- •Об’єкт та предмет дослідження мовознавства. Мовні універсалії.
- •Аспекти та розділи мовознавства
- •Загальне мовознавство. Об’єкт та предмет дослідження
- •Галузі мовознавства
- •Методи дослідження мови
- •Поняття про синхронію та діахронію
- •Зв’язок лінгвістики з іншими науками
- •Функції мови
- •Мова і мовлення.
- •10. Мова і мислення. Їхній взаємозв’язок. Типи мислення.
- •11. Мова як універсальна знакова система. Характеристика мовного знака.
- •12. Система та структура мови.
- •13. Мовні рівні, одиниці мови та їхні функції.
- •14. Типи відношень у структурі мови.
- •15. Фонетика як розділ мовознавства. Завдання, які вирішує ця дисципліна.
- •16. Три аспекти вивчення звука.
- •Фізіологічна (біологічна):
- •Лінгвістична (фонологічна):
- •17. Принципи класифікації голосних звуків.
- •18. Принципи класифікації приголосних звуків.
- •19. Різниця між звуком, фонемою і буквою.
- •20. Інтеґральні та диференційні ознаки фонем.
- •21. Позиції фонем: сильна і слабка.
- •22. Інваріант, варіант і варіація фонеми.
- •23. Позиційні зміни звуків.
- •24. Комбінаторні зміни звуків.
- •25. Склад. Теорії, які пояснюють природу складу.
- •26. Наголос і його типи.
- •27. Інтонація.
- •28. Граматика як розділ мовознавства.
- •29. План змісту і план вираження у граматиці.
- •30. Граматичні категорії.
- •31. Граматичні значення.
- •32. Граматична форма.
- •33. Граматичний спосіб.
- •34. Типи граматичних способів.
- •35. Лексико-граматичні категорії.
- •36. Відмінність між граматичним і лексичним значенням.
- •37. Поняття про морфему, типи морфем
- •38. Частини мови, критерії їх виділення.
- •39. Розуміння речення у лінгвістиці.
- •40. Типи речень і типи зв’язків у реченні та словосполученні.
- •41. Тема та рема.
- •42. Лексикологія як розділ мовознавства. Широке та вузьке розуміння терміна.
- •43. Предмет вивчення лексикології. Поняття про лексему.
- •44. Відмінність терміна „слово” від терміна „лексема”.
- •45. Лексичне значення слова.
- •46. Елементи семантичної структури слова
- •47. Типи лексичних значень.
- •48. Семантичні процеси.
- •49. Основні типи переносу значення слова.
- •50. Лексико-семантичні та лексико-тематичні групи, семантичне поле.
- •51. Внутрішня форма слова. Деетимологізація, народна етимологія, катахреза.
- •52. Лексикалізація. Фразеологізми. Різниця між термінами „лексикалізоване словосполучення” та фразеологізм
- •53. Класифікація фразеологізмів.
- •54. Типологічна класифікація мов.
- •55. Генеалогічна класифікація мов.
- •56. Соціолінгвістична класифікація мов.
52. Лексикалізація. Фразеологізми. Різниця між термінами „лексикалізоване словосполучення” та фразеологізм
Лексикалізація — перетворення окремого елемента мови (морфеми, словоформи), поєднання слів в окреме знаменне слово або стійку фразеологічну одиницю — лексикалізовані поєднання або фразеологізм, що функціонує як еквівалент окремого слова.
Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом».
53. Класифікація фразеологізмів.
Фразеологізм - відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів.
За цією класифікацією фразеологізми поділяють на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.
Напр. укр. точити баляндраси "вести пусті розмови", пекти раків "червоніти від сорому", рос. бить баклуши "нічого не робити, байдикувати", англ. a fishy story "видумка" .
Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами (фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми). Пояснити, як склалося значення ідіом є складною етимологічною проблемою бо, наприклад, англ. tit to tat має значення "око за око", але пояснити, що означають слова tit і tat, ніхто не може.
Фразеологічні єдності-семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів.
Значення фразеологічної єдності виникає внаслідок узагальненого переносного значення вільного словосполучення. Це результат образного метафоричного переосмислення словосполучення. Напр.: зробити з мухи слона "перебільшити щось", прикусити язика "замовчати".
Для фразеологічних єдностей характерна семантична двоплановість. В окремо взятих таких зворотах, ізольованих від контексту, не можна однозначно встановити їх значення, бо такі словосполучення можуть уживатися як вільні у прямому значенні і як фразеологічні в переносному. Наприклад: Дівчина намилила голову, а потім змила її теплою водою. На зборах йому добре намилили голову.
Фразеологічні сполучення - звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення.
Наприклад: брати участь, досада бере,розквасити ніс; англ. to break silence "порушити мовчання", to make friends "подружитися".
У кожному наведеному звороті всі слова мають своє значення, але одне зі слів реалізує таке значення, як правило, тільки в цьому звороті. Так, скажімо, слово розквасити реалізує значення "розбити до крові" лише зі словами ніс, обличчя та їх синонімами.
В широкому розумінні фразеології виділяють ще 4 тип фразеологізмів.
Фразеологічні вирази - стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням.
Це прислів'я, приказки, афоризми відомих письменників тощо. Напр. Сім раз відмір, один відріж; Караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко).