складає 55 %. Під час знімання великих ділянок використовують багатомаршрутне (блочне) знімання, яке являє собою сукупність паралельних прямолінійних маршрутів, об’єднаних в один фільм. Взаємне перекриття між маршрутами (поперечне перекриття знімків) не повинно бути менше 20 %.

Маршрути прокладають головним чином “зі сходу на захід” і “із заходу на схід”. Такий спосіб знімання максимально компенсує рух Землі навколо своєї осі під час виконання аерофотознімання. Допускається прокладати паралельні маршрути і в іншому напрямі, якщо об’єкт знімання має витягнуту форму.

Залежно від кута нахилу знімків аерофотознімання поділяють

на:

•планове – з кутами нахилу не більше 3˚;

•перспективне – з кутами нахилу понад 3˚.

Залежно від масштабу аерофотознімків використовують: великомасштабне знімання, масштаб знімків понад 1:10000; середньомасштабне знімання, з масштабами знімків від

1:10000 до 1:50000;

дрібномасштабне знімання – знімки отримуються в масштабах, що дрібніше 1:50000.

Найбільш поширеними в Україні літальними апаратами є літаки АН-30, АН-2, ТУ-134 CX та вертольоти (гелікоптери) МИ-8 та К-26.

2.2. Складання проекту аерофотознімання

Усі роботи під час складання аерофотознімання слід виконувати відповідно до ГКІНП-09-32-80 (геодезичні, картографічні інструкції, норми і правила).

Проект виконання аерофотознімальних робіт складається з двох частин – з “Розрахунково-пояснювальної записки” та “Графічної частини”.

Розрахунково-пояснювальна записка.

1.Зміст.

2.Вступ.

3.Фізико-географічна характеристика району робіт.

4.Обґрунтування параметрів аерофотознімання та технічних засобів, які необхідні для виконання робіт.

5.Розрахункова частина.

6.Кошторис на виконання робіт.

7.Заходи щодо охорони праці та техніка безпеки.

38

У вступі проекту подають усі необхідні дані для виконання завдання. У тому числі технічне завдання на виконання робіт згідно з ГКІНП-02-121-18. Цим завданням обумовлюється масштаб карти, яка складається, та висоти перерізу рельєфу горизонталями.

Фізико-географічні характеристики району робіт використовують за допомогою довідкової літератури і за довідками наведеними на карті масштабу 1:200000. У тексті необхідно вказати:

характер рельєфу, максимальні і мінімальні висоти, перепади рельєфу в межах ділянки, що підлягає зніманню, й окремих її частин; характер гідрографічної мережі, наявність штучних водоймищ, озер, заболоченої місцевості, періоди розливу і спаду води,

що впливає на вибір часу прив’язки аерофільмів; стан грунтово-рослинного покриву, характер ґрунту, відсоток

частини ділянки, яка покрита лісом і, які породи дерев переважають; урахувати фенологічні фази розвитку рослинності на час аерофотознімання;

опис населених пунктів, кількість поверхів у спорудах, шляхи сполучення, наявність аеродромів і можливість їх використання з метою базування аерознімальної партії;

кліматичні і метеорологічні умови району, кількість літніх діб у сезоні в які можна здійснювати аерофотознімання;

геодезичне вивчення матеріалів району для забезпечення обсягу робіт аерофотознімання.

Обґрунтовуючи параметри аерофотознімання, а саме для вибору масштабу аерофотознімання, фокусної віддалі камери, типу АФА, слід основну увагу приділяти зниженню вартості робіт, але не за рахунок точності виконання.

З метою визначення масштабу аерознімків за заданим масштабом карти, доцільно використовувати коефіцієнт збільшування знаменників масштабів карти і знімків:

де kS – коефіцієнт (збільшення) масштабу;

M – знаменник масштабу карти; m – те саме для знімків.

Коефіцієнти збільшення масштабів, які забезпечують точність подальших побудов наведено в таблиці 2.1.

39

Таким чином, створюючи топографічний план, наприклад, у масштабі 1:1000, можна використовувати масштаби знімання від

1:4000 до 1:6000.

Залежність масштабу знімання від висоти фотографування обумовлено відношенням:

де H – висота фотографування; f – фокусна віддаль камери.

Взагалі в аерофотозніманні існує декілька понять висоти фотографування.

Висота фотографування визначається як віддаль по прямовисній лінії від тої чи іншої рівневої поверхні до об’єктиву аерофотоапарата в момент фотографування (рис. 2.1).

40

Де Hв – абсолютна висота фотографування; Ha – відносна висота фотографування;

Н – середня висота фотографування; Ні – істинна висота фотографування.

Ваерофотозніманні прийнято чотири поверхні (рис. 2.1).

1.Абсолютна висота фотографування ( Hb ) – визначають

відносно рівня поверхні моря або точніше відносно головної рівневої поверхні.

2. Відносна висота фотографування ( Ha ) – визначають відносно

рівня аеродрому.

3. Істинна висота фотографування ( Hе ) – визначають відносно

рівневої поверхні, що проходить через задану точку місцевості.

4. Середню висоту фотографування (H) – визначають відносно середньої рівневої поверхні всієї ділянки.

Складаючи проект використовують значення середньої висоти польоту, яку знаходять на підставі виразу (2.2):

Але, як було з’ясовано в підрозділі 1.2 фокусна віддаль може змінюватися від 50 до 500 мм. Отже, при заданому масштабі знімків діапазон можливих висот польоту дуже великий.

Наприклад, ми визначили, що для складання плану в масштабі 1:1000, можна використовувати аерознімки масштабів 1:4000-1:6000. Приймаючи за заданий масштаб 1:5000 маємо:

250<H<2500 (метрів).

Яке ж співвідношення висоти фотографування і фокусної віддалі слід вибрати. Тут треба виходити з того, що чим більша фокусна віддаль тим крупніший вертикальний масштаб стереомоделі, який ви отримуєте, а звідси і точність отримання висотних відміток вища. У такому разі витікає просте правило.

Аерофотоапарати з короткою фокусною віддалю використовують під час знімання об’єкта з незначними перевищеннями між точками. У разі значного перепаду висот доцільно використовувати фотоапарат з великою фокусною віддалю.

Таким чином, знімаючи рівнинну місцевість краще застосовувати короткофокусні АФА. Це дає можливість захоплювати аерознімком більшу ділянку місцевості. Тобто, це більш економічно. А в разі знімання ділянок зі значними перепадами висот, доцільніше використовувати АФА з більш довгою фокусною віддалю. У тому разі, програючи в площі захвату, зменшується вертикальний масштаб, що

41