2. Перевірка місцевої міцності суднових конструкцій

При завантажені трюмів, твіндеків чи верхньої палуби велике значення має перевірка навантаження на палубу з точки зору місцевої міцності. В практиці морських перевезень трапляються випадки коли не виконуються вимоги що до місцевої міцності і спостерігаються випадки деформації та поломки палуб, кришок люків та інших суднових конструкцій. В інформації об остійності для капітанів приведені значення навантаження на кожну палубу трюмів, твіндеків, на верхню палубу та на кришки люків. Ця інформація служить базою для перевірки виконання вимог що до місцевої міцності яка перевіряється по критерію – К_м оцінки раціонального завантаження з точки зору місцевої міцності – відношення фактичного навантаження до технічно допустимого

К_м 

р_ф ^рдоп

1,0

(8.1)

де p_ф – фактичненавантаження на палубу для даного вантажного плану;

^pдоп

– допустименавантаження на палубу приймається з інформації

для капітанів.

Фактичне навантаження на палубу розраховується в двох випадках коли на палубу діє рівномірне навантаження і коли навантаження в різних місцях різне. В першому випадку при рівномірнім навантаження фактичне навантаження розраховується із виразу

 Q

р_ф  _S

(8.2)

де S – площа палуби другого трюму проектного типу судна

В другому випадку нерівномірного навантаження на площу палуби необхідно перевіряти фактичне навантаження в різних місцях палуби по формулі

U

_{р } ^Нв .і

ф

в .і

(8.3)

^{де Н}в.і

– фактична висота шару ⁱ -оїпартії вантажу, м;

^Uв.i

• питомий вантажний об’єм і-го вантажу з урахуванням сепарації.

Для кінцевих вантажних приміщень місцеве навантаження визначається на просвіті люку.

Фактичне навантаження визначаємо в місцях вертикальних розрізів де розміщено по вертикалі метал і бавовна, обладнання та бавовна, верстаки, бавовна

Якщо технічно допустиме навантаження на кожну палубу чи іншу конструкцію, приведених в суднових документах, менше чи рівно фактичному навантаження яке необхідно враховувати в кожнім рейсу для кожного приміщення, особливо при перевезенні важковагових вантажів то місцева міцність забезпечена.

9. Загальні рекомендації

при складанні вантажного плану судна

На підставі виконаного аналізу умов роботи судна в рейсі, зібраних матеріалів, результатів розрахунків та проведених обґрунтувань формулюють рекомендації та пропозиції; які доповнюють вантажний план і направлені на збережене перевезення вантажів. Вони містять короткі підсумки роботи з розробки вантажного плану морського судна в кожному порту заходу, в тому числі:

• номенклатура і кількість вантажів, які приймаються у кожному порту заходу: обов'язкових і факультативних;

• розміщення вантажів в вантажних приміщень судна;

• ступінь відповідності судна номенклатурі пред'явлених (обов'язкових) вантажів;

• види суднових запасів на рейс та їх розміщення по судновим ємностям (танкам);

• відповідність режиму перевезення умовам збереженій доставки вантажів;

• витрата сепараційних матеріалів та шляхи їх економії;

• рекомендації щодо забезпечення безпеки плавання в частині розміщення і витрачання палива і води вказавши, в яких кількостях і в яких ємностях будуть розміщені запаси на порт приходу;

Оцінка безпеки плавання в початковому порту рейсу:

• диферент; остійність (метацентрична висота);

• загальна та місцева міцність корпусу, осадку корми;

• Рекомендації щодо забезпечення збереженого перевезення вантажів.