3. Епізоотологічна класифікація гельмінтозів

К.І. Скрябін і О.С. Шульц систематизували гельмінти і по принципу епізоотології і біології збудників і розділили ці хвороби на 2 групи.

1) Геогельмінтози - це гельмінтози, збудники яких розвиваються простим шляхом (без участі проміжних господарів) в ґрунті, воді, приміщенні ( аскариди, гемонхи ) Заражається тварина з кормом і водою заковтують яйця чи личинки, або проникненні личинки через шкіру.

2) Біогельмінтози - це гельм. збудник яких розвивається з участю кількох груп господарів (дифінітивного, проміжного, додаткового). Тварина заражається біогельмінтами аліментарним шляхом при заковтуванні проміжних господарів або частин їх тіла де є личинки гельмінтів або в період нападання комах (телязіоз).

Всі цестоди - біогельмінти, трематоди, акантоцефали і частина нематод являються біогельмінтами

4. Патогенез і імунітет при гельмінтозах.

При проникненні гельмінтів в організм тварини вони оказують дію: механічну, трофічну, алергічну, токсичну, інокуляторну, антигенну.

Імунітет при гельмінтозах - недовгий, не створює повної несприйнятливості, напруженість залежить від числа повторних заражень і еозинофільних реакцій.

Він виробляється у період перебування в організмі гельмінта в личинковій стадії. Імунітет - це біологічний процес, який розвивається в результаті взаємодії організму господаря і гельмінта. В створенні імунітету приймають участь:

антитіла, бар'єри, тканеві реакції.

Імунітет розрізняють:

• Природній (абсолютний або відносний)

• набутий (після перехвор або штучної імунізації)

• віковий імунітет

5. Дегельмінтизація та її види

Дегельмінтизація - сума заходів, спрямованих або на видалення паразитичних червів з організму живителя або на умертвіння гельмінтів в органах і тканинах живителя в тих випадках, коли видалити їх назовні неможливо.

Види дегельмінтизації