Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство конспект лекцій.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
29.10.2023
Размер:
733.7 Кб
Скачать

5. Судова система та органи юстиції

У системі гілок влади судова посідає особливе місце. Її функ­цією є застосування прийнятих законодавчою владою законів та інших нормативних актів до конкретних умов, життєвих ситу­ацій і забезпечення верховенства права у житті суспільства, здійснення правосуддя.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, криміна­льного, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загаль­ної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі право­відносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та зако­нами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції ут­ворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду Украї­ни встановлюється Конституцією України та законом про Кон­ституційний Суд України.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегу­вання функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Народ без­посередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяж­них у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов’язком.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею од­ноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателя­ми, а у випадках, визначених процесуальним законом, — також судом присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації роз­глядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і не­залежності суддів визначаються Конституцією та законами Укра­їни.

Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечу­ються:

  • особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;

  • незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;

  • порядком здійснення судочинства, встановленим процесу­альним законом, таємницею постановлення судового рішення;

  • забороною втручання у здійснення правосуддя;

  • відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановле­ною законом;

  • особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом;

  • належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;

  • функціонуванням органів суддівського самоврядування;

  • визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники су­дового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звуко­запису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транс­лювання судового засідання допускається з дозволу суду у по­рядку, встановленому процесуальним законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

Система судів загальної юрисдикції, відповідно до Консти­туції України, будується за принципами територіальності і спец­іалізації. Законом України „Про судоустрій” передбачено таку систему судів: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди;

Згідно зі ст. 131 Конституції України у державі діє Вища рада юстиції. Вона складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та на­укових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генераль­ний прокурор України.

До відання Вищої ради юстиції належать: внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; винесення рішення відносно порушення суддями і про­курорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та судів вищих спеціалізованих судів і розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

Систему органів юстиції складають: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції Міністерства юстиції в авто­номній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції (По­станова КМ України „Про систему органів юстиції” від 30 квітня 1998 р., № 592).

Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина є одним із основних завдань Міністерства юстиції України, яке визначено головним (провідним) органом у системі централь­них органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики.

Основними завданнями управління юстиції є:

  • участь у забезпеченні реалізації державної правової політи­ки, державної політики з питань громадянства, міжнаціональ­них та міграційних відносин;

  • сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, захисту законних інте­ресів фізичних та юридичних осіб;

  • забезпечення захисту прав і свобод людини і громадяни­на у визначеній сфері діяльності;

  • організація надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод І законних інтересів громадян та юридичних осіб;

  • забезпечення в порядку, установленому законодавством України, своєчасного і неупередженого примусового виконан­ня рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державних виконавців;

  • організаційне забезпечення та координація роботи дер­жавної виконавчої служби, установ нотаріату, органів реєст­рації актів громадянського стану, інших органів та установ юс­тиції; реалізація основних завдань, визначених Мін’юстом Ук­раїни, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київсь­ким та Севастопольським міськими управліннями юстиції, щодо діяльності зазначених органів юстиції, здійснення контролю та заходів щодо поліпшення їх роботи;

  • державна реєстрація нормативно-правових актів район­них, районних у містах Києві та Севастополі державних адмін­істрацій, їхніх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів;

  • легалізація місцевих об’єднань громадян та реєстрація інших юридичних осіб у порядку, встановленому чинним зако­нодавством;

  • здійснення у випадках, передбачених законодавством, реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна та реєстру прав на нерухоме майно;

  • здійснення контролю за виконанням актів Мін’юсту сто­совно нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації щодо проведення реєстрації прав влас­ності на нерухоме майно;

  • організація діяльності, пов’язаної з громадянством та реє­страцією фізичних осіб;

  • методичне керівництво правовою роботою в місцевих ор­ганах виконавчої влади, на державних підприємствах, в уста­новах і організаціях, надання зазначеним органам методичної допомоги у приведенні нормативних актів у відповідність до чинного законодавства;

  • розвиток правової інформатизації, формування у грома­дян правового світогляду;

  • організація роботи з кадрами апарату управління юстиції, установ юстиції, підвищення кваліфікації їхніх працівників.

Управління юстиції має право:

  • здійснювати перевірки роботи підпорядкованих установ юстиції; залучати до цього науковців, спеціалістів місцевих ор­ганів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за узгодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

  • одержувати безоплатно для здійснення функцій, покладе­них на управління юстиції, інформацію від статистичних та контролюючих органів з питань застосування законодавства в господарській діяльності підприємств, установ, організацій, місцевих органів виконавчої влади;

  • скликати та проводити наради з питань, що належать до його компетенції;

  • перевіряти в районних, районних у містах Києві та Севас­тополі державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організації нормотворчої діяльності, вносити пропозиції про усунення вияв­лених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

  • скасовувати рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

  • перевіряти стан розгляду звернень громадян у підвідомчих установах щодо усунення причин, що породжують надходжен­ня обгрунтованих скарг на роботу установ юстиції;

  • вивчати в районних, районних у містах Києві та Севас­тополі державних адміністраціях, їх відділах, управліннях та інших підрозділах, на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на відповідній території, стан правової роботи, вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і по­рушень.

Управління юстиції взаємодіє з місцевими органами вико­навчої влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній те­риторії з питань, що належать до його компетенції.

Правоохоронній діяльності сприяють органи Державної ви­конавчої служби. Зазначена служба є органом Міністерства юстиції України, що здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене приму­сове виконання рішень, передбачених законом.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби ста­новлять Конституція України, Закон України „Про державну вико­навчу службу”, „Про виконавче провадження” інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських уп­равлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.