50. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.

1) Лексико- семантична група - це група слів однієї частини мови , обєднані спільністю значень

Лексико- семантична група дієслів руху (всі дієсл групи летіти, літати, поїхати, полетіти, попливти)-одна частина мови.

2). Лексико-тематична група- сукупність слів , обєднаних темою: літо, сонце, лежак, коктейль, курорт.

Семантичне поле- це група слів різних частин мови, обєднаних спільністю значень.

(Лексико- семантична група дієслів руху- бігти, плавати, лексико- семантична група іменників руху- біг, плавання).

51. Внутрішня форма слова. Деетимологізація, народна етимологія, катахреза.

Вну́трішня фо́рма сло́ва — ознака реалії, покладена в основу її мовної назви. Наприклад, внутрішньою формою іменника склянка («скляна посудина циліндричної форми, без ручки, призначеної для пиття, зберігання рідини тощо») є ознака «скляна». Отже, той, хто придумав цю назву, взяв до уваги матеріал, з якого зроблено предмет. Внутрішня форма слова є мовною універсалією, тобто притаманна абсолютно всім словам усіх мов світу.

Називаючи ту саму реалію (денотат), носії різних мов нерідко використовують різні ознаки. Так, квітка родини гіацинтових у російській мові зветься подснежник, а в українській — пролісок. Росіянин при номінації використав той факт, що квітка проростає під снігом, а українець – що вона пов'язана з лісом.

Внутрішня форма може повністю збігатися з лексичним значенням слова (водонос, скрипаль), може бути вужчою, ніж лексичне значення (столяр – крім столів, столярі виготовляють й інші вироби з дерева) чи ширшою за лексичне значення (водосховище – це не будь-яке сховище для води, а лише «штучне водоймище, створене шляхом перегороджування греблею річки для зберігання та регулювання запасів води»), а також суперечити лексичному значенню (білка – тварина зазвичай руда).

Деетимологізація

З погляду мовця внутрішня форма слова буває ясною та затемненою, прихованою. Такою для україномовця є внутрішня форма більшості чужих слів (абажур, сальто, кімоно); хоч носії мов, з яких ці слова запозичено, можуть її розуміти. Внутрішня форма зазвичай затемнюється через звукові та значеннєві зміни, втрату мовою твірного слова. Наприклад, росіяни не усвідомлюють внутрішньої форми слів колесо, кольцо, около, бо російська мова втратила слово коло, яке, однак, є збереженим в українській.

Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимологічних зв'язків із спорідненими словами (відповідно й первинного значення), називають деетимологізацією.

Не кожен пересічний мовець здогадається, що слово жінка пов'язане зі словами ген, генеза, генетив і мотивоване значенням "та, яка народжує", що слова початок і кінець мають один корінь, що рос. ожерелье пов'язане зі словом горло, що нім. elephant "слон" і укр. верблюд походять від одного й того самого слова.

Розрив зв'язку з однокореневими словами наступає внаслідок фонетичних змін (слова початок і кінець походять від одного кореня, в якому чергувалися голосні [о] і [е] - кон/кен; [к] перед голосним переднього ряду [е] перейшло в [ч]) та перебудови семантичних зв'язків (рос. понедельник деетимологізувалося, оскільки неделя "день тижня, коли нічого не роблять (не делают)", стало використовуватися на позначення тижня).

Деетимологізація уможливлює поєднання слів, які за живої етимології були б неможливими (біла білизна, синя білизна, чорне чорнило, червоне чорнило, рос. путешествовать поездом).

Народна етимоло́гія (помилкова етимологія, лексична асоціація) — хибне пояснення походження слів, засноване на випадковій подібності або тотожності з іншими, більш знайомими словами.

Народна етимологія характерна для сприймання незрозумілих слів (іншомовних, застарілих та ін.) і найчастіше трапляється в мові дітей чи малоосвічених людей, або використовується як стилістичний засіб в іронічно-гумористичних, сатиричних творах.

Наприклад: «нервоз» замість «невроз», , «страшний тиждень» замість «страсний тиждень», «мазелін» замість «вазелін» (під впливом «мазати»).

Катахреза  — різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені («червоне чорнило», «пекучий лід» тощо). Часто подібні тропи називають оксиморонами, оскільки вони створюються завдяки незвичайному використанню епітетів (напр. назва збірки В. Стуса «Веселий цвинтар» тощо). Подеколи катахреза вживається і в ширшому розумінні — як сполучення несумісних понять: «Я вже човен в снігах. Я в сніги вже гребу».