35. Особливості правосуб’єктності державних сільськогосподарських підприємств як суб’єктів аграрних правовідносин.

Державне сільськогосподарське підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади (органом місцевого самоврядування) для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої cільськогосподарської, науково-дослідної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

Особливості правосуб'єктності державних (комунальних) сільськогосподарських підприємств полягають:

1) у порядку та способах їх утворення, Утворюються такі підприємства за рішенням власника майна (держава, територіальна громада) в особі уповноважених органів. Такі підприємств відносяться до унітарних, оскільки мають одного засновника; функціонують на підставі статуту, який затверджується засновником

2) у правовому режимі їx майна та земель. Майно, що обліковується на балансі таких підприємств, перебуває у державній або комунальній власності, a їм належить на підставі права господарського відання або оперативного управління. Оскільки діяльність державних (комунальних) підприємств пов'язана із безпосереднім використання земель cільськогосподарського призначення, то відповідні земельні ділянки надаються їм у постійне користування. Власником землі залишається або держава або територіальна громада;

3) у особливостях здійснення управління ними. Управління державними (комунальними) сільськогосподарськими підприємствам здійснюсться на основі поєднання правомочностей власника по господарському використанню свого майна та самоврядування трудового колективу. 3 метою здійснення безпосередніх управлінських функцій призначається керівник - директор підприємства на підставі укладеного із ним трудового контракту за результатами проведення конкурсного відбору;

4) у відсутності інституту членства або участі. Трудові відносини у державних (комунальних) cільськогосподарських підприємствах регламентуються законодавством про працю і засновані на трудовому договоpі (контракті). Особи, що працюють у державних та комунальних сількогосподарських підприємствах за своїм правовим статусом є найманими працівниками та не мають майнових прав на майно та земельні ділянки підприємства

5) глибока спеціалізація. Державні ( комунальні) сільськогосподарські підприємств створюються, як правило, у наукоємних сферах, забезпечують впровадження досягнення науково-технічного прогресу в аграрне виробництва, виконання певних функцій держави.

Джерелами формування майна державних (комунальних) сільськогосподарських підприємств виступають:

грошові та матеріальні внески засновника;

доходи від реалізації продукції (робіт,послуг);

доходи від цінних паперів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), придбання майна інших суб'єктів;

кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, жертвування організацій і громадян;

інші джерела, не заборонені законом.

Майно державних (комунальних) сільськогосподарських підприємств перебуває у них на праві господарського відання або оперативного управління.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження шодо окремих видів майня за згодою власника,

Право оперативного управління - речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених законом, а також власником майна.