Тема 11. Основи кримінального права україни

1. Кримінальне право України

Кримінальне право — це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може бути застосоване до особи, котра його вчинила.

Завдання кримінального права:

• охорона суспільного ладу України, його політичної і еко­номічної систем, захист державного суверенітету від злочинних посягань;

• забезпечення захисту життя, здоров’я, честі і гідності гро­мадян, їх конституційних прав і свобод;

• захист власності, громадського порядку, довкілля;

• викорінювання усіляких порушень правопорядку і, перш за все, злочинів;

• забезпечення миру і безпеки людства;

• усунення причин, що породжують злочини.

Основна функція кримінального права – охоронна. Воно охороняє відносини, що регулюються або виникають в інших галузях права. Регуляція суспільних відносин має сприяти їх розвитку та реалізації.

Охоронна функція кримінального права чітко виражена вже у ст. 1 Кримінального кодексу, де сказано, що він має своїм завданням охорону від злочинних посягань найбільш важливих соціальних цінностей: прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Кримінальному праву властива також регулятивна функція, яка полягає в тому, що спеціальні норми кримінального права дозволяють державним органам не притягати особу до відповідальності або до виконання покарання забороняючи їй вчинювати суспільно небезпечні дії, у той самий час вимагають правомірної поведінки після вчинення злочину.

Деякі громадяни виконують заборони кримінального закону, побоюючись відповідальності та покарання, але більшість громадян не вчиняє злочини тому, що їх поведінка в цілому є позитивною і правомірною. Тим самим кримінальне право виконує запобіжну функцію, про що свідчить недопущення порушення кримінально-правових норм свідомими громадянами.

2. Кримінальний кодекс України

Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України (далі за текстом — КК України), який прийня­тий 05.04.2001 р. і набрав чинності 01.09.2001 р. Він складається з Загальної та Особливої частини.

У Загальній частині представлено норми загального значен­ня, зокрема щодо поняття самого злочину, його ознак, дії КК України у просторі та часі, класифікації та підстав кримінальної відповідальності, кримінального покарання та його видів, при­значення покарання та звільнення від нього тощо.

Особлива частина КК України визначає відповідальність за конкретні види злочинів. Так, закон передбачає такі види зло­чинів:

• злочини проти основ національної безпеки України (посяган­ня на територіальну цілісність і недоторканність України, дер­жавна зрада тощо);

• злочини проти життя та здоров’я особи (умисне вбивство, доведення до самогубства, побої і мордування, погроза вбивством тощо);

• злочини проти волі, честі та гідності особи (захоплен­ня заручників, підміна дитини, торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини, експлуатація дітей тощо);

• злочини проти статевої свободи та статевої недоторкан­ності особи (зґвалтування, розбещення неповнолітніх тощо);

• злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (перешкоджання здійсненню вибор­чого права, неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок го­лосів чи неправильне оголошення результатів виборів, порушення таємниці голосування, порушення недоторканності житла, ухи­лення від сплати аліментів на утримання дітей, розголошення таємниці усиновлення тощо);

• злочини проти власності (крадіжка, грабіж, вимагання, умис­не знищення або пошкодження майна);

• злочини у сфері господарської діяльності (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, держав­них цінних паперів, порушення порядку здійснення господар­ської та банківської діяльності, фіктивне підприємництво, ухи­лення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових плате­жів тощо);

• злочини проти довкілля (порушення правил екологічної без­пеки, приховування або перекручення відомостей про екологіч­ний стан або захворюваність населення тощо);

• злочини проти громадської безпеки (створення злочинної організації, сприяння учасникам злочинних організацій та укрит­тя їхньої злочинної діяльності, бандитизм тощо);

• злочини проти громадського порядку та моральності (гру­пове порушення громадського порядку, масові заворушення, хуліганство тощо);

• злочини проти безпеки виробництва (порушення вимог за­конодавства про охорону праці, порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, порушення пра­вил ядерної або радіаційної безпеки, порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд);

• злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, переси­лання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, посів або вирощування снодійного маку чи конопель тощо);

• злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, пошкодження шляхів сполу­чення і транспортних засобів, блокування транспортних комуні­кацій, а також захоплення транспортного підприємства тощо);

• злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторкан­ності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (розголошення державної таємниці, втрата документів, що містять державну таємницю, передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю дер­жави тощо);

• злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян (наруга над державними символами, незаконне перешкоджання органі­зації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, опір представникові влади, працівникові правоохоронного орга­ну, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві);

• злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (незакон­не втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (ком­п’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, викрадення, привлас­нення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем тощо);

• злочини у сфері службової діяльності (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службова недбалість тощо);

• злочини проти правосуддя (завідомо незаконні затримання, привід або арешт, притягнення завідомо невинного до кримі­нальної відповідальності тощо);

• злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) (невиконання наказу, непокора, опір начальникові або примушування його до порушення службо­вих обов’язків, погроза або насильство щодо начальника, де­зертирство тощо);

• злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного пра­вопорядку (пропаганда війни, порушення законів та звичаїв війни, планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни тощо).

КК України діє відносно певного кола осіб, у певних про­сторових та часових межах. Так, згідно зі ст. 4 КК України злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час учинення цьо­го діяння. Часом учинення злочину визнається час учинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким за­коном чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримі­нальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.

У відповідності до ст. 6 КК України особи, які вчинили зло­чини на території України, підлягають кримінальній відпо­відальності за КК України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закін­чено або припинено на території України, а також, якщо його виконавець або хоча б один зі співучасників діяв на території України.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинен­ня ними злочину на території України вирішується диплома­тичним шляхом.

Ст. 7 КК України визначено, що громадяни України та осо­би без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 8 КК України, іноземці або особи без грома­дянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, несуть в Україні відповідальність у ви­падках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.

Разом з тим, ст. 25 Конституції України встановлює, що громадянин України не може бути виданий іноземній державі. Це правило поширюється і на ті випадки, коли іноземна дер­жава хоче покарати українського громадянина за вчинений на її території злочин. Видача з цією самою метою іноземців чи осіб без громадянства може мати місце, якщо вона передбачена відповідними міжнародними договорами.