2. Поняття держави, її ознаки та функції

Держава - досить складне суспільне явище. В широкому ро­зумінні держава - це форма організації суспільства, яка вини­кає на певному етапі його розвитку. У вужчому розумінні дер­жава - це механізм здійснення публічної влади у суспільстві, механізм управління суспільством. У найбільш загальному ви­гляді в юридичній науці існує наступне визначення держави.

Держава - це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорід­ному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини.

До основних ознак держави належать:

• відокремлення публічної влади від суспільства, наявність професіоналів-управлінців;

• суверенітет, тобто верховенство державної влади на певній території;

• територія, в межах якої діють закони і повноваження держави;

• виключне право на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення;

• право на податки і збори з населення (податки необхідні для матеріального забезпечення державної політики та утримання державного апарату);

• монополія на легальне (відкрите) використання сили при­мусу. З цією метою держава має армію, поліцію, службу безпе­ки та ін.

• здатність держави представляти і захищати інтереси домінуючої частини населення.

Суть і призначення держави виражаються в її функціях та завданнях, які вона покликана виконувати.

Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, відображаються її сутність, зміст і соціальне призначення у соціально неоднорідному суспільстві.

Залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції.

В силу того, як сучасна держава все більше перетворюється у „державу для людей”, її головною функцією стає охорона інте­ресів людини, захист її прав і свобод, забезпечення кожного члена суспільства належними умовами життя. Всі інші функції підпорядковуються головній.

Внутрішні функції - такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідео­логічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя гро­мадянського суспільства:

політична: створення демократичних умов, інститутів для виявлення і координації інтересів різних груп суспільства;

економічна: створення умов для розвитку виробництва на основі визнання захисту всіх форм власності;

соціально-культурна: сприяння розвитку науки, культури, турбота про людину;

екологічна: охорона навколишнього середовища;

охоронна: захист державно-конституційного ладу;

правова: забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, охорона прав і свобод громадян.

Зовнішні функції - основні напрямки діяльності держави за її межами, взаємовідносини з іншими державами, світови­ми громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому:

політична: розвиток міжнародних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;

економічна: участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного поділу праці та інтеграції виробництва і праці;

культурна: міжнародна культурна співпраця;

захисна: оборона країни зовні;

правова: участь у міжнародному правовому співробітництві;

гуманістична: надання допомоги країнам, які постраждали від катастроф, стихійного лиха;

екологічна: створення екологічно безпечного навколишнього середовища у світовому масштабі.