2. Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання.

Поняття мети виховання: Мета виховання - це завдання, яке визначає основні цілі та цінності, що вирішуються в процесі виховання. Вона визначає те, кого ми хочемо сформувати у вихованців та які якості ми сподіваємося розвинути.

Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання:

Мета виховання:Сприяння гармонійному розвитку особистості, її фізичного, розумового, емоційного та соціального компонентів.Виховання активних, творчих та самостійних особистостей, здатних до адаптації в сучасному суспільстві.Формування громадянської відповідальності, патріотизму та поваги до прав людини.

Ідеал виховання:Громадянська свідомість та активність: Розвиток учнів, які розуміють свої права та обов'язки, мають інтерес до громадських справ та готові активно приймати участь у формуванні соціального оточення.Толерантність та повага: Виховання толерантної генерації, яка поважає різноманіття культур, релігій, поглядів та ставиться до інших з повагою.Критичне мислення та творчість: Стимулювання учнів до критичного мислення, самостійного аналізу та творчого підходу до розв'язання проблем.

3. Суть самовиховання та перевиховання учнів.

Самовиховання — це вищий етап виховного процесу, процес цілеспрямованої роботи над розвитком і самовдосконаленням людини від підліткового віку до зрілості. Самовиховання в інтелектуальній, духовній сфері — це самоосвіта. Самовиховання в морально-психологічній сфері полягає в самоконтролі за своїми недоліками і вадами характеру. Самовиховання у фізично-спортивній або в гігієнічній сфері полягає в тренуваннях, проведенні оздоровчих процедур, стеженні за своїм здоров'ям і зовнішністю, виконанні лікарських порад.

Перевиховання — це виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості учня, які сформувалися під впливом несприятливих умов виховання. Функції перевиховання: відновна, компенсуюча, стимулююча і виправна.

Відновна функція має на увазі створення умов, у яких учень зміг би знову проявити себе з позитивного боку.

Компенсуюча функція передбачає створення таких умов, за яких вихованець зміг би перекрити свої недоліки досягненням успіхів в інших видах діяльності. Стимулююча функція допомагає активізувати дії виховання у тій галузі, де проявляються його позитивні якості, засудити негативні вчинки. Виправна функція допомагає вихованцю звільнитися від негативних якостей. Педагог повинен добре розуміти суть функцій перевиховання, це дозволить йому ефективно будувати цей процес, домогтися позитивних результатів у навчально-виховній роботі.

Педагогічно занедбані діти — це переважно ті, за якими немає належного нагляду в сім'ї.

4. Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.

«Методи виховання – це способи взаємопов’язаної діяльності, спрямованої на розв’язання виховних задач». Засоби виховання – вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямі. До засобів виховання відносять працю, мистецтво, засоби масової інформації, шкільний режим та ін.

Методи виховання поділяють на загальні (їх застосовують в усіх напрямках виховання) і часткові (використовуються переважно в одному з них – моральному, фізичному , правовому тощо).

Методи виховання завжди діють у певній системі, кожен є структурним елементом цієї системи і у взаємозв’язку з іншими забезпечує ефективність виховного процесу. Їх використовують у тісному взаємозв’язку і взаємозалежності. А.С. Макаренко зауважував, що кожний виховний засіб слід розглядати як частину виховної системи. Методи виховання змінюються, вдосконалюються із зміною мети виховання, умов здійснення, залежно від віку дитини та ступеня її вихованості.

І група – методи формування свідомості особистості

ІІ група – методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки

ІІІ група – методи стимулювання діяльності та поведінки