19. Облік рецептів на ліки індивідуального виготовлення і готові лікарські засоби.

За способом приготування ліків рецептуру розподіляють на екстемпоральну (індивідуальне виготовлення) та готові ЛЗ (промислового виробництва та внутрішньоаптечного виготовлення).

Відповідно до чинного законодавства виготовлення ліків в умовах аптеки за рецептами лікарів та на замовлення ЛПЗ здійснюється за наявності ліцензії на даний вид діяльності. Виготовлені в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх продаж іншим суб’єктам господарювання, які здійснюють торгівлю ЛЗ заборонено.

Виробництво лікарських засобів в умовах аптеки – діяльність, пов’язана із серійним випуском лікарських засобів у вигляді напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготовки (ВАЗ), а також серійне виготовлення ЛЗ для лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

Виготовлення лікарських засобів – індивідуальне виготовлення лікарських засобів за рецептами лікарів та на замовлення (вимогу) ЛПЗ;

Внутрішньоаптечна заготовка – концентровані розчини та напівфабрикати, що використовуються в аптеці для виготовлення ліків.

Правильна організація обліку і звітності з рецептури має велике значення, оскільки за кількістю рецептів визначають обсяг роботи аптеки, встановлюють чисельність деяких штатних посад, витрати на допоміжні матеріали. За сумою реалізації екстемпоральних ЛЗ розраховують суми природньої втрати лікарських речовин, визначають рівень фармацевтичного забезпечення населення.

Аптеки, які мають ліцензію на право виготовлення ліків, ведуть облік прийнятих амбулаторних екстемпоральних рецептів у відповідних документах.

Провізор, приймаючи рецепти, таксує їх і реєструє в квитанції на замовлені ліки. Квитанція поділена на три частини:

1 – корінець, який є підставою для обліку екстемпоральних ЛЗ, містить номер рецепта (номер в квитанційній книжці або рецептурному журналі є порядковим від початку місяця), П.І.Б. хворого, вартість ЛЗ і посуду, води очищеної, тариф, сума;

2 – видається хворому, містить такі дані: номер рецепта, П.І.Б. хворого, вартість ЛЗ, вид лікарської форми та час отримання виготовленого ЛЗ;

3- прикладається до рецепт, містить номер рецепта та час виготовлення.

Важливу роль в аптеках відіграє показник кількості амбулаторної та стаціонарної рецептури. Кількість екстемпоральних амбулаторних рецептів визначають шляхом підрахунку за квитанційною книжкою. Підсумкові дані щоденно реєструються в Журналі обліку рецептури.

Облік кількості і вартості амбулаторних рецептів (екстемпоральних і готових) ведеться у накопичувальному документі – реєстрації роздрібних оборотів, де виводиться середня вартість одного рецепта за місяць.

При реєстрації відпуску ліків ЛПЗ у всіх документах відображається тільки сума, тому середня вартість одного рецепта (екстемпорального та ГЛЗ) по стаціонарному відпуску дорівнює середній вартості одного рецепта по амбулаторному відпуску (екстемпорального або ГЛЗ відповідно).

20. Структура рецептури аптек.

РЕЦЕПТУРА — важливий показник роботи аптеки, який визначає її як заклад системи охорони здоров’я.

Розраховується як показник кількості ЛП, відпущених з аптеки за рецептами чи вимогами (накладними) лікувально-профілактичних закладів за певний час. Може бути класифікована за різними критеріями. За технологічним показником

Р. розподіляють на екстемпоральну (індивідуальне приготування ліків) та готових ЛП (ліки промислового виготовлення). Залежно від статусу лікувально-профілактичного закладу, де були виписані рецепти, Р. розподіляють на амбулаторну та стаціонарну.

Амбулаторна Р. визначає кількість відпущених ЛП за певний період амбулаторним хворим за рецептами лікарів, які працюють у поліклініках, клініках науково-дослідних інститутів, медичних навчальних закладах, медичних пунктах, фельдшерсько-акушерських пунктах, а також лікарів, які займаються медичною практикою на підприємницьких засадах. Амбулаторна Р. планується з урахуванням кількості амбулаторних відвідувань та середньостатистичного коефіцієнта у перерахунку амбулаторних відвідувань на рецепти.

Стаціонарна Р. — кількість ЛП, відпущених стаціонарним хворим за певний період за рецептами, які надходять з лікувально-профілактичного закладу, прикріпленого для обслуговування до аптеки згідно з договором. Планування стаціонарної Р. здійснюється на базі показників ефективності використання ліжко-фонду лікувально-профілактичного закладу, який обслуговується, та середньостатистичного коефіцієнта перерахунку ліжко-днів у стаціонарні рецепти.

Згідно з формою оплати за надану медикаментозну допомогу Р. можна розподілити на Р., за якою ЛП реалізують за повну вартість (оплата здійснюється готівкою на момент купівлі товару), безкоштовну та пільгову (безготівковий розрахунок між аптекою та лікувально-профілактичними закладами або в разі пільгової Р. — частково готівковий та безготівковий розрахунок). У системі медичного страхування розрізняють страхову та нестрахову Р. Остання складається зі страхових рецептів, за якими відпущені ліки застрахованим хворим і вартість яких буде оплачена зі спеціальних страхових фондів обов’язкового чи добровільного медичного страхування. Страхова Р. гарантує аптекам певний обсяг робіт і як наслідок цього — отримання доходу, незважаючи на різні кон’юнктурні зміни на фармацевтичному ринку.

Аналіз Р. аптеки здійснюється на базі даних первинного (внутрішньогосподарського) обліку та звітності. Використовують дані «Квитанційної книжки» або «Рецептурного журналу», «Журналу обліку Р.», «Реєстрації роздрібних оборотів» як складової таблиці «Звіту про фінансово-господарчу діяльність аптеки». Для детальнішого аналізу безкоштовної та пільгової Р. використовують «Журнал обліку пільгових та безкоштовних рецептів», «Зведений реєстр». Результати аналізу дають змогу оцінити ефективність роботи аптеки, розробити нову стратегію й тактику співпраці з іншими суб’єктами фармацевтичного ринку, планувати обсяги робіт, розраховувати виробничий та допоміжний штат аптеки, тарифи, витрати на допоміжні матеріали тощо. Р. на сучасному рівні розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку повинна визначати якість та рівень фармацевтичного обслуговування населення.