- •Педагогіка як наука. Об’єкт і предмет педагогіки. Етапи розвитку та головні категорії педагогіки.
- •Теорії походження виховання.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Поняття про народну педагогіку й етнопедагогіку.
- •Головні методи науково-педагогічних досліджень.
- •Виникнення організованих форм виховання. Виховання і школа країн Стародавнього Сходу.
- •Виховання і навчання в античному світі Середземномор’я. Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів.
- •Виховання й освіта в Європі в період феодалізму. Головні типи шкіл. Виникнення перших університетів.
- •Школа і педагогічна думка епохи Відродження.
- •Педагогічна система я.-а. Коменського.
- •Педагогічні погляди ж.-ж. Руссо і д. Локка.
- •Внесок й. Песталоцці, а.-ф. Дістервега, і.-ф. Гербарта в теорію та практику
- •Перші школи в Київській Русі. Найдавніші пам’ятки педагогічної думки.
- •Братські школи – осередки національної освіти і культури в Україні кінця хуі-хуіі ст.
- •Школа Запорозької Січі. Сутність і специфіка козацької педагогіки.
- •К. Ушинський – видатний український педагог та просвітитель.
- •Освітня діяльність і педагогічні погляди с. Русової.
- •Григорій Ващенко – видатний український педагог.
- •Педагогічна система а. Макаренка.
- •Освітня діяльність і науково-педагогічна спадщина в. Сухомлинського.
- •Поняття про особистість і розвиток людини. Головні чинники розвитку особистості.
- •Вікова періодизація. Особливості фізичного і психічного розвитку учнів різного віку та їхнє врахування у педагогічній діяльності.
- •1. Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •2. Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти.
- •3. Середня освіта у вимірі Нової української школи. Основні складові та ключові компетентності нуш.
- •4. Поняття і сутність змісту освіти в закладі середньої освіти. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •5. Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •6. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •7. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •8. Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції процесу навчання.
- •9. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи навчання, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання: сутність і головні шляхи (правила) їх реалізації.
- •11. Принципи міцності знань і доступності навчання: сутність і головні шляхи реалізації.
- •12. Принцип наочності навчання. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання.
- •13. Принципи зв’язку навчання з життям і орієнтації на загальнолюдські та національні цінності.
- •14. Поняття про метод навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •15. Головні класифікації методів навчання.
- •16. Характеристика наочних і практичних методів навчання.
- •17. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •19. Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •20. Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •22. Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному етапі.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •24. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •25. Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Функції і педагогічні вимоги до контролю успішності навчання.
- •27. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання.
- •Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •Характеристика методів формування свідомості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •Зміст і головні завдання морального виховання молоді. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської і студентської молоді.
- •Зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •Зміст естетичного виховання учнівської молоді.
- •Значення екологічного та економічного виховання в сучасній школі.
- •Головні інститути соціалізації особистості.
- •Виховні завдання сім’ї та родини.
- •Значення церкви у вихованні молоді.
Педагогічні погляди ж.-ж. Руссо і д. Локка.
Ж.-Ж. Руссо (28.06.1712 – 02.07.1778) – французький просвітитель
Руссо написав твір на тему „Чи сприяв прогрес у науці і мистецтві поліпшенню чи погіршенню моралі?”, за який отримав першу премію. У цьому творі він різко виступив проти соціальної нерівності та культури людей того часу, продовживши розкриття цієї теми в наступних творах: „Походження нерівності серед людей” та „Суспільний договір”.
Руссо виділив основні вікові періоди в розвитку людини:
Перший період – від народження до появи мови. Це період фізичного виховання, загартування організму.
Другий – від появи мови до 12 років. Головним завданням цього періоду є створення умов для розвитку уяви дитини та органів чуттів. Це період, на думку Руссо, „сну розуму”. Він заперечує систематичне навчання, пропагує навчання без книг, тобто на практиці засвоювати елементи астрономії, географії, арифметики, геометрії. Моральне виховання пропонує здійснювати на прикладах, без моралізування та настанов.
Третій – від 12 до 15 років – період розумового та трудового виховання. Діти готові до сприйняття знань на основі власного досвіду і самодіяльності. Першою книгою для читання має бути „Робінзон Крузо”, яка вчить створювати свій добробут власними силами. Пропонує в цей період кожній дитині оволодіти якимось корисним ремеслом.
Четвертий період – з 15 до повноліття – характеризується формуванням моральності обліку людини, що знайомиться з життям суспільства. Це період виховання почуття доброї волі і добрих намірів, у цей період юнак повинен жити в місті і спостерігати життя міського населення. Головним засобом морального виховання Руссо вважав читання історичних книг, головним чином біографії знаменитих людей. У цей період юнак може визначитися з релігійною вірою.
Головним завданням виховання Руссо вбачав виховання людини незалежної, яка жила б зі своєї праці, цінила право інших трудівників, уміла захищати свободу, тобто „вільну людину”. Трудівників і їх дітей виховувати не треба, бо вони вже виховані самим життям, а виховувати треба аристократів та їх дітей, щоб кожний з них став людиною, а не дармоїдом.
Запропонована Руссо система природного та вільного виховання передбачала здійснювати виховання відповідно до природи самої дитини та їх вікових особливостей, розвивати в неї цінні якості, як зародок у зерні. На основі принципу природовідповідності Руссо закликав поважати особистість дитини, вивчати її інтереси, додержуватися законів розвитку організму дитини та її здібностей. Завдання вихователя, на його думку, полягає в тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку дитини, застерегти її від шкідливих впливів; як зерно потребує добре обробленого ґрунту і догляду, так і дитина потребує виховання, яке б не перешкоджало її природному розвиткові. Особливе значення в системі виховання надається жінці, яка повинна допомагати чоловікові в добрих справах, і її виховання повинно відповідати інтересам чоловіка.
Джон Локк (29.08.1632 – 28.10.1704) - англійський просвітитель.
Свої погляди (філософські, соціально-політичні та педагогічні) Локк виклав у творах: “Досвід про людський розум”, “Думки про виховання”, “Про виховання розуму”. Педагогічні погляди в цілому мали прогресивний характер і були спрямовані проти пануючих рис середньовічної церковної школи, яка була побудована на зневазі до дитини на пригнобленні її особистості.
Система виховання, яку пропонував Джон Локк, була розрахована на дітей знаті, метою виховання він вважав формування джентльмена – людини ділової, кмітливої, “світської”, підготовку якої треба здійснювати індивідуально в домашніх умовах під наглядом спеціально підготовленого вихователя. Джентльмен повинен отримати фізичне, моральне та розумове виховання.