2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.

Комахи завдають великої шкоди тваринництву. Деякі із них є збудниками захворювань – ентомозів (вольфартіоз тварин, сифункулятози, бовікольоз і т.д.), інші – проміжними живителями гельмінтозів (мухи коровниці – телязіозу, мошка – онхоцеркозу, собачий волосоїд - дипілідіозу) або переносниками збудників інвазійних та інфекційних захворювань:

• комари – інфекційна анемія коней, туляремія, бруцельоз, сибірська язва, філяріатози;

• мошка – онхоцеркоз, туляремія, сибірка, ентеротоксимія овець, сап і ін.;

• ґедзі і сліпні – туляремія, онхоцеркоз, чума свиней, лістеріоз, пастерельоз, емкар;

• мухи жигалки – чума свиней, віспа, ящур, су-аур, габронематоз, сетаріоз, сибірка).

Деякі з комах являються також основними резервуарами збудників заразних хвороб у природних біотопах. Для здійснення заходів щодо боротьби з шкідливими комахами в кожній зоні з відповідними природними умовами місцевості розроблені конкретні плани профілактичних та оздоровчих заходів, визначені економічні збитки спричинені паразитичними комахами.

Є дані, що переслідування і паразитування кровосисних двокрилих комах (ґедзів, комарів, мошок, мокриців) знижує продуктивність тварин на 15-30% і більше. Прирости маси молодняка падають на 20% і більше, іноді спостерігається загибель тварин.

Тема: Оводові хвороби коней

Питання:

1. Гастрофільоз коней

2. Ринестроз коней

Література:

1. П-03 ст. 307

2. П-98 ст. 188-190

3. П-77 ст. 209-211

Методичні вказівки:

Вивчити морфологічну будову збудників та їх личинок, звернути увагу на місце локалізації личинки та особливості розвитку оводів, епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, діагностику, лікування і профілактику.

1. Гастрофільоз коней

захворюваня, яке спричиняється личинками шлунково-кишкових оводів 4 види:

1) великий шлунковий - gastrophyllus intestinalis;

2) кишковий овід - gastrophyllus vesterinus;

3) червонохвостий - gastrophyllus haemorrhoidalis;

4) травник - gastrophyllus pecorum.

Морфологія: імаго похожі на джмеля, відрізняються забарленням і розмірами. Личинки 3 стадії 15-20 мм жовто-рожеві з двома великими приротовими гачками чорного кольору. У всіх видів є шипи на сегментах розміщені в 2 ряди, у кишкового в 1.

Біологія: дорослі оводи живуть 10-20 днів. За цей час самка відкладає 887-1052 яйця на волос де тварина може дістати язиком, губами, зубами. Через 7-16 днів виходять личинки і кінь достає їх на шкірі при розчісуванні - личинки потрапляють в рот, прикріплюються до слизової, ростуть і через 3-4 тижні линяють в 2 стадію. Личинки 2 стадії потрапляють в шлунок прикріплюються і перетворюються в личинок 3 стадії, які з фекаліями виділяються назовні. Лялечка 16-20 днів і імаго. Личинки 2 і 3 стадій кишкового овода паразитують в 12-палій кишці. Лялечка 16-24 дні. Травника 2 і 3 стадії в ротовій порожнині, стравоході, шлунку. Лялечка 12-24 дні.

Епізоотологія: реєструється в південних частинах країни. Оводи літають 10-20 км при Т не нижче 15оС.

Патогенез: механічна, інокуляторна, токсична і алергіна дія. Смерть через виснаження.

Симптоми: стоматит, фарингіт. В порожнині рота ниткоподібні звивисті шляхи міграції личинок. Порушення функції шлунку і кишечника нехарактерні.

Діагноз: огляд слизової рота. Дослідження волосу, алергічні і серологічні методи діагностики.

Заходи боротьби: восени обробляють інсектицидами. ФАСКОВЕРМ 1 мл/20 кг підшкірно; через рот пасти “ЕКВАЛАН” - 0,2 мг/кг. В середину ТРОЛЕН - 90 мг/кг. Профілактичні обробки жовтень-листопад, червень-серпень.