114. Правове регулювання виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 року визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у зазначених сферах.

Право на виробництво органічної продукції (сировини) має фізична або юридична особа будь-якої організаційно-правової форми та будь-якої форми власності, яка пройшла оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отримала сертифікат відповідності та включена до Реєстру виробників органічної продукції (сировини). Методами виробництва органічної продукції та/або сировини є такі, які:

1) виключають використання генетично модифікованих організмів, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин;

2) виключають використання хімічно синтезованих речовин, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, стимуляторів росту;

3) виключають використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовуються у виробництві органічної продукції;

4) виключають гідропонне виробництво;

5) використовують живі організми та методи механічного виробництва;

6) здійснюють живлення рослин в основному через екосистему ґрунту;

7) засновані на оцінці ризику та використовують превентивні заходи.

Промислове виробництво органічної продукції проводиться виключно із органічної сировини, вирощеної на придатних для цього землях або у спеціально визначених зонах виробництва органічної продукції та сировини. Придатність земель для виробництва органічної продукції (сировини) встановлюється цим Законом (ст. 16).

Спеціальними нормативними актами визначаються особливості виробництва окремих видів органічної сільськогосподарської продукції. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. затверджені Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва.

Основою виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва є виключення з технологічного процесу застосування хімічних добрив та пестицидів синтетичного походження, генетично модифікованих організмів, похідних генетично модифікованих організмів, продуктів, вироблених генетично модифікованими організмами, консервантів тощо. У процесі виробництва органічної продукції бджільництва її виробник повинен: 1) використовувати бджіл з урахуванням породного районування; 2) проводити підгодівлю бджіл виключно органічним медом з медоносних рослин, які не є генетично модифікованими і до яких не застосовувалися хімічні добрива, пестициди синтетичного походження; 3) обирати місця для розміщення пасік відповідно до Детальних правил; 4) підтримувати здоров’я бджіл шляхом здійснення превентивних заходів. При цьому період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції бджільництва до виробництва органічної продукції бджільництва триває не менш як 12 місяців. Вказаними Детальними правилами регламентовано вимоги щодо порід бджіл, їх зимівлі, вуликів, формування і розміщення пасік, лікування та профілактики захворювань бджіл тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. «Про затвердження Детальних правил виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження» встановлено вимоги до виробництва органічної продукції тваринництва, зокрема до виробників, вибору порід тварин, створення чи оновлення стада або отари, розведення тварин, ведення журналу обліку виробництва, кормів для тварин, приміщень для їх утримання, до пасовищ та ін. Так, наприклад, відповідно до вказаних Детальних правил тварини повинні мати доступ до відкритих пасовищ. Забороняється утримувати тварин на прив’язі або в ізоляції, крім тих тварин, що це необхідно для забезпечення безпеки, належного утримання чи у ветеринарних цілях. Поросят забороняється утримувати на плоских настилах або у клітках. Птицю забороняється утримувати в клітках. Водоплавна птиця повинна мати доступ до річки, струмка, ставка, озера або басейна з метою задоволення її фізіологічних та поведінкових потреб. Додаток 1 до названої постанови встановлює максимальну кількість тварин на 1 га сільськогосподарських угідь; Додаток 2 – площу приміщень та відкритих майданчиків; Додатком 3 закріплений Перелік кормових добавок і речовин, які використовуються для годівлі тварин; Додатком 4 – Перелік засобів для чищення і дезінфекції приміщень для утримання тварин.