69. Аудиторська діяльність в Україні. Організація проведення аудиторської перевірки. Документальне оформлення результатів аудиту.

Регулювання аудиторської діяльності має деякі особливості. Насамперед вони пов’язані з необхідністю забезпечення незалежності аудитора і передбачають підзаконне регулювання аудиторської діяльності через систему нормативних документів, які розро бляються і впроваджуються не державними органами виконавчої влади, а безпосередньо Аудиторською палатою України – незалежним самостійним органом, який діє на засадах самоврядування і очолює інститут аудиту в Україні (рис. 18.2). Організація аудиторської діяльності передбачає використання передового світового досвіду і ґрунтується на нормативних документах, що поділяються на три рівні. Перший рівень – законодавчі акти (Закони України, Укази Президента України, постанови КМ України з питань підприємницької діяльності взагалі та Закон України “Про аудиторську діяльність” (2003 р.) зокрема. Другий рівень – міжнародні стандарти аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів, Національні нормативи аудиту в Україні, нормативно-інструктивні документи мініс терств і відомств України.

Третій рівень – внутрішні нормативно-інструктивні документи, які розробляються аудиторськими фірмами на основі документів першого та другого рівнів і використову ються аудиторами у практичній діяльності. Під терміном “аудитор” розуміють фізичну особу (приватного підприємця) або юридичну особу (аудиторську фірму), які надають аудиторські послуги.

Аудитор – фізична особа повинен мати відповідний кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує його професійну придатність. Для того щоб стати аудитором (отримати сертифікат аудитора), необхідно: • мати українське громадянство; • мати вищу освіту (норма закону); рівень освіти повинен бути не нижче спеціа ліста; • мати досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, бухгалтера, ревізора, юриста, фінансиста або економіста; • мати певні знання з питань аудиту; • скласти іспит в Аудиторській палаті України або її регіональному відділенні. Термін дії сертифіката не може перевищувати п’ять років. Для складання іспиту необхідно подати клопотання, копію диплома, виписку з тру дової книжки та документ про сплату за сертифікацію, розмір якої визначається Ауди торською палатою України. Для продовження дії сертифіката аудитор подає до Аудитор ської палати клопотання, витяг із трудової книжки, сертифікат, термін дії якого закінчу ється, документ про підвищення кваліфікації, документ про сплату за продовження дії сертифіката. Строк подання документів — не раніше трьох і не пізніше одного місяця до закінчення строку дії сертифіката. Продовження терміну дії сертифіката здійснюється АПУ автоматично, за результатом співбесіди або складання іспиту, залежно від стажу роботи аудитором у штаті або за сумісництвом. Продовжується термін дії сертифіката на 5 років.

Після закінчення внутрішньої перевірки аудитор повинен скласти звіт про виконану роботу. Коли вся запланована робота виконана, то не виникає ніяких проблем. Однак якщо заплановану роботу не вдається завершити, то приймається одне з трьох можли вих рішень: • аудитор змушений звузити сферу аудиту, оскільки зміст незавершеної роботи несуттєвий; • переглянути кінцеву дату і завершити роботу; • завершити роботу в заплановані терміни, але провести додаткову перевірку піз ніше. Типовий звіт внутрішнього аудитора повинен містити таку інформацію: 1) описання конкретного результату перевірки, включаючи зазначення структури і змісту виконаної роботи, причини виявлених помилок та інші важливі моменти (напри клад, описання специфічних методів і процедур, які застосовувались); 2) економічний ефект результату, за допомогою якого апарат управління (керівник) зможе оцінити значимість завданої шкоди та потребу виправлення виявлених недоліків і помилок; 3) рекомендації для виправлення знайдених помилок або для їх попередження, удо сконалення системи контролю. Особливістю складання та подання звіту внутрішнім аудитором є те, що, як правило, звіт у чорновому варіанті попередньо узгоджується (щодо точності викладених фактів і формулювань) з керівником підрозділу, що перевіряється. Відредагований звіт переда ється вищому керівництву підприємства, наприклад, фінансовому директору. Крім того, можуть бути проведені закриті збори за участю внутрішнього аудитора, керівника під приємства та керівника перевіреного підрозділу. На таких зборах підводяться підсумки аудиту, обговорюються отримані результати, узгоджуються рекомендації. Внутрішня аудиторська перевірка буде вважатися завершеною лише за умови, що керівник підприємства у письмовій формі повідомить внутрішнього аудитора про те, що результати перевірки прийнято до відома і рекомендації, розроблені аудитором, будуть (або не будуть) виконані. При негативній відповіді необхідно навести зважену аргумен тацію. Крім того, аудитор має повноваження (у разі необхідності) провести наступний аудит, щоб перевірити виправлення помилок та запровадження його рекомендацій. Слід пам’ятати, що суть якісного внутрішнього аудиту полягає у досягненні рівно ваги між потребами керівництва у доступі до надійної, своєчасної і об’єктивної інфор мації про діяльність підприємства, окремих його підрозділів та вартістю збору, обробки і надання такої інформації.