1. Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.

Дидактика - це наука про методи, принципи і засоби навчання та виховання, яка вивчає закономірності та проблеми освітнього процесу з метою підготовки ефективних методів і засобів для досягнення освітніх цілей. Фундаментальну наукову розробку дидактики вперше здійснив Я.А. Коменський, який у 1632 році написав чеською мовою „Велику дидактику“.

Предметом дидактики є: 1) визначення мети і завдань навчання; 2) окреслення змісту освіти відповідно до вимог суспільства; 3) виявлення закономірностей процесу навчання на основі його аналізу; 4) обґрунтування принципів і правил навчання; 5) вироблення організаційних форм, методів і прийомів навчання; 6) забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання, які може використати вчитель, щоб виконати завдання процесу навчання.

Характерна риса дидактики – вона вивчає проблеми навчання для всіх навчальних предметів разом.

Завдяки цьому дидактика виконує дві головні функції:1) теоретичну (головним чином, діагностичну, прогностичну)2) практичну (нормативну, інструментальну).

2. Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти.

Коменіус (1592–1670):Відомий як "батько сучасної дидактики", Коменіус вважав, що освіта повинна бути доступною для всіх і вивчення має бути цікавим та зрозумілим. Його праці "Велика дидактика" та "Діти сонця" вносять значний внесок у теорію освіти.

Руссо (1712–1778):Жан-Жак Руссо вважав, що навчання повинно ґрунтуватися на природних та індивідуальних потребах дитини. Його праця "Еміль, або про виховання" стала важливим джерелом ідей для педагогіки.

Песталоцці (1746–1827):Йоган Генріх Песталоцці вважав, що навчання повинно враховувати розвиток дитячого розуму та починатися з простого до складного. Він підкреслював важливість вивчення природи та практичного досвіду.

Теорія формальної та експериментальної освіти:

Теорія формальної освіти:

Формальна освіта означає офіційно встановлену та структуровану систему навчання, яка відбувається у визначених навчальних інституціях, таких як школи чи університети. Вона передбачає стандартизовану програму, оцінювання та присвоєння кваліфікацій чи дипломів.

Теорія експериментальної освіти:

Експериментальна освіта базується на ідеї активного вивчення, де учні залучаються до процесу вивчення та взаємодіють з навчальними матеріалами через експерименти, проекти та практичні завдання. Це підкреслює роль власного дослідження та взаємодії з навколишнім середовищем.

Обидві теорії мають свої переваги та недоліки. Формальна освіта надає стабільну структуру та стандарти, але може бути менш гнучкою. Експериментальна освіта підтримує активне вивчення та творчий підхід, але може вимагати більше ресурсів та координації. Сучасні педагогічні підходи часто поєднують елементи обох теорій для забезпечення багатогранного та ефективного навчання.

3. Середня освіта у вимірі Нової української школи. Основні складові та ключові компетентності нуш.

• Компетенізація освіти (реалізація компетентнісного підходу, формування та розвиток ключових компетентностей НУШ, формування випускника/випускниці нової генерації).

• Педагогіка партнерства (гуманізм, суб’єктна діалогічна взаємодія учительства та учнівства, творчий підхід до розвитку дитини, соціальне партнерство, усвідомлення особистої відповідальності за результати, співдія та підтримка).

• Особистісно-орієнтований підхід до навчання (максимальне наближення освітнього процесу дитини до її сутності, здібностей, життєвих планів, забезпечення морально-психологічного комфорту).

компетентність є гармонійним поєднанням знань, умінь, ставлення та практики. Залежно від результатів компетентності розподіляються на:

Предметні – це результат навчання з конкретного предмета. Вони обмежені певною галуззю знань і набуваються в межах відповідної освітньої галузі.

Ключові – це результат діяльності (не лише навчальної), що має індивідуальну значущість і соціальний контекст для успішної життєдіяльності в конкретному соціумі. Вони мають міждисциплінарний характер і набуваються в кожній освітній галузі.