9. Головні компоненти процесу навчання.

Основними складовими навчального процесу виступають:

• Цільовий компонент

• Стимулюючо-мотиваційний

• Змістовий

• Операційно-діяльнісний (процесуальний)

• Контрольно-регулюючий

• Оцінно-результативний.

1.Цільовий компонент.

Організація навчання перш за все пов’язана із чітким визначенням мети.

Мета навчання – це ідеальне передбачення (прогнозування) майбутнього (кінцевого) результату, або іншими словами, це те, до чого повинні прагнути учитель і учень. Очікуваний кінцевий результат спільної діяльності вчителя та учнів.

2.Стимулюючо-мотиваційний компонент. Є продовженням цільового компонента. Призначення, суть – формувати в учнів позитивне ставлення до навчання, викликати у них внутрішню потребу оволодіння знаннями.Мотивація навчальної діяльності учнів – це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів і через них позитивного ставлення до навчання.

3. Змістовий компонент

Це система наукових знань, практичних умінь і навиків, способів діяльності і мислення, яким учні повинні оволодіти в процесі навчання.

10. Принципи навчання, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання: сутність і головні шляхи (правила) їх реалізації.

Принципи навчання (дидактичні принципи) - це основоположні ідеї, що пронизують собою всю систему науководидактичного знання і субординують його.

В Педагогічній енциклопедії відзначено, щодидактичні принципи - це принципи дидактики, щовизначають зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи в школі у відповідності з загальними цілями виховання і закономірностями процесу навчання

• Принцип свідомості:

Сутність: Учні повинні усвідомлювати та розуміти матеріал, який вони вивчають.

Реалізація: Використання засобів, що стимулюють самостійне мислення, аналіз та рефлексію.

• Принцип активності:

Сутність: Учні повинні бути активними учасниками навчального процесу, взаємодіяти з матеріалом та один з одним.

Реалізація: Застосування методів, які стимулюють учнів до самостійної роботи, практичних завдань та дискусій.

• Принцип систематичності:

Сутність: Навчання повинно бути організоване та систематизоване, розвиватися від простого до складного.

Реалізація: Планування та структурування навчального матеріалу, визначення послідовності його вивчення.

• Принцип послідовності:

Сутність: Навчальний матеріал має подаватися в логічній послідовності для кращого засвоєння.

Реалізація: Розподіл матеріалу на теми, розділи та уроки, враховуючи логічний порядок.

Головні шляхи (правила) реалізації цих принципів включають в себе:

• Використання інтерактивних методів та технологій для залучення учнів до активного мислення та діяльності.

• Врахування індивідуальних особливостей учнів та використання диференційованого підходу.

• Застосування різноманітних засобів визначення рівня засвоєння матеріалу, таких як оцінювання та самооцінювання.

11. Принципи міцності знань і доступності навчання: сутність і головні шляхи реалізації.

принцип вимагає, щоб знання, вміння і навички, засвоєні учнями в процесі навчання, довго зберігалися в пам'яті, могли бути відтворені в будь-який час і використані в різноманітних ситуаціях.

шляхи реалізації принципу:

1. Забезпечення свідомості учнів у навчанні, яке характеризує­ться такими показниками: а) засвоєнням учнем мети, завдань, значення своєї пізнавальної діяльності; б) умінням керувати своєю навчальною діяльністю, знати ті засоби і прийоми, які призводять до реалізації мети; в) умінням користуватися знаннями в різних ситуаціях; г) умінням перевіряти і оцінювати свої досягнення.

2. Опора на основні принципи навчання: зв'язок навчання з жит­тям; наочності; активності і самостійності; систематичності і сис­темності, наочності, доступності тощо.

3. Формування установки школярів на запам'ятовування, що багато в чому визначає повноту, міцність і послідовність запам'ятованого матеріалу. Установка впливає на мотивацію запам'ято­вування і довготривалість збереження в пам'яті.

4. Формування емоційного ставлення учнів до об'єкта запам'я­товування, пізнавальних потреб, інтересів школярів.

5.Організація розумової діяльності школярів на базі вивченого матеріалу: порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація, змістовне групування матеріалу і т. ін.

6.Робота над технікою запам'ятовування, організація різнома­нітного повторення: ведення школярами записів: складання планів, таблиць, тез, конспектування, розподіл повторюваного матеріалу на структурні змістові частини, постановка до них запитань; розподіл повторення у часі.

7. Систематичний контроль за результатами навчання, об'єд­наний з оцінювання навчальних досягнень учнів, що впливає на міцність знань, набутих учнями.