4. Зміст роботи класного керівника.

Зміст роботи класного керівника передбачає:

1. Вивчення учнів. Здійснюється класним керівником з використанням усієї палітри «шкільних методів і методик», достатньо добре описаних у сучасній психолого-педагогічній літературі

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил:

1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Вивчення особистості школярів та їх колективів важливе не саме по собі. Воно завжди має бути спрямоване на розв’язання конкретних педагогічних задач.

4. Класний керівник у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.

5. Прагнути дотримуватися комплексності учнів.

6. Застосування методів та методик вивчення учнів має відповідати їхнім віковим особливостям.

7. Вивченням мають бути охопленні всі учні; воно має проводитися систематично.

8. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

У процесі вивчення особливостей учнів необхідно дотримуватися необхідних принципів: цілеспрямованості, безперервності, зв’язку між процесом вивчення особистості учня та її вихованням, всебічного і глибокого вивчення особистості, вивчення особистості в розвитку.

2. Згуртування і виховання учнівського колективу як основного середовища життєдіяльності школярів передбачає визначення мети і завдань виховання як колективу в цілому, так і кожної особистості учня зокрема, залучення кожного учня до різних видів суспільно-корисної діяльності, розвиток традицій, налагодження зв’язків з іншими колективами в школі і за її межами. Створення в класі атмосфери мажору й оптимізму, сприятливого психологічного мікроклімату.

Важливе значення у створенні колективу має уміла постановка з перших днів навчання педагогічних вимог до учнів.

З цією метою класний керівник на початку навчального року проводить збори, на яких ґрунтовно знайомить учнів з найважливішими шкільними правилами і пояснює їм, як вони повинні поводити себе на уроці, перервах, в позаурочний час, виконувати домашні завдання і брати участь в громадському житті класу.

Уміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу з учнями, є чи не найважливішим у вихованні учнівського колективу. Класному керівникові варто подбати про те, щоб уже з перших днів роботи з дітьми залучити їх до активної практичної позакласної діяльності, збудити і розвинути інтерес до неї.

Цікаві практичні справи є основою для накопичення позитивних традицій у класі, що в свою чергу сприяє збагаченню життя колективу і його розвитку. Такими традиціями можуть бути свята праці, спортивні змагання, походи і екскурсії, святкування днів народження учнів тощо.

3. Робота з вчителями-предметниками.

Класний керівник – це директор у своєму класі, тому від того, як він зуміє організувати роботу з вчителями-предметниками, багато в чому залежить стан навчальної роботи в класі, успішність учнів класу, рівень комфортності кожного школяра.

Завдання в цій роботі такі:

– координація діяльності учителів-предметників з метою дотримання єдності вимог і ліквідації перевантаження учнів;

– допомога вчителю-предметнику в роботі з розвитку пізнавальних інтересів учнів;

– сприянню індивідуальному підходу до учнів у процесі навчання;

– сприяння контактові вчителів-предметників з батьками.

Форми реалізації цих завдань такі:

– систематичне відвідування уроків учителів-предметників;

– організація малих педрад;

– організація за необхідності педагогічних консиліумів з метою здійснення індивідуального підходу до учнів;

– складання графіка контрольних робіт;

– запрошення вчителів, що працюють у класі, на батьківські збори і на педради;

– участь в організації і проведенні навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, олімпіад, предметних тижнів тощо.

Відвідуючи уроки вчителів-предметників, класний керівник має на меті:

– підвищення рівня успішності учнів;

– спостереження за організацією класного колективу на уроці;

– дотримання однакових умов до учнів;

– відстеження навантаження учнів з метою подолання їх перевантаження домашніми завданнями;

– здійснення індивідуального підходу до учнів різних категорій: обдарованих, слабких та ін..

Під час відвідування уроків своїх колег необхідно дотримуватися деяких правил:

– збираючись на урок до колеги, необхідно його попередити заздалегідь, спитати дозволу, обов’язково дайте зрозуміти, що Ви йдете на урок не з інспекторською перевіркою, а з бажанням побачити роботу учнів на уроці, допомогти тим, кому це необхідно;

– на уроці необхідно стежити за роботою учнів, рівнем їхнього інтересу, увагою участю в уроці;

– звернути увагу на форми спілкування вчителя з класом.

– ідучи з уроку необхідно подякувати колезі, відзначити щось позитивне, критичні зауваження висловлювати обережно та в короткій формі.

4. Взаємозв’язок з сім’єю, робота з батьками учнів дозволяє зробити процес виховання цілісним,єдиним, а отже, більш ефективним. Найважливішими елементами роботи класного керівника з батьками є: ознайомлення батьків з метою, завданнями,змістом і методикою навчально-виховного процесу у класі,організація психолого-педагогічного всеобучу, вироблення єдиного підходу до розв’язання завдань виховання.

Крім того, важливі ще два елементи взаємодії з батьками: це робота з батьківським активом і коригування виховання в окремих сім’ях – допомога у вирішенні ряду серйозних проблем виховання, вирішення конфліктних ситуацій, надання правової і моральної допомоги дітям з неблагополучних сімей та ін..

5. Співробітництво з позашкільними навчально-виховними закладами, громадськістю, різними громадськими організаціями дозволяє значно збагатити навчально-виховний процес.

Тут можна виділити кілька основних аспектів: використання у виховній роботі з класом творчого потенціалу учнів – музикантів, художників, акторів, спортсменів.

При підготовці і проведенні різних форм роботи: участь учнів класу у святах, акціях, відкритих заняттях, що проводяться в закладах допоміжної освіти,запрошення до школи різних спеціалістів-педагогів для участі в проведенні різних зустрічей, бесід, дискусій. Така практика дозволяє не лише формувати позитивне ставлення учнів до позашкільної діяльності, але й підносить престиж учнів, дозволяє їм само реалізуватися.