вантажів виділяється окрема серія порядкових номерів так, щоби в інших пунктах ці номери не повторювалися протягом року.

Продовження

Продовження

Рис. 4.21 Зразок Книги приймання вантажів до відправлення форма ГУ-34

З 1 січня кожного року заводяться нові Книги приймання вантажів до відправлення. Вантажі, прийняті до відправлення, але не відправленні до 1 січня наступного року, переносяться в нову Книгу за тими ж порядковими номерами.

Порядок заповнення Книги викладений в Інструкції з ведення станційної комерційної звітності.

Після запису в Книзі приймання прийомоздавальник робить відмітку в накладній і пересилає її в товарну контору.

Порядок виконання операцій приймання вантажів до перевезення на кожній станції має свої особливості, що залежать від місцевих умов. Ці особливості і умови враховуються при розробці технологічних графіків виконання операцій у технологічному процесі роботи вантажного району і товарної контори. Всі операції приймання і навантаження вантажів у вагони регламентовані. Для їх обліку використовуються графіки, у яких приводяться найменування операцій, виконавці і термін виконання кожної операції.

Термін виконання операцій визначається відповідними нормативними документами. Якщо встановлені нормативи неможливо застосовувати для конкретних умов, то термін виконання операцій визначається методами технічного нормування праці (хронометраж елементів операцій, фотографія робочого часу тощо). Склад операцій може бути іншим, тому що технологія приймання і навантаження різних вантажів не завжди однакова.

Типові графіки технологічного процесу з обробки документів у товарній конторі, приймання вантажу, навантаження і відправлення наведені в даному розділі при розгляді відповідних тем.

Аналогічно розробляються графіки роботи вантажно-розвантажувальних машин. В Єдиних нормах виробітку і часу приведені схеми роботи козлового крану при вивантаженні (навантаженні) контейнерів і графік його робочого циклу. Для інших машин графіки мають аналогічний вигляд, але кожному з них відповідає інший перелік елементів, тривалість яких також різна.

На рис. 4.22 наведено графік приймання вантажу в склад станції (для вагонних відправок).