26. Сільськогосподарські товаровиробники як суб’єкти аграрних правовідносин.

Сільськогосподарська діяльність уособлює в собі відносини з виробництва сільськогосподарської продукції (сировини), її переробки та реалізації з метою задоволення матеріальних, духовних та інших соціально-побутових потреб осіб, що є членами, працівниками суб’єктів аграрного виробництва.

Суб’єктами аграрного виробництва є насамперед виробники аграрної продукції, тобто сільськогосподарські товаровиробники незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання, та особи, що ведуть особисте селянське господарство.

Визначення сільськогосподарського товаровиробника міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України від 9 лютого 2012 р. «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» сільськогосподарським товаровиробником визначає юридичну особу незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Аналогічне визначення сільськогосподарського товаровиробника містить пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Виходячи із вищезазначеного, можна виділити наступні ознаки сільськогосподарських товаровиробників:

а) державна реєстрація;

б) предмет діяльності, а саме виробництво, переробка та/або реалізація сільськогосподарської продукції;

в) визначена законом частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік (дорівнює або перевищує 75 відсотків).

Таким чином, до сільськогосподарських товаровиробників належать юридичні особи – виробники аграрної продукції, а також особисті селянські господарства. Питання віднесення до сільськогосподарських товаровиробників особистого селянського господарства є досить суперечливим, оскільки останнє не відповідає наведеним вище ознакам сільськогосподарських товаровиробників, а саме не потребує державної реєстрації бо не є юридичною особою. Отже, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» є доволі широким та включає в себе як сільськогосподарські підприємства (юридична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 75 відсотків), так і фізичних осіб, що ведуть особисте селянське господарство.

27. Особливості правового становища аграрних холдингових компаній як суб’єктів аграрних правовідносин.

Однією із форм агропромислової інтеграції є аграрні холдингові компанії, правову основу діяльності яких визначено Законом України від 15 березня 2006 р. «Про холдингові компанії в Україні». Це публічні акціонерні товариства, які володіють, користуються, а також розпоряджаються холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Перевагою агрохолдингів є виробництво у великих обсягах сільськогосподарської продукції та розвиток технологічно пов’язаних з ним підприємств переробки й торгівлі, а також високий рівень диверсифікації виробництва, можливість залучення значних інвестицій в основне виробництво, що не під силу середнім і дрібним сільськогосподарським підприємствам, централізація управління та високий рівень кваліфікації управлінського персоналу

Порядок створення та реєстрації аграрних холдингових компаній визначено ЦК України, ГК України, Законом України «Про акціонерні товариства». У ст. 3 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» зазначається, що холдингові компанії можуть утворюватися органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об’єднання у статутному капіталі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв); іншими суб’єктами на договірних засадах.

Агрохолдинги є виробниками сільськогосподарської продукції, вони належать до суб’єктів аграрного права із спеціальною правосуб’єктністю.

Аграрний холдинг варто розглядати як сукупність внутрішньогосподарських відносин, що в своїй переважній більшості знаходять закріплення у локальних правових актах. Холдинги впливають на сферу агровиробництва таким чином: економічно (формування територіальних ринків і раціональне використання земельних ресурсів), соціально (інвестування) та екологічно (збереження родючості ґрунтів, забезпечення екологічної безпеки).

На сьогодні найбільшими агрохолдингами України є: «Укрлендфармінг», «Кернел», «NCH Capital», «Миронівський хлібопродукт», «Мрія Агрохолдинг», «Українські аграрні інвестиції», «HarvEast Holding» тощо.