2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.

Форми роботи з батьками.

Дослідження П.М. Щербаня свідчать, що сьогодні понад 65% молодих батьків, народжуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї, 20% – керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою.

Важливе місце у підвищенні рівня педагогічної культури батьків належать закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина-батьки-учитель».

І від того, як буде організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Встановлення і підтримка педагогічної взаємодії «діти-батьки-педагоги» слід вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою для такої співпраці має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності.

Необхідність формування педагогічної культури батьків пов’язана з кризою сучасної української сім’ї та нездатністю значної кількості батьків виховувати своїх дітей згідно з вимогами суспільства.

Організація роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі має здійснюватися за такими основними напрямками:

• вивчення сімей учнів, їхнього виховного потенціалу (спостереження, бесіда, тестування, анкетування, аналіз дитячих малюнків і творів);

• залучення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;

• формування педагогічної культури сім’ї та допомога батькам у їхній психолого-педагогічній самоосвіті;

• корекція виховної діяльності родини із різним типом сімейного неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в ЗНЗ багатоаспектно і має суттєві педагогічні можливості. Успіх цієї роботи залежить від авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських чеснот, уміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми.

У роботі з батьками можна використовувати індивідуальну, групову і колективну форми роботи. Досить ефективною формою забезпечення оптимальних учнів співдружності сім’ї та школи є відвідування сім’ї школяра.

Відвідування сім’ї дає можливість:

• зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі;

• вивчити умови життя учнів, його місце в сім’ї і ставлення до нього старших;

• ознайомитись з досвідом сімейного виховання;

• дати поради батькам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяльності учня;

• інформувати батьків про успішність і поведінку учня, його виховання в школі;

• домовитися про дотримання єдиних вимог до особистості школяра.

Використовуючи цю форму роботи з батьками, варто дотримуватися ряду вимог:

• відвідування сім’ї має бути плановим (впродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім’ї не менше двох разів);

• відвідувати сім’ї всіх учнів, а не лише тих, які мають труднощі у навчанні та поведінці;

• кожен раз визначати мету і зміст бесіди за батьками із врахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини;

• завчасно попереджувати і узгоджувати з батьками (через учня) день і час візиту до сім’ї;

• інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, в першу чергу необхідно розповісти про позитивні моменти навчання і поведінки і лише потім з дотриманням тактовності говорити про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями;

• вести розмову про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труднощів;

• розмова з батьками має бути доброзичливою, повинна мати цілеспрямований характер, сприяти створенню в них чіткішого уявлення щодо вимог школи;

• вчитель повинен вміти уважно вислухати батьків;

• одне з головних завдань педагога — знайти контакт з батьками;

• з метою систематизації й упорядкування висновків, думок, спостережень, зауважень вчителю бажано вести спеціальний «Щоденник спостережень сім’ї учня», у якому час від часу робити короткі записи. Наприклад:

Люда С. У сім’ї троє дорослих (мати, батько, бабуся). Мати та батько працюють. Господарством займається, в основному, бабуся. Люда захоплюється музикою, відвідує музичну школу. Сім’я дружна, сімейні проблеми звикли вирішувати всі разом. Можна використовувати досвід сімейного спілкування для рекомендації іншим батькам.

Класний керівник періодично може запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють у певному класі, появи певних труднощів у діяльності дитини безпосередньо в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку і діяльності учня, надання допомоги у подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватись планово і не повинно обумовлюватись кожного разу негативною поведінкою учня.

Важливо дотримуватися і певної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обслуговування.

Інколи так складаються обставини, що класний керівник не може зустрітися з батьками дома або запросити їх до школи. Тому доводиться вдаватися до листування. Класний керівник періодично надсилає батькам листа, в якому розповідає про успіхи школяра у навчанні, його старанність, відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини. А також варто висловити щиру подяку за хороше виховання дочки чи сина. Така переписка позитивно впливає на налагодження добрих взаємин класного керівника з батьками, піднесення авторитету як батьків, так і вчителів.

Поширеною організаційною формою педагогізації батьків є бесіди. Проте вони дають очікуваний результат лише за умови, коли між батьками і вчителем встановлені добрі стосунки. До кожної бесіди вчитель старанно готується, намічає план розмови, проводить її стримано, тактовно.

Для бесіди краще добирати теми, які потребують тільки тісного контакту педагога з батьками. Для спілкування з батьками безпосередньо в школі потрібно обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і результати із спілкування. Це може бути окрема кімната із зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі.

Значну користь мають індивідуальні і групові консультації з батьками з різних питань виховання дітей.

Консультація може проводитись як з ініціативи вчителя, так і за проханням батьків.

При підготовці й проведенні консультацій учителю необхідно дотримуватися певних правил:

• консультацію слід проводити в спокійній обстановці, не поспішаючи. Краще це робити після уроків, коли діти вже пішли додому, а вчитель не поспішає на наступний урок;

• необхідною умовою створення стосунків взаєморозуміння під час консультації є педагогічний такт, уміння знайти правильний підхід до батьків, вчитель повинен вміти переконати батьків у необхідності застосування тих чи інших методів впливу на дитину.

Наведемо приблизну тематику консультацій, яких найчастіше потребують батьки:

1. Як вивчити свою дитину.

2. Як допомогти молодшому школяреві вчитися.

3. Здібності дитини та їх розвиток у сім’ї.

4. Розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей в умовах сім’ї.

5. Методи виховного впливу на дитину. Як їх застосовувати.

6. Спілкування в сім’ї і його роль у вихованні дітей.

7. «Важкі» діти і специфіка їхнього виховання.

8. Запобігання шкідливим звичкам у підлітків.

Консультації проводяться також перед різними видами занять з батьками. Так, наприклад, перед семінаром, конференцією тощо вчителю необхідно провести консультацію з тими батьками, які готують доповіді.

Успіхи учителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежить від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надати їм педагогічної доцільності.

На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, формується педагогічна культура батьків. На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу (у складі 5-ти осіб) і підбиття підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти.

Періодичність проведення класних батьківських зборів 4-5 разів на рік, загальношкільні батьківські збори проводяться 2 рази на рік.

В організації і проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників.

Зокрема, запрошення батьків на збори шляхом обов’язкових записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогічної просвіти батьків та ін.

Їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання проведення денного обговорення на засіданні батьківського комітету. До батьківських зборів готуються й учні. Організовано й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки). Значний інтерес для батьків мають виступи колективів художньої самодіяльності. При цьому надто важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу.

Досвід роботи класних керівників, які творчо працюють показує, що на такі збори батько й мати приходять як на свято.

Важливо визначити й погодити з батьками час проведення зборів. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день, наприклад, остання п’ятниця чи субота місяця і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати певним чином свій час.

Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв’язанні найважливіших завдань нашого життя.

У запрошенні необхідно висвітлити питання, які будуть розглядатися на зборах. Наприклад,

Шановні

Людмила Миколаївна і Ігор Михайлович!

Батьківський комітет, педагогічний колектив 7-А класу

запрошують Вас на батьківські збори, які відбудуться

30.04.2010р. О 18⁰⁰ годині в актовому залі школи.

Порядок денний

1. Успішність і поведінка учнів 7-А класу (доповідає класний керівник Іванюта І.М.).

2. Лекція: «Індивідуальні особистості фізичного і психічного розвитку дітей, врахування їх у виховній роботі в сім’ї». (Лектор: Зубко Г.М., шкільний психолог).

3. Огляд виставки «Умілі ручки».

4. Звіт творчих самодіяльних колективів 7-А класу.

Чекаємо Вас з радістю

Батьківський комітет

Класний керівник

Запрошення учні вкладають у конверти і вручають своїм батькам.

Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявляють нетактовності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влаштовувати «судилище над ними», принижувати їхню гідність, відчувають, що кожні збори — розумна школа педагогічного виховання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шукають шляхи розв’язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах.

Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, де відбуватимуться збори.

Провідне місце на зборах мають посідати питання психолого-педагогічної просвіти батьків. З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання, повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли педагог ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу, або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен, використовує педагогічні ситуації, до розв’язання яких залучає батьків, вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. В залежності від тематики батьківських зборів, в них можуть брати участь шкільний психолог, медичні працівники, а також працівники правоохоронних органів.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати самі учні. Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей.

Батьківські збори можуть проводитись у формі лекції, диспуту, усного журналу, круглого столу, рольової гри тощо.

Важливою формою роботи з батьками є батьківська конференція, що, як правило, проводиться в кінці навчального року. Її метою є систематизування, узагальнення, розширення, закріплення знань батьків з певної теми.

Конференцію можна проводити з батьками одного класу, але, як свідчить досвід, більш ефективною вона буде, коли до участі запросити батьків з паралельних класів.

Це дає можливість охопити більшу кількість батьків, організувати широкий обмін досвідом. Іноді конференцію проводять за віковим принципом, тобто конференцію для батьків учнів початкових класів.

Теми необхідно добирати вузькі, злободенні, посильні, які б викликали жвавий обмін думками. Учитель добирає теми, основні й додаткові запитання разом з батьківським активом класу. Про час проведення конференцій батьків повідомляють за місяць. Доповіді розподіляються між батьками, враховуючи їхні бажання, досвід виховання дітей, уміння поділитися своїми думками. Під час підготовки до конференції з батьками проводяться консультації, на яких увага звертається на саме суттєве.

Конференція починається вступним словом вчителя або когось з батьківського активу, хто користується загальною повагою, вміє організувати аудиторію, спрямувати її роботу в потрібне русло.

Потім ще раз батькам нагадують основні питання, які підлягають обговоренню. На закінчення конференції обов’язково треба зробити підсумок, розпитати батьків щодо їхніх побажань на майбутнє.

Орієнтовна тематика конференції.

1. Книга і читання у вашому домі.

2. А.С. Макаренко радить батькам.

3. В.О. Сухомлинський про виховання дітей.

4. Сім’я — колиска гуманізму і милосердя.

Ось які , наприклад, питання доцільно винести на батьківську конференцію з теми: «Заохочення і покарання дітей у сім’ї».

1. Яка роль заохочення у вихованні дітей? Наведіть приклади позитивного впливу різних видів заохочення на Вашу дитину.

2. Які види заохочення Ви використовуєте в сімейному вихованні?

3. Чи потрібна міра у заохоченні дітей? До чого призводить надмірне захвалювання дітей?

4. Згадайте своє дитинство. Чи карали Вас у сім’ї? Як ви ставитесь до покарання? Чи запобігало покарання Вашим небажаним вчинкам?

5. Як ви ставитесь до фізичних покарань? Яка реакція дитини на них?

6. Чи існує взаємозв’язок між фізичним покаранням і формуванням негативних рис характеру Вашої дитини.

7. Яке значення має єдність вимог батьків у заохоченні і покаранні?

8. Які висловлювання відомих педагогів про роль заохочення і покарання у вихованні дітей Вам зрозумілі і близькі?

Досить ефективними, але такими, що не дуже часто трапляються в практиці роботи шкільних учителів з формування педагогічної культури сім’ї є семінари. Ця форма може застосовуватися як підсумкове заняття після вивчення певного кола питань, або як заняття, метою якого є підвищення педагогічної культури батьків через самоосвіту (самостійне опрацювання рекомендованої психолого-педагогічної літератури з питань, які не розглядалися раніше або розглядалися не повністю).

Власне заняття починаються вступним словом учителя, в якому він нагадує завдання семінару, порядок його проведення, рекомендує на що слід звернути особливу увагу. Обговорення змісту семінару може проводитись по-різному: у формі розгорнутої бесіди, доповідей, повідомлень. Закінчується заняття заключним словом учителя, який наголошує на позитивних моментах і недоліках, і спільно з батьками відзначає способи подання останніх.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують лекції на педагогічну тематику.

Матеріал, який викладається батькам має бути доступним, актуальним для даної аудиторії. Виклад теоретичного матеріалу бажано ілюструвати життєвими прикладами з практики виховання дітей, при потребі підтвердити статистичними даними, реальними і зрозумілими для батьків. Крім розкриття проблем, текст повинен містити певні рекомендації для батьків. Мова лектора має бути гранично правильною, відповідати мовленнєвим нормам. Темп викладу матеріалу – середній.

Важливою умовою є емоційність подачі, урахування реакції аудиторії, уміння встановлювати зв’язок з нею.

День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності діяльності школи, батьків, учнів. Цього дня в школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії тощо, присвячені питанням морального, трудового, естетичного виховання дітей. Підготовку цього заходу очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекцій, доповідей, конференцій, в яких задіяні всі батьки.

Глибокому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань і відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань:

• педагогічний десант (виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки);

• дерево родоводу (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки);

• у сімейному колі (анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологами, юристами);

• дні довір’я (у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують їх з проблем виховання);

• день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей) тощо.

Таким чином, педагоги загальноосвітніх навчальних закладів не повинні припускатися формалізму у роботі з батьками, а мати в майбутньому обов’язок – організовувати спільну діяльність школи і сім’ї на відповідному рівні, використовуючи самі різноманітні форми і методи роботи з батьками учнів, адже від цього залежить не лише успішне навчання й виховання школярів, а й створення сприятливих умов для роботи педагогічних колективів, підвищення престижу сучасних освітніх закладів.