28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.

можливі критерії оцінювання:

Знання та розуміння: (1-2 бали)

1 бал: Елементарне розуміння основних понять та фактів.

2 бали: Здатність уявляти та пояснювати поняття та ідеї.

Аналіз та інтерпретація текстів: (3-4 бали)

3 бали: Здатність визначати основні елементи та зв'язки в тексті.

4 бали: Здатність розглядати глибші шари тексту та розуміти їхнє значення.

Використання мовних засобів: (5-6 балів)

5 балів: Здатність використовувати мовні засоби для передачі інформації.

6 балів: Високий рівень мовної виразності та правильного використання мовних засобів.

Творчість та самостійність: (7-8 балів)

7 балів: Здатність використовувати та розвивати ідеї з власних поглядів.

8 балів: Виражена творчість та здатність до самостійного аналізу та створення.

Зв'язок із контекстом: (9-10 балів)

9 балів: Здатність розглядати та аналізувати текст у відповіді на ширший контекст.

10 балів: Високий рівень здатності розуміти та враховувати різні аспекти контексту.

Оцінка власної роботи: (11-12 балів)

11 балів: Здатність самокритично оцінювати свою роботу та виявляти можливості до покращення.

12 балів: Вищий рівень самооцінки та здатність ефективно працювати над власним розвитком.

ІІІ блок

1. Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.

Принципи – це вхідні положення, які визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.

Виховання грунтується на таких принципах:

1.Принцип народності: передбачає національну спрямованість виховання, оволодіння і володіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі і до свого народу.

О. Духнович: рішуче вимагав, щоб кожний учитель « в детях народолюбне возбудил и в сердце их закрепил любов к своїй народности…»

К. Ушинський (стаття «Про народність у суспільному вихованні»): вважав народність основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківшини та свого народу.

«Виховання, створене самим народом і засноване на народних починаннях, має таку виховну силу, якої нема в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях, чи запозичені в іншого народу».

2.Принцип культуровідповідності виховання – це органічний зв’язок з історією народу, його багатовіковими культурними традиціями, з народним мистецтвом, забезпечення духовної єдності поколінь

3.Принцип природовідповідності виховання.

Означає , що вихователь повинен

• постійно вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей (особливості темпераменту, риси характеру, погляди, смаки);

• вміти діагностувати і знати реальний рівень сформованості таких якостей, як образ мислення, мотиви, інтереси, відношення до праці, життєві плани;

• поєднувати виховання з самовихованням, допомагати у виборі методів, форм самовиховання.

• не стільки керувати, а скільки вміло організовувати і направляти діяльність учнів, розвиток їхньої активності, самостійності, ініціативи.

Принцип природовідповідності передбачає і врахування етнонаціональних особливостей.

4. Принцип гуманізації виховання: створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини; це постановка вихованця в центр навчально-виховного процесу, повага до його особистості, гідності, розуміння його запитів, інтересів.

5. Принцип демократизації виховання. Передбачає

• визнання права вихованця на свободу, на розвиток здібностей, виявлення своєї неповторної індивідуальності;

• партнерство, співробітництво вихователя і вихованців (два шляхи: перший – романтичний, віддавши серце дітям. Вчитель наближається до дитини за рахунок великої любові та поваги до неї, схиляється до її рівня (Сухомлинський, Амонашвілі).