- •Передмова
- •Розділ 1.
- •1.1. Призначення і функції оцінки нерухомості.
- •Правові засади оцінки нерухомості та здійснення професійної оціночної діяльності.
- •Державне та громадське регулювання оцінки.
- •Методичне забезпечення оціночної діяльності. Міжнародні і національні стандарти оцінки
- •Етичні норми професійної оціночної діяльності
- •Розділ 2. Визначення та класифікація нерухомого майна
- •Особливості нерухомого майна як об'єкту оцінки
- •Цивільний кодекс Республіки Беларусь (07.12.98) Стаття 130
- •Цивільний кодекс у країни (16.01.03) Стаття 181
- •Поняття нерухомості і нерухомого майна
- •Види прав, інтересів і зобов'язань щодо нерухомості
- •Класифікація об'єктів нерухомості
- •Нерухомість
- •Розділ 3. Види вартості
- •Вартість як економічна категорія
- •Вил ратна теорія
- •Неокласична функціональна теорія
- •Вартість та її взаємозв’язок з ціною, витратами і ринком
- •Ринкова вартість
- •Види вартості, відмінні від ринкової вартості
- •Бази оцінки та особливості їх застосування
- •Розділ 4. Принципи оцінки нерухомості
- •Принципи, що пов’язані з уявленням споживача
- •Принципи, що пов'язані з уявленням споживача:
- •Принципи, що пов’язані з природою нерухомості
- •Ііршініїїііі, що пов'язані і природою нерухомості:
- •Принципи, що пов'язані з ринковим середовищем
- •Принцип найбільш ефективного використання
- •Розділ 5. Процес оцінювання
- •Підготовчий етап
- •Оціночний етап
- •Післяоціночний етап
- •Розділ 6. Ринок нерухомості
- •Основні риси ринку нерухомості
- •Вузьколокалізований
- •Сегментований
- •Процедура дослідження ринку нерухомості
- •Чинники, що визначають попит на нерухомість
- •Активність ринку
- •Розділ 7.
- •Аналіз місця розташування
- •Фізичні характеристики земельної ділянки
- •Площа земельної ділянки
- •Юридично дозволене використання земельної ділянки
- •Характеристика району розташування земельної ділянки
- •Земельної ділянки
- •Розділ 8. Характеристика земельних поліпшень
- •Техніко-економічні показники будівлі
- •Конструкція будівлі
- •Капітальність будинків
- •Класифікація житлових будинків по капітальності та терміни їхньої служби
- •Класифікація капітальності громадських будівель залежно від матеріалу фундаментів, стін і перекриттів
- •3.7. Архітектурні стилі будівель.
- •Розділ 9. Вибір найбільш ефективного використання
- •Мета і задачі вибору найбільш ефективного використання
- •9.2. Найбільш ефективне використання землі як вакантної
- •Найбільш ефективне використання поліпшеної нерухомості
- •Особливі ситуації при виборі найбільш ефективного використання
- •Розділ 10. Оціночні підходи
- •Підходи до оцінки
- •1 Корисністю об’єкту
- •Порівняльний (ринковий) підхід
- •Дохідний підхід
- •Витратний підхід
- •Розділ 11. Порівняльний (ринковий) підхід. Зіставлення продажів
- •Загальні засади порівняльного (ринкового) підходу
- •Оцінка нерухомого майна за ступенем подібності
- •Техніка побудови таблиць коректувань
- •Розділ 12. Порівняльний (ринковий) підхід. Статистичний аналіз ринку
- •Метод статистичного аналізу ринку
- •Моделі парної лінійної регресії
- •Статистична характеристика інформаційної бази
- •Графічна модель лінійної парної регресії
- •Моделі множинної лінійної регресії
- •Розділ 13. Дохідний підхід. Пряма капіталізація
- •Загальні засади дохідного підходу
- •Аналіз регулярних доходів і витрат
- •Справедливий стабільний операційний дохід
- •Застосування прямої капіталізації в інвестиційному методі
- •Обчислення ринкової вартості об’єкту оцінки
- •Обчислення інвестиційної вартості об’єкту оцінки
- •Застосування прямої капіталізації в методі зисків
- •Розділ 14. Дохідний підхід. Дисконтування грошових потоків
- •Сутність техніки дисконтованих грошових потоків
- •Застосування функцій складного відсотку для визначення вартості грошових потоків
- •Вимоги до побудови моделей грошових потоків
- •Визначення ставки дисконтування
- •Нерухомого майна
- •Внаслідок інфляції
- •Взаємозв’язок реальної та номінальної ставок дисконтування
- •Застосування дисконтованих грошових потоків в інвестиційному методі
- •Застосування дисконтованих грошових потоків у методі зисків
- •Розділ 15. Витратний підхід. Методи оцінки землі
- •Загальні засади оцінки землі
- •Методи оцінки вакантних земельних ділянок
- •Метод капіталізації земельної ренти
- •15.3. Методи оцінки землі як складової поліпшеної нерухомості
- •Її фізичними складовими
- •Розділ 16. Витратний підхід.
- •Сутність витратного підходу
- •Визначення відновної вартості поліпшень
- •Приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку
- •Розрахунок залишкової вартості поліпшень і загальної вартості нерухомості
- •Розділ 17. Оцінювання прав у нерухомому майні
- •Види прав у нерухомому майні
- •Юридичний та економічний зміст правомочностей
- •1 Іраном оч ності Володіння
- •Право іпотеки: оцінка інтересу заставодержателя та заставодавця
- •Оцінювання права постійного та тимчасового користування землею
- •Земельною ділянкою
- •Оцінка об’єкту сервітуту
- •Розділ 18. Документування результатів оцінки
- •Загальні вимоги до змісту звіту
- •Форми звітів про оцінку
- •Рекомендації до розділів звіту
- •Рекомендована література
- •Нормативно-правові документи
- •Навчально-методична література
Джерело:
International Valuation Standards 2011.
IVSC, 2011
Рис.
1.3. Структура Міжнародних
стандартів оцінки 2011
Принциповим
для нашої країни є існування в її
законодавстві положення, відповідно
до якого розробка нормативно-правових
актів з оцінки майна повинна здійснюватися
на основі міжнародних стандартів
оцінки, а інституційним регуляторам
оціночної діяльності ставиться за мету
«упровадження в практику оціночної
діяльності міжнародних норм і правиш
оцінки майна».
Дотримання
стандартів оцінки є невід’ємною
складовою етичних норм професійної
діяльності, так само як і кодекс поведінки
є складовою стандартів оцінки.
Для
розвитку оціночної діяльності принципове
значення має те, що послуги з оцінки
повинні здійснюватися чесними і
компетентними професійними оцінювачами,
вільними від упередженості або
своєкорисливості, звіти яких будуть
зрозумілими, не вводитимуть в оману і
розкриватимуть усі істотні моменти
для належного розуміння оцінки. Своєю
поведінкою оцінювачі завжди мають
сприяти підвищенню і збереженню
громадської довіри до професії «оцінка».
Як
правило, дотримання етичних норм
професійної діяльності є основним
критерієм членства в саморегулівних
організаціях ощнювачів, що забезпечують
громадський контроль з виконання
стандартів кваліфікації, компетенції,
досвіду, етики і розкриття даних при
оцінці.Етичні норми професійної оціночної діяльності
Ктичні
норми професійної оціночної діяльності:
Д-Л
S
с>млінніс ї ї»
ОС
ІС І о роп ІІІС І І.
,. ^
неупереджеііісі 1»
rsr
■
[> іісза.
ісжніс і ь. шш^> конфідсніїійіііс І ь
'^> комне ген і ніс і ь
Природно,
що від оцінювача, передусім, вимагається
Усе
це передбача
Звідси
витікає ще одна важлива етична норма
діяльності оцінювача - його сумлінність
при виконанні своїх обов’язків, що
виключає свідоме використання помилкових
і неперевірених фактів, необгрунтованих
думок і упереджених висновків. Це
особливо важливо, внаслідок того, що
всі оцінки певною мірою залежать від
прийнятих припущень, які мають за
істину. Такі припущення містять факти,
умови або ситуації стосовно об’єкту
оцінки або підходу до оцінки, які разом
з тим не можуть бути перевірені або в
такій перевірці немає необхідності
Вони є заявами, які, будучи сформульованими
оцінювачем, повинні бути прийняті на
віру при інтерпретації результатів
оцінки.г
безсторонність
оцінювача в своїй професійній діяльності.
Від нього вимагається повна об’єктивність
при проведенні аналізу і трактуванні
зібраних даних про об’єкт оцінки, про
подібні йому об’єкти та про їх положення
на ринку. Оцінювач не повинен покладатися
на будь-яку інформацію, надану замовником
або якою-небудь іншою особою, без
належної перевірки її з незалежного
джерела. Також він має виключити в своїй
роботі будь-які гіпотетичні умови, що
навряд чи будуть реалізовані в розумні
масштаби часу. Тобто будь-які гіпотези
мають бути розумною можливістю, яка
буде обгрунтована як з точки зору
перспектив її реалізації, так і з точки
зору вартості, що визначається. При
цьому важливо, щоб висновок про значення
вартості будувався на посилках, що
виключають можливість отримання наперед
заданого результату.неупередженість
і незалежність.
Оцінювач не повинен мати особистої
заінтересованості а ні в результаті
оцінки, а ні в самому об’єкті оціїжи.
Перше стосується гонорару оцінювача,
розмір якого не може залежати від
одержаного результату, або положення
у звіті, за яким приховується інтерес
клієнта. Друге
відноситься
до можливого конфлікту інтересів,
пов’язаного з тим, що в об’єкті оцінки
присутній інтерес самого оцінювача
або його родичів, друзів і компаньйонів,
а також іншого клієнта стосовно цього
об’єкту. Тому, приступаючи до виконання
роботи, оцінювач має переконатися в
тому, що його оцінка не приведе до такого
конфлікту. Навіть якщо про таку ситуацію
оцінювачу стане відомо згодом, він
повинен розкрити зміст потенційного
конфлікту інтересів.
Незалежність
оцінки припускає, що в діяльність
оцінювача не допускається втручання
замовника або інших заінтересованих
осіб, що він не буде обмежений у виборі
методів оцінки і в доступі до необхідної
інформації’ для формування думки про
об’єкт оцінки і його реальної вартості.
І, нарешті,
дуже важливо, щоб оцінювач протягом
всієї роботи і після її завершення вів
справи клієнта з належною обачністю і
дотриманням
Таким
чином, етичні норми вимагають, щоб
оцінювач був сумлінним, безстороннім,
неупередженим, незалежним і дотримувався
умов конфіденційності.
З
професійною етикою пов’язано і таке
поняття як
Ще
на стадії отримання завдання на виконання
оціїжи віїї має переконатися, що його
досвід і знання дозволять здійснити
якісне дослідження. Інакше, обов’язок
оцінювача відмовитися від даної роботи
або, отримавши попередній дозвіл
замовника, залучити до виконання окремих
розділів оцінки фахівців, в професійній
компетенції і етиці яких він не
сумнівається. Природно, що всі моменти,
пов’язані із наданою допомогою треба
докладно відобразити в звіті.
На
останок, слід зазначити, що етичні норми
професійної діяльності не обмежуються
лише взаємостосунками ощнювача з
користувачами його послуг. Вони
розповсюджується і на його взаємостосунки
з колегами. Зокрема, слід уникати
безпідставної критики робіт, що виконані
іншими
оцінювачами. Це відноситься і до
рецензування оціїюк, і до виконання
повторних ощнок по об’єкту, який раніше
оцінювався іїлними. У всіх випадках
оцінювач повинен представити неупереджену
і обґрунтовану думку, дотримуючись
поваги до колеги.
Резюме
Значущість
нерухомого майна в економічному житті
суспільства сприяла визнанню важливості
професійних оцінок нерухомості.
Компетентна і об’єктивна оціїжа стала
необхідною в найрізноманітніших сферах
людської діяльності.конфіденційності.
Він не повинен розкривати життєво
важливі для клієнта дані, одержані від
нього, а також не оголошувати результати
оцінки, за винятком випадків передбачених
договором на виконання роботи, умовами
обов’язкового рецензування оцінки
або законом.компетентність
оцінювача.
Навряд чи можна вважати етичним той
факт, що оцінювач приступає до роботи,
не будучи упевненим, що він в змозі
виконати її в встановлені терміни і з
належною якістю.
У
свою чергу в рамках оцінки формуються
зв’язки між людьми, що дозволяють
вирішувати задачі що стоять перед нею,
на основі єдиних правил і підходів до
оцінювання, які закріплюються в
стандартах оцінки і нормах професійної
діяльності.
Одночасно,
враховуючи вплив оціночної діяльності
на процес прийняття економічних і
фінансових рішень власниками майна,
до особи оцінювача висуваються вимоги
сумлінності компетентності і
безсторонності.
Питання
для самостійної роботи
З
чим пов’язана необхідність будь-якої
оцінки?
Які
відмінні риси нерухомого майна?
З
якою метою проводиться оцінка
нерухомості?
Що
таке вартість нерухомого майна?
Спробуйте
сформулювати причини, що визначили
необхідність виділення оцінки
нерухомості в самостійний вцц діяльності.
Дайте
визначення оцінці нерухомості як виду
діяльності.
Перерахуйте
типові випадки обов’язковості
проведення оцінки нерухомості.
Чим
досягається незалежність оцінки?
Які
вимоги висуваються до професійного
оцінювача?
Хто
є суб’єктами оціночної діяльності?
Назвіть
права і обов’язки оцінювача.
Спробуйте
дати визначення поняттю «професійна
оціночна діяльність».
У
чому полягає суть державного і
громадського регулювання оціночної
діяльності?
Назвіть
основні задачі державного регулювання.
Дайте
визначення саморегулівним організаціям
оцінювачів.
Назвіть
основні функції громадського регулювання
оціночної діяльності.
Яким
чином здійснюється методичне забезпечення
проведення оцінки?
Що
таке стандарти оцінки?
Чим
було викликано потребу в розробці
Міжнародних та Європейських стандартів
оцінки?
Назвіть
основні цілі розробки Міжнародних
стандартів оцінки.
У
чому полягає професійна етика оцінювача?
Яких
етичних норм повинен дотримуватися
оцінювач у своїй діяльності?
Що
розуміється під безсторонністю та
неупередженістю оцінювача?
Чому
на Вашу думку компетентність оцінювача
розглядається як етична норма?