Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект.всі теми.паразитологія.doc
Скачиваний:
74
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
1.91 Mб
Скачать

Вплив паразита на організм господаря

В процесі пристосування паразитів до організму господаря одні органи в них зникали (органи руху - у гельмінтів, травна система - у цестод) - це називається морфологічна регресивна адаптація.

А в інших паразитів появлялись додаткові пристосування (кігтики у вошей, присоски у трематоди, збільшується тіло у кліщів при насасуванні крові) - це називається прогресивна адаптація.

Багато збудників в процесі адаптації стали дуже плодовиті (самка макроканторинхозу кожний день виділяє від 200-670 тис. яєць) – це називається біологічна адаптація.

В деяких паразитів в процесі адаптації проходить відторгнення частин тіла (відторгнення члеників у стьожкових червів) - це називається дестробіляція.

Якщо організм сильний то після перетворювання залишається паразитоносієм, якщо організм слабкий - ясна клініка захворювання. До захисних пристосувань організму відносять:

  1. Вироблення імунітету

  2. Бар'єри організму (печінка, кишечник, л/вузли)

  3. Захисні реакції клітин які направлені на припинення життєдіяльності паразитів і виведення їх з організму.

Тема: Загальні дані про інвазійні хвороби

1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.

2. Номенклатура інвазійних хвороб

3. Патогенність та вірулентність збудників

4. Екстенсивність та інтенсивність інвазії

5. Вчення Є.Н. Павловського про природну осередковість трансмісивних хвороб

1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.

Заразні хвороби поділяють на інфекційні та інвазійні. Хвороби, які викликаються збудниками тваринного походження називаються інвазійними. Відрізняються інвазійні хвороби від інфекційних тим, що інфекційні хвороби викликаються збудниками рослинного походження (бактерії, віруси, гриби, рікетсії. До збудників тваринного походження відносять гельмінти, павукоподібні, комахи і простіші).

Інфекційні хвороби протікають у вигляді ензоотій, епізоотій та панзоотій. Інвазійні хвороби – у вигляді спорадичних випадків та ензоотій. Інфекційні хвороби передаються від однієї тварини до другої, інвазійні не передаються. Інфекційні хвороби розповсюджуються швидко, інвазійні виникають у тих тварин до яких попав збудник. При інфекційних створюється імунітет на довгий період, при інвазійних імунітет не стійкий і не довготривалий. Інфекційні протікають переважно в гострій, підгострій і рідше хронічній формі, інвазійні – переважно в хронічній формі.

2. Номенклатура інвазійних хвороб.

В 1928 р. К.І. Скрябін і Р.С. Шульц вперше ввели наукову номенкулатуру інвазійних хвороб, яка базується на зоологічній основі і прийнята для всіх інвазійних хвороб.

Назва паразитарних хвороб походить від родової назви збудника шляхом добавки до кореня суфікса „оз" або „ез". Наприклад: Фасціола - фасціольоз. Для групової назви

захворювань в залежності від того до якого класу належить збудники добавляється суфікс „ози". Трематода - трематодози

Уніфіцірувана номенклатура паразитарних хвороб сприяла упорядочненню і уточненню діагностичних досліджень при розпізнаванні окремих захворювань тварин.