3. Токсокароз собак і хутрових звірів

це захворювання, яке викликається збудником toxocara canis з родини anizacidae.

Паразитує в: тонкому кишечнику собак і шлунку цуценят собак і хутрових звірів, у котів паразитує toxocara mistacs.

Будова: токсокара каніс - нематода світло-жовтого кольору, на головному кінці має кутикулярні крила. Між стравоходом і кишечником є шлуночок.

Самці - 5-10 см, маютьзігнутий хвіст, кінець і 2 рівні спікули.

Самки - 10-18 см. Яйця округлі, жовтого кольору, незрілі, зовнішня оболонка комірчаста.

Біологія: геогельмінт

собаки	зовн.сер.	твар.	К-к твар
фекалії (яйця)	яйця інваз. (1-2 тижні)	гематопульмональний шлях	ст.зр.ф. (2-3 тиж)

основний шлях зараження внутрішньоутробний. Може бути зараження при поїданні мишей і щурів, в яких є інкапсульовані личинки токсокар (резервуарні господарі).

Епізоотологічні дані: хворіють цуценята від 2 тижнів до 4 місяців. Яйця стійкі і зберіг в зовнішньому середовищі декілька років. Гинуть при високій температурі, сухості та інсоляції.

Патогенез: механічна, токсична, трофічна, антигенна, алергічна, інокуляторна дії - змінюють функції травлення, ССС, виникають нервові розлади. При міграції личинки - виникає захворювання - ларве вісцерал мігранс.

Клінічні ознаки: у цуценят спотворений апетит, виснаження, пригнічення, пронос, або запор, блювота, блідість слизових, нервові явища.

Легенева форма – пневмонія, астма, м’язові болі, збільшення печінки, іноді ураження нервової системи.

Патологоанатомічні зміни: в шлунково-кишковому тракті токсокари і запалення слизової оболонки, виразки, атрофія слизової, розрив кишок, закупорення жовчних ходів печінки.

Діагноз: комплексно. Фекалії досліджують методом Фюлеборна, проводять діагностичну дегельмінтизацію. Патологоанатомічний розтин.

Лікування:

піперазин - 0,2 г/кг 3 дні підряд.

Нілверм - 0,025 г/кг 1 раз.

Тетрамізол - 0,5 г/10 кг.

Фенбендазол - 0,005-0,01 г/кг 1 раз.

Тривідін (пірантел), моран, ринтал, альбендазол, мебендазол, фенбендазол.

Нафтамон 200 мг/кг з фаршем (12-16 годин голодна дієта).

Левамізол 1% розчин 1 мл/кг.

Профілактика: санітарно-гігієнічні умови утримання собак і хутрових звірів (в клітках з сітчастою підлогою, очищення від калу, чистота в загонах, майданчиках, періодичне знезаражування, дератизація, недопущення бродячих собак). М’ясні відходи перед згодовуванням знезаражують. Дегельмінтизація цуценят і дорослих 1 раз на рік перед вигоном. Через 2 тижні після народження. В розпладниках дегельмінтизацію починають у віці 22-25 днів та 70-80 днів, самок – за 1 місяць до пологів і через місяць після них. Дезінвазія приміщення 5 % гарячим розчином їдкого натру або калію чи карболовою кислотою 1 л/м² експозиція 3 години.

4. Токсаскаридоз м’ясоїдних

Збудник: toxascaris leonina.

Паразитує: в тонких кишках і шлунку дорослих собак, вовків, песців.

Будова: нематода світло-жовтого кольору; самці - 4-8 см; самки 6-10 см. Яйця майже круглі, зовнішня оболонка гладенька, жовтуватого кольору, незрілі.

Біологія:

собаки	зовн.сер.	твар. К-к	ст.зр.ф.
фекалії (яйця)	яйця інваз.	Утвор.личинка 2р линяє	3-5 тиж

Паразитують 4-10 місяців.

Епізоотологічні дані: частіше хворіють дорослі м’ясоїдні. Яйця довго зберігаються в навколишньому середовищі.

Патогенез, клінічні ознаки: менше виражені ніж при токсокарозі.

Патологоанатомічні зміни: закупорка і розрив кишечника, ентерит.

Діагноз: комплексно. Фекалії досліджують методом Фюлеборна. Проводять діагностичну дегельмінтизацію і патрозтин.

Лікування і профілактика такі як і при токсокарозі. Цуценятам при токсокарозі і при токсаскаридозі через 3 тижні після народження проводять преімагінальну дегельмінтизацію. Дорослим собакам і хутровим звірам дегельмінтизацію проводять 1 раз на рік перед гоном.

Лікування:

піперазин - 0,2 г/кг 3 дні підряд.

Нілверм - 0,025 г/кг 1 раз.

Тетрамізол - 0,5 г/10 кг.

Фенбендазол - 0,005-0,01 г/кг 1 раз.

Тривідін (пірантел), моран, ринтал, альбендазол, мебендазол, фенбендазол.

Нафтамон 200 мг/кг з фаршем (12-16 годин голодна дієта).

Левамізол 1% розчин 1 мл/кг.