Дрепанідотеніоз г у с е й

Збудн: дрепанідотеніа ланцеолята – Drepanidotenia lancеolata

Локаліз: тонких к - к ах домашн. і диких гусей

Ек. збит: загибель, різке відставання в рості і розв. молодн.

Морф: 11 - 23 см. На сколексі присоски і 8 крючк. Членики ширші чим довші, в гермафродитн. членику 3 сім’яники, на цирусі шипи.

Біол.: Яйця овальні, світло - сірі зрілі. біогельмінт. Дифін. госп. - гуси. Проміжні - циклопи і діаптомуси.

гуси циклопи гуси

членики цистицеркоїд ст. зр. ф

яйця (1,5-3 тиж) (2-3 тиж.)

Епзоотологія: Джерело інвазії - гуси, фактори передачі - циклопи і діаптомуси. Найбільше хвор. гусенята віком від 2 тиж. до 4 міс. рідше качата. Зараж. на мілк. зарослих водойм.

Патог: мех. токс. інок. троф.

Кл. озн: пригніч. прогрес. схудн., хитка хода, присідан, на хвіст, скрив­лення шиї, запрокидування голови, плавальні рухи при лежанні на спині, фекал. рідкі з домішк. членик., параліч ніг. Загибель.

П/зм: Слиз. к-ка катар. запал., гіперем. Закупорка, інвагінац. збільш. печінки, жовчн. міхура, селез.

Д-з: комплексно, діагностичні дегельмінтиз.- ареколін.

Патрозтин.

Лікув: Фенасал - 0,3 г/кг з кормом , бітіонол – 0,6 г/кг.

Фенбендазол 10 мг/кг – 5 днів

Празиквантел 10 мг/кг

Ніклозамід 300 мг/кг маси

Проф.: Вирощ. гусенят на сухопутн. водойм. Використ, глибокі протічні водойм.

гельмінтолог. оцінка водойм. профіл. дегельм. маточн. погол. не допуск, гусей індивід, сектора і дикої птиці.

Лекція № 20 Тема: Цестодози м’ясоїдних і риби

1. Дипилідіоз м’ясоїдних

2. Дифілоботріоз

3. Лігулідози риб і птиці

1. Дипілідіоз м’ясоїдних.

Це гельмінтозне захворювання собак, котів, хутрових звірів, диких м’ясоїдних і людини, яке викликається огірковим ціп’яком dypilidium caninum.

Будова збудника:

це біло-жовта цестода 50-70 см. Головний кінець дуже тонкий, сколекс маленький з присосками та хоботком озброєним 3-4 рядами крючків. Членики натягнуті нагадують огіркове насіння. Яйця сірі з онкосферою і 6 парами крючків.

Цикл розвитку:

дефінітивний господар - м’ясоїдні, проміжний - собача, котяча і людська блоха та собачий волосоїд.

тварини	зовнішн. середовище	волосоїди	порожнини тіла	тварини
фекалії (членики) яйця	підлогу, шерсть собак	онкосфера (кишечник бліх)	личинка (цистицеркоїд) 1міс	статево-зріла форма

Епізоотологія:

хворіють собаки, коти в будь-яку пору року до 70%. Людина заражається при заковтуванні бліх або волосоїдів при контакті з тваринами.

Патогенез та імунітет:

механічна дія – спричинюють порушення секреторно-моторної функції травного каналу, потім десквамація і атрофія ворсинок слизової кишечника.

Токсична дія – порушується травлення, іноді нервові порушення. Інокуляторна дія – свербіж ануса. Закупорювання кишечника.

Імунітет: вивчений недостатньо.

Клінічні ознаки:

при слабкій інвазії - безсимптомно. При сильному - блювота, спотворений апетит, катар кишечника, виснаження, пригнічення і неспокій, порушується координація рухів, з’являються судоми. Може перебігати хронічно.

Пат. зміни:

труп виснажений, слизові оболонки бліді, катарально-геморагічне запалення тонких кишок.

Діагноз:

при житті – гельмінтоовоскопічно у фекаліях знаходять члеників, які нагадують насіння огірка. Фекалій досліджують – метод Фюллеборна. Пат. розтин. Досліджують компресорним методом імаго бліх та волосоїдів.

Лікування:

фенасал - собакам і котам - 0,1 г/кг без голодної дієти. Дронцит - 5 мг/кг 1 раз без дієти. Бромисто-водневий ареколін - 0,004 г/кг 12-14 годинна голодна дієта. Камала - 1-6 г/гол в залежності від маси з молоком. Філіксан 0,4 г/кг собакам до 15 кг, великим 0,2-0,3 г/кг. Застосовують бунамідин 50 мл/кг 2 рази з інтервалом 4 дні. Препарати празеквантелу згодовують в дозі 5 мг/кг, ніклозамід 100 мг/кг 1 раз.

Профілактика:

чистота кліток. Підстилку міняють 1 раз на добу. Килимки ошпарюють окропом. Пропалювання паяльною лампою кліток і місць утримання тварин. Застосовують інсектициди.