82. Правове регулювання та особливості обігу аграрних розписок за законодавством України.

Правове регулювання:

Постанова КМУ від 17 липня 2013 р "Про затвердження Порядку ведення Реєстру аграрних розписок"

ЗУ від 06 листопада 2012 р. «Про аграрні розписки»

Закон України "Про захист персональних даних"

Закон України "Про нотаріат"

Аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Аграрні розписки складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у справах особи, яка вчиняє нотаріальні дії з їх посвідчення та реєстрації, а другий примірник передається кредитору за аграрною розпискою. За бажанням боржника за аграрною розпискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Реєстр створюється з метою накопичення, оброблення, зберігання та подання відповідно до закону інформації про видані боржниками аграрні розписки, а також про осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками. Реєстр ведеться в електронній формі відповідно до національних стандартів. Держателем Реєстру є Мінагрополітики, що забезпечує ведення Реєстру.

Держатель Реєстру аграрних розписок наділяє осіб, які вчиняють нотаріальні дії, повноваженнями реєстраторів Реєстру аграрних розписок, які надаватимуть послуги із внесення записів до Реєстру аграрних розписок про аграрні розписки та з надання інформації з цього реєстру іншим особам.

При цьому не може встановлюватися жодних обмежень у доступі до інформації про факт видачі аграрних розписок конкретним боржником за аграрною розпискою, які на момент звернення до Реєстру аграрних розписок залишаються невиконаними, та про назву сільськогосподарської продукції, з якою пов’язані зобов’язання такого боржника.

Реєстратор Реєстру аграрних розписок має право видавати іншим особам інформацію про видані конкретним боржником аграрні розписки та історію їх обігу лише за згодою боржника або кредитора за такою аграрною розпискою відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

83. Особливості правового регулювання виробництва продукції бджільництва.

Бджільництво України займає провідне місце в світі. Воно забезпечує запилення ентомофільних, що запилюються комахами, сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, в тому числі харчової, медичної, парфумернокосметичної галузей тощо.

Правове регулювання бджільництва як субінститут інституту правового регулювання тваринництва – це здійснюваний державою за допомогою юридичних засобів вплив на суспільні відносини щодо утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин, виробництва та первинної переробки продукції бджільництва, й забезпечення гарантій дотримання прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, зайнятих у цій сфері, що здійснюється за допомогою механізму правового регулювання бджільництва, який включає наявність правових норм, що містяться у спеціальному законі, та норм, що містяться в інших законах та нормативно-правових актах, нормативних документах і регулюють суспільні відносини, пов’язані із зайняттям бджільництвом

Згідно Закону України від 22 лютого 2000 року «Про бджільництво» бджільництво - це галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості

Правове регулювання бджільництва здійснюється на підставі Законів України: від 25 червня 1992 року «Про ветеринарну медицину», від 15 грудня 1993 року «Про племінну справу у тваринництві»; від 23 грудня 1997 року «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (в редакції від 22 липня 2014 р.); від 14 жовтня 1998 року «Про захист рослин», від 9 квітня 1999 року «Про рослинний світ»; від 22 лютого 2000 року «Про бджільництво»; від 13 грудня 2001 року «Про тваринний світ»; від 24 червня 2004 року «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

На вимогу вищезазначених законів Міністерством аграрної політики та продовольства України з Національною академією аграрних наук України, Національним науковим центром «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» та Спілкою пасічників України в 2014 році був розроблений Проект Програми розвитку галузі бджільництва України на період 2016 - 2020 рр., згідно з яким планується збільшення кількості бджолиних сімей для ефективного запилення ентомофільних сільськогосподарських рослин та раціонального використання кормової бази, підвищення рівня отримання товарної продукції, зокрема натурального меду, для забезпечення населення високоякісними продуктами харчування; сприяння подальшому підвищенню культури виробництва в галузі, розвитку ринку продуктів бджільництва та реалізації експортного потенціалу України в галузі бджільництва.