- •Основні напрями аграрної реформи в Україні: нормативне закріплення.
- •2. Поняття та предмет аграрного права.
- •Методи правового регулювання в аграрному праві.
- •Принципи аграрного права.
- •Система аграрного права.
- •Аграрне право як галузь юридичної науки та навчальна дисципліна.
- •Загальна характеристика джерел аграрного права.
- •2) Залежно від юридичної природи:
- •3)За характером правового регулювання:
- •4)За силою впливу на регулювання аграрних відносин:
- •6)За обсягом волі, закріпленої в нормативно-правовому акті:
- •8. Особливості аграрного законодавства на сучасному етапі.
- •9. Конституція України як основне джерело аграрного права.
- •10. Закони як джерела аграрного права України та їх класифікація.
- •11. Підзаконні нормативно-правові акти в системі аграрного законодавства.
- •12. Внутрішньогосподарські локальні нормативно-правові акти: поняття та ознаки.
- •13. Класифікація внутрішньогосподарських локальних нормативно-правових актів.
- •14. Основи міжнародно-правового регулювання аграрних відносин.
- •15. Угоди Світової організації торгівлі як джерела аграрного права.
- •16. Аграрне законодавство зарубіжних країн.
- •17. Засоби вдосконалення аграрного законодавства на сучасному етапі.
- •18. Значення судової практики в регулюванні аграрних відносин.
- •19. Поняття аграрних правовідносин, їх елементи та особливості.
- •20. Класифікація аграрних правовідносин, загальна характеристика їх основних видів.
- •21. Внутрішньогосподарські аграрні правовідносини: поняття, види.
- •22. Поняття та види зовнішніх аграрних правовідносин.
- •23. Співвідношення аграрних правовідносин з правовідносинами суміжних галузей права.
- •24. Об’єкти аграрних правовідносин: поняття та види.
- •25. Поняття та класифікація суб’єктів аграрних правовідносин.
- •26. Сільськогосподарські товаровиробники як суб’єкти аграрних правовідносин.
- •27. Особливості правового становища аграрних холдингових компаній як суб’єктів аграрних правовідносин.
- •28. Правове становище аграрних об’єднань.
- •29. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура.
- •30. Особливості державної підтримки аграрних товаровиробників відповідно до Угоди сот «Про сільське господарство».
- •31. Правові засади екологізації аграрного виробництва.
- •32. Поняття та види аграрних розписок.
- •33. Правила внутрішньогосподарської діяльності як локальний нормативно-правовий акт сільськогосподарських кооперативів.
- •34. Особливості правового становища аграрних підприємств кооперативного та корпоративного типу.
- •35. Особливості правосуб’єктності державних сільськогосподарських підприємств як суб’єктів аграрних правовідносин.
- •36. Поняття, види та юридичні ознаки державного (комунального) сільськогосподарського підприємства.
- •37. Особливості припинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок банкрутства.
- •38. Правові підстави припинення ведення особистого селянського господарства.
- •39. Система та компетенція органів управління в сільськогосподарських кооперативах.
- •40. Правові підстави, порядок та особливості припинення діяльності сільськогосподарських кооперативів.
- •41. Приватні та публічні засади в аграрному праві.
- •42. Правовий режим майна фермерського господарства.
- •43. Правове регулювання праці у фермерському господарстві.
- •44. Правові засади державної підтримки фермерських господарств.
- •45. Правовий режим основних, обігових, натуральних та інших фондів сільськогосподарських підприємств.
- •46. Поняття та ознаки сільськогосподарських кооперативів, їх види.
- •47. Порядок створення сільськогосподарських кооперативів та їх об’єднань.
- •48. Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного типу. Майнові фонди.
- •49. Поняття та юридичні ознаки особистого селянського господарства.
- •50. Правовий режим майна, що використовується для ведення особистого селянського господарства (суб’єкти та об’єкти права власності).
- •51. Правове регулювання обліку особистих селянських господарств.
- •52. Право власності сільськогосподарських кооперативів. Правовий режим майнових фондів.
- •53. Права та обов’язки осіб, що займаються веденням особистого селянського господарства. Надання послуг у сфері сільського (зеленого) туризму.
- •54. Нормативні вимоги до ведення органічного сільськогосподарського виробництва.
- •55. Правові гарантії та захист майнових прав сільськогосподарських підприємств і об’єднань.
- •56. Форми та методи державно-правового регулювання сільськогосподарського господарства.
- •57. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції особистого селянського господарства.
- •58. Поняття та принципи державного-правового регулювання сільського господарства.
- •59. Правове забезпечення продовольчої безпеки України як складової державної аграрної політики: поняття, індикатори та основні категорії.
- •60. Правове забезпечення державної аграрної політики в Україні: поняття та основні напрями.
- •61. Система органів державного регулювання в сільському господарстві.
- •62. Органи державного регулювання сільського господарства галузевої компетенції та їхні повноваження.
- •63. Поняття та види державної підтримки аграрних товаровиробників.
- •64. Державний аграрний реєстр: поняття та основи правового забезпечення.
- •65. Правові засади та форми бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
- •66. Особливості та правове регулювання страхування у сільському господарстві.
- •67. Особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.
- •68. Правове забезпечення кредитної підтримки сільського господарства.
- •69. Правові підстави та порядок припинення діяльності фермерського господарства.
- •70. Загальна характеристика фермерського законодавства України.
- •71. Поняття та правові ознаки фермерського господарства та сімейного фермерського господарства.
- •72. Порядок створення та державної реєстрації фермерського господарства.
- •73. Членські правовідносини у фермерському господарстві: вимоги до членів, порядок набуття статусу, права та обов’язки.
- •74. Правове забезпечення селекційної роботи у насінництві і розсадництві.
- •75. Правове регулювання аквакультури.
- •76. Правове регулювання виробництва молока та молочних продуктів.
- •77. Види договірних відносин сільськогосподарських товаровиробників.
- •78. Договірні відносини з реалізації сільськогосподарської продукції.
- •79. Карантин рослин: поняття та правова основа.
- •80. Правове регулювання захисту рослин.
- •81. Договірні відносини у сфері виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських підприємств.
- •82. Правове регулювання та особливості обігу аграрних розписок за законодавством України.
- •83. Особливості правового регулювання виробництва продукції бджільництва.
- •84. Договори кредитування та фінансового лізингу за участю сільськогосподарських товаровиробників.
- •85. Правове забезпечення охорони прав на сорти рослин.
- •86. Договірні орендні відносини за участю сільськогосподарських товаровиробників.
- •87. Поняття та особливості аграрно-договірних відносин.
- •88. Відповідальність за правопорушення в агросфері.
- •89. Матеріальна відповідальність членів і найманих працівників сільськогосподарських підприємств: види та підстави притягнення.
- •90. Договірні відносини у сфері виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських підприємств.
- •91. Дисциплінарна відповідальність працівників і членів в сільськогосподарських підприємствах.
- •92. Поняття, принципи та особливості охорони праці в сільському господарстві.
- •93. Правові засади ветеринарної медицини.
- •94. Загальна характеристика законодавства у сфері забезпечення пріоритетності соціального розвитку села.
- •95. Правове забезпечення соціального розвитку села: поняття та зміст.
- •96. Правове регулювання виробництва біопалива.
- •97. Види та зміст внутрішньогосподарських локальних нормативно-правових актів щодо врегулювання відносин з організації, дисципліни, оплати та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.
- •98. Юридична служба в сільському господарстві.
- •99. Правові основи сільськогосподарської дорадчої діяльності.
- •100. Правове забезпечення ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин.
- •101. Правове регулювання використання гмо при виробництві сільськогосподарської продукції.
- •102. Племінна справа в галузі тваринництва: правова регламентація.
- •103. Особливості правового регулювання виробництва рибної продукції.
- •104. Загальна характеристика правового регулювання тваринництва в Україні.
- •105. Поняття, принципи та правове регулювання організації праці в сільськогосподарських підприємствах.
- •106. Правове регулювання виробництва та обігу зерна.
- •107. Правове регулювання аквакультури.
- •108. Загальна характеристика правового регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників.
- •109. Поняття, види виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників та обмеження у її здійсненні.
- •110. Правове регулювання спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
- •111. Підсобні виробництва та промисли як галузі сільськогосподарського виробництва: правові основи створення та діяльності.
- •112. Правові засади та форми планування виробничо-господарської діяльності суб’єктів сільськогосподарського виробництва.
- •113. Правове забезпечення виробництва якісної та безпечної сільськогосподарської продукції і сировини.
- •114. Правове регулювання виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції.
- •115. Аграрний фонд як суб’єкт аграрних правовідносин.
- •116. Право членства в сільськогосподарських кооперативах : поняття та види.
- •117. Загальна характеристика правового статусу фізичних осіб як суб’єктів аграрних правовідносин.
- •118. Правове становище аграрної біржі як суб’єкта аграрних правовідносин.
- •119. Наймані працівники сільськогосподарських підприємств як суб’єкти аграрних правовідносин.
- •120. Особливості права засновництва та права участі фізичних осіб в сільськогосподарських підприємствах корпоративного типу.
- •121. Підстави, порядок та правові наслідки припинення права членства фізичних осіб в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу.
40. Правові підстави, порядок та особливості припинення діяльності сільськогосподарських кооперативів.
Загальні правові підстави, порядок та юридичні наслідки припинення сільськогосподарського кооперативу визначені Законом України «Про кооперацію», а певні їх особливості регламентовано Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію». Як і будь-які інші юридичні особи, сільськогосподарський кооператив припиняється у формі його реорганізації чи ліквідації.
За загальним правилом, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) сільськогосподарського кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу в порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу. Визначальною ознакою реорганізації сільськогосподарського кооперативу є те, що у такому разі його права та обов’язки переходять до його правонаступників.
Аграрним законодавством України встановлено певні обмеження щодо реорганізації сільськогосподарського кооперативу, що діє без мети одержання прибутку. Так, відповідно до ст. 33 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», за рішенням загальних зборів членів сільськогосподарський кооператив, що діє без мети одержання прибутку може бути реорганізовано виключно в інший сільськогосподарський кооператив або сільськогосподарське кооперативне об’єднання, що діє без мети одержання прибутку. Іншими словами, реорганізація такого кооперативу може відбутися лише у таких формах:
(а) злиття з іншим (іншими) сільськогосподарським кооперативом (-вами), що діє без мети одержання прибутку,
(б) приєднання до іншого сільськогосподарського кооперативу, що діє без мети одержання прибутку,
(в) поділ на два чи більше сільськогосподарських кооперативів, що діють без мети одержання прибутку,
(г) перетворення в інший сільськогосподарський кооператив, що діє без мети одержання прибутку.
Формою припинення сільськогосподарського кооперативу, що передбачає припинення його прав та обов’язків без їх правонаступництва, є ліквідація кооперативу. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про кооперацію» підставами для ліквідації сільськогосподарського кооперативу можуть бути рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу або ж рішення суду. У першому випадку кооператив припиняється добровільно згідно рішення його вищого органу управління, а в другому – у примусовому порядку. Зокрема, рішення про припинення сільськогосподарського кооперативу може бути винесено судом у разі визнання останнього неплатоспроможним (банкрутом).
За загальним правилом, ліквідація сільськогосподарського кооперативу здійснюється комісією, призначеною органом, який прийняв рішення про його ліквідацію. Цим же органом визначається порядок діяльності ліквідаційної комісії. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління сільськогосподарським кооперативом.
Ліквідаційна комісія зобов’язана провести роботу, пов’язану із стягненням дебіторської заборгованості сільськогосподарського кооперативу і виявленням претензій кредиторів (з повідомленням останніх про ліквідацію кооперативу), встановити порядок і терміни проведення ліквідації, а також термін для заявлення претензій кредиторами, який не може бути меншим ніж два місяці з дня публікації інформації про ліквідацію сільськогосподарського кооперативу.
Ліквідаційна комісія проводить ліквідацію сільськогосподарського кооперативу у порядку, встановленому ст. 111 Цивільного кодексу України, а у разі визнання такого кооперативу неплатоспроможним (банкрутом) – Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 р.
Специфікою здійснення ліквідаційної процедури сільськогосподарського кооперативу є особливий порядок використання його майна. Так, майно кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат дивідендів та патронажних дивідендів членам кооперативу, оплати праці, розрахунків з кооперативним об’єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному його статутом. Майно та кошти фонду розвитку такого сільськогосподарського кооперативу не підлягають поділу між його членами, а передаються за рішенням загальних зборів іншому сільськогосподарському кооперативу чи кооперативному об’єднанню для зарахування до фонду розвитку. У разі неприйняття такого рішення майно та кошти фонду розвитку сільськогосподарського кооперативу зараховуються до державного або місцевого бюджету.
Що стосується сільськогосподарських кооперативів, що діють без мети одержання прибутку, у разі ліквідації майно та кошти після задоволення вимог кредиторів, здійснення виплати членам такого кооперативу частини попередньо надлишково сплаченої вартості послуг, наданих їм кооперативом, оплати праці, розрахунків із сільськогосподарським кооперативним об’єднанням, членом якого він є, передаються за рішенням загальних зборів іншому сільськогосподарському кооперативу чи кооперативному об’єднанню, що діє з метою або без мети одержання прибутку для зарахування до фонду розвитку. В разі не прийняття такого рішення загальних зборів зарахування відбувається до державного чи місцевого бюджету. Поворотні цільові внески, що зараховані до спеціального фонду сільськогосподарського кооперативу, підлягають поверненню членам такого кооперативу.
Оскільки серед майнових об’єктів сільськогосподарського кооперативу, що ліквідується, як правило перебувають й земельні ділянки, то щодо окремих з них діють особливі правила. Так, у разі ліквідації такого кооперативу повернення паю, внесеною особою – членом сільськогосподарського кооперативу, у формі земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог та в порядку, передбаченому статутом, у зв’язку з запровадженням купівлі-продажу або відчуження в інший спосіб земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 р. №552-ІХ.
Сільськогосподарський кооператив вважається припиненим з дати внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.