Класифікація третіх осіб
Перелік третіх осіб, з якими взаємодіє морський агент під час обслуговування судна в порту, досить великий і різноманітний. Все треті особи умовно можуть бути розділені на дві основні групи:
Офіційні треті особи.
Треті особи, які перебувають у договірних відносинах з принципалом (за договором перевезення або за іншими видами договорів). (Див. рис. 3.1.)
До офіційних третіх осіб відносяться: адміністрації портів, митні, прикордонні (міграційні), санітарні, карантинні, ветеринарні влади, екологічна служба, судові органи, поліція, нотаріуси, консульства. (Суда, які заходять в порт під прапором держави, яка має своє консульство в даному регіоні, повинні сповістити про прибуття судна за допомогою агента).
За договором перевезення агент контактує з фрахтівниками, відправниками, одержувачами вантажів і їх агентами і страховими компаніями.
Серед компаній, які обслуговують вантаж, виділяють стивідорні, тальманської, експедиторські та термінальні.
До компаній, які обслуговують судно, відносяться: лоцманські, буксирні, швартовні, судноремонтні, аварійно-рятувальні, навігаційні камери (усунення девіації, видача навігаційних карт і посібників).
Компанії, які виконують постачальницькі функції, ̶ це шипчандлерські (доставка технічного постачання, продовольчих товарів), бункерні, водолейні.
Компанії, які обслуговують парк обладнання, ̶ це лізингові, ремонтні, залізничні та автотранспортні для перевезення за схемою "від дверей до дверей" ( "from door to door"). Під парком обладнання в морському бізнесі розуміють кошти укрупнення вантажних місць: контейнери, флет, піддони, трейлери і запасні частини до них.
Крім перерахованих вище, існують інші треті особи, до яких відносять: сюрвеєрів, адвокатів, представників класифікаційних товариств, клубів взаємного страхування - «P&I Clubs» (Protection and Indemnity Clubs).
Рис. 3.1. Классифікація третіх осіб
Правове регулювання діяльності морських агентів
Діяльність морських агентів регулюється нормами, які є продуктом національного і міжнародного торгового і морського права. Основними національними документами законодавчого характеру є:
- Цивільний кодекс України;
- Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ);
- Закони України: "Про підприємництво", "Про господарські товариства", "Про власність", "Про інвестиційну діяльність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транспорт", "Про ліцензування".
Одним з найбільш важливих міжнародних джерел нормативного характеру є '' Мінімальні норми ЮНКТАД для морських агентів ''. ЮНКТАД - це конференція ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD - United Nations Conference on Trade and Development). Комітет судноплавства ЮНКТАД розробив мінімальні вимоги до професійних якостей, фінансовому становищу і досвіду роботи агента, доброму знанню англійської мови. Згідно з цими нормами на Україні в 1994 р були розроблені «Умови і правила здійснення агентування і фрахтування», але їх виконання було пов'язано з отриманням ліцензії на агентування морських суден. Відповідно до закону "Про ліцензування" в 2000 р ліцензування агентської діяльності в Україні було скасовано.