Своєчасне виконання заходів щодо інженерної підготовки території створює сприятливі умови для будівництва будинків і споруд, сприяє раціональній організації будівництва, підвищенню якості та скороченню термінів виконання будівельних робіт і зниження вартості будівництва.

При двостадійному проектуванні генеральних планів сільських населених пунктів у першій стадії – розробка техніко-економічної основи села (ТЕО) – питання інженерної підготовки вирішується у вигляді плану (карти), планувальних обстежень за інженерногеологічними умовами із вказаними межами затоплення, ярів, зсувних, карстових та заторфованих ділянок. На плані виділяють території, на яких необхідно проводити заходи щодо інженерної підготовки. Масштаб карти приймається 1:10000.

Розробка в другій стадії включає схеми, які характеризують природні умови і заходи щодо інженерної підготовки території села.

Залежно від ступеня впливу природних умов і складності вирішення питань інженерної підготовки території визначається склад матеріалів та масштаби карт (планів) у межах 1:10000–1:25000, іноді можливо в масштабі 1:2000–1:5000.

У проектах детального планування інженерна підготовка розробляється у вигляді схеми вертикального планування, організації водовідводу поверхневих вод, дренування території. Схема виконується в масштабі 1:1000–1:2000.

Для вивчення зв’язків населеного пункту і виробничих комплексів із найближчими об’єктами та сільськогосподарськими угіддями, для вивчення природних особливостей території населеного пункту та навколишнього ландшафту, санітарно-гігієнічної оцінки території, вивчення транспортних зв’язків та під’їзних шляхів, розташування трас мереж електропостачання, радіо і телефону, газопостачання та інших інженерних комунікацій, визначення місць розташування очисних споруд, використовуються топографічні плани або сільськогосподарські карти і фотокарти в масштабі 1:10000, виготовлені для складання проектів внутрішньогосподарського землеустрою.

11.8. Вибір масштабу топографічної основи під час проектування сільських населених пунктів

Масштаб топографічної основи, яка використовується для проектування сільських населених пунктів та виробничих комплексів,

245

встановлюють у результаті вивчення умов проектування об’єктів (природнокліматичні, виробничо-економічні та топографічні особливості; водопостачання, каналізація; ступінь забудови території; поверховість забудови тощо), призначення топографічної основи на різних етапах проектування.

Масштаб топографічної основи, вибирають залежно від конкретних задач та умов проектування на кожному етапі. Наприклад, для розробки та попередньої оцінки пропозицій за функціональним зонуванням території, а також для складання схеми планувальних обмежень знаменник масштабу топографічної основи може вираховуватись за формулою:

(11.30)

M ≤1800 Рга.

Розрахунки за формулою показують, що площа функціональної зони Р га ≥ 8 га, топографічна основа для визначених робіт повинна бути в масштабі 1:5000, а при Р га < 5 га в масштабі 1:2000.

Під час виконання таких проектних робіт, як уточнення схеми функціонального зонування, розробка загальної схеми благоустрою та озеленення, а також розпланувального креслення пропонується знаменник масштабу топооснови, яка застосовується:

де – гранична похибка визначення під час проектування графічних даних за топографічною основою (0,5 м);

n – число елементів плану населеного пункту (присадибних ділянок, будівельних тощо), розташованих по осьовій лінії довжиною L під час проектування залежно від типів будинків та їх поверховість;

mL – середня квадратична похибка в довжині осьової лінії;

mгn – середня квадратична похибка графічних побудов на топографічній основі (0,08 мм).

Розрахунки за формулою показують, що для проектування садибної забудови топографічна основа повинна бути в масштабі 1:2000 і виготовлена має бути фотомеханічним методом за матеріалами зйомок, виконаних у масштабі 1:5000.

Під час планування сільських населених пунктів складають схеми інженерних мереж (водопровід, каналізація і теплопостачання), показуючи їх на плані по вулицях та проїздах лініями завтовшки 0,8– 1,0 мм. Ширина між червоними лініями головних житлових вулиць – 20–25 м, бокових – 14–20 м, внутріквартальних проїздів – 10–12 м.

246

Тому, мінімальна ширина цих елементів на топографічній основі в масштабі 1:2000 складає 5 мм. Цього достатньо для схематичного показу інженерних мереж.

Іноді для більшої наочності під час розробки проектів детального планування окремих складних частин населеного пункту вертикального планування, схем інженерних мереж використовують топографічну основу в масштабі 1:1000.

11.9. Планування сільських населених пунктів залежно від висоти перерізу рельєфу на топооснові

Під час вибору ділянки для проектування сільського населеного пункту велику увагу приділяють рельєфу місцевості. Зокрема, для визначення функціонального та будівельного зонування населеного пункту, планування та розміщення окремих будівель та споруд, проектування інженерних мереж та об’єктів благоустрою. Крім того, дані про рельєф місцевості використовують для розрахунків, які необхідні під час проектування ухилів та підрахунку об’ємів земельних робіт.

Вивчаючи форми рельєфу, виявляють майбутні площадки, придатні для будівництва. Придатними для будівництва вважають території, які мають рельєф із ухилом від 0,5 до 8 %, обмежено придатною – менше 0,5 %, та від 8 до 12 %. Вираховування ухилів на таких площадках за відмітками точок, визначених за топографічною основою, будемо отримувати з середньою квадратичною похибкою:

де і – ухил місцевості у відсотках.

Розрахунки за формулою (11.34) показують, що за умов місцевості і < 1 % та розмірів ділянки Р га < 4 га для забезпечення необхідної

247