65. Правові засади та форми бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Нормативну базу бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників є Конституція України, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про фермерське господарство», Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств», Порядок відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231, Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130.

Формами державної підтримки аграрного сектору є:

1. пряма (субсидування сільськогосподарського виробництва та кредитування аграрних товаровиробників, субсидії на компенсацію частини витрат аграрних товаровиробників на страхування урожаю та на капітальні вкладення);

2. умовно-пряма (реструктуризація заборгованості за платежами в бюджетах усіх рівнів, податкові пільги та підтримка аграрної науки);

3. непряма (державні закупівлі, регулювання продовольчого ринку шляхом закупівельних та товарних інтервенцій, захист інтересів вітчизняних товаровиробників при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності АПК)

Формами підтримки є бюджетна дотація, яка надається сільськогосподарським товаровиробникам - юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам -  підприємцям, які використовують меліоровані землі

66. Особливості та правове регулювання страхування у сільському господарстві.

Специфіка сільськогосподарського виробництва як виду господарської діяльності в АПК, його сезонність, залежність від природнокліматичних умов, підвищений ризик збитковості сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність розробки та впровадження ефективних механізмів страхування ризиків виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 09.02.2012, який спрямований на регулювання відносин у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється із державною підтримкою, з метою захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників і спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві, страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою – це економічні відносини щодо страхового захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених цим Законом, за рахунок грошових фондів, що формуються у страховика шляхом сплати страхувальником страхових платежів (премій), частина яких компенсується за рахунок державних субсидій та доходів від розміщення коштів цих фондів, яке здійснюється відповідно до положень цього Закону і визначається наявністю та особливостями ризиків, носіями яких є сільськогосподарські рослини і тварини. Державна підтримка полягає у наданні сільськогосподарському товаровиробнику з державного бюджету грошових коштів у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договором страхування.

Відповідно до Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” суб’єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є страхувальники і страховики. Страхувальниками є сільськогосподарські товаровиробники, які уклали із страховиками договір страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Сільськогосподарським товаровиробником визнається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі з власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що провадять свою діяльність на території України і відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів). У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.

Страховиками є юридичні особи, що отримали відповідну ліцензію. Право страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою мають страховики, що відповідають вимогам Закону України “Про страхування”, отримали ліцензію на здійснення відповідного виду страхування та є членами Аграрного страхового пулу (далі – Пул). Аграрний страховий пул є єдиним об’єднанням страховиків, а участь страховиків у Пулі є умовою для здійснення страхування сільськогосподарської продукції із державною підтримкою.

Аграрний страховий пул є юридичною особою та неприбутковою організацією. Статут Пулу затверджується зборами засновників (членів) Пулу та реєструється відповідно до вимог законодавства. Діяльність Пулу фінансується за рахунок його членів. Аграрний страховий пул забезпечує координацію діяльності страховиків із страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою та виконує при цьому такі функції: забезпечує взаємодію учасників системи страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою з Міністерством аграрної політики та продовольства України; організовує програми перестрахування сільськогосподарських ризиків з метою забезпечення гарантій виконання страховиком зобов’язань перед страхувальниками; бере участь у розробленні стандартних страхових продуктів, методичних рекомендацій із страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, із врегулювання збитків та проведення експертиз за договорами страхування сільськогосподарської продукції; створює централізовану базу даних зі страхування сільськогосподарської продукції, веде облік укладених договорів страхування за інформацією, наданою страховиками; проводить дослідження у сфері аналізу ринку страхування сільськогосподарської продукції, у тому числі необхідні для актуарного розрахунку страхових тарифів; здійснює контроль за дотриманням умов договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою та стандартних методик андеррайтингу, врегулювання збитків; забезпечує покриття катастрофічних ризиків у разі виникнення надзвичайних ситуацій; здійснює управління фондом покриття катастрофічних ризиків, інвестує накопичені фінансові ресурси.

Страховики, що здійснюють страхування сільськогосподарської продукції із державною підтримкою, створюють фонд покриття катастрофічних ризиків за рахунок відрахування до нього не більш як 5% страхових платежів (страхових премій). Катастрофічними ризиками у сільському господарстві є надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, велика сукупність або масштаби проявів стихійних сил природи (посуха, град, морози, повені тощо) і діяльності людини у процесі створення матеріальних благ (аварії, пожежі тощо), що завдають збитки у значних розмірах. Порядок визнання ризику катастрофічним визначається Кабінетом Міністрів України.

Предметом договору страхування сільськогосподарської продукції із державною підтримкою є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з його страховими ризиками щодо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, а саме щодо: урожаю сільськогосподарських культур; урожаю багаторічних насаджень; сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції. Перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування із державною підтримкою на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не підлягають страхуванню з державною підтримкою: урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні; урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю протягом останніх п’яти років; хворі сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім’ї, риба та інші водні живі ресурси і тваринницька продукція, а також ті, що перебувають у зоні карантину або в зоні виникнення надзвичайних епізоотичних обставин.

Страхування здійснюється на певний страховий випадок, тобто настання певної події, передбаченої договором страхування, внаслідок якої відбулася загибель (втрата, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибель (недобір, недоотримання) застрахованого урожаю, продукції бджільництва, загибель (втрата, вимушений забій, травматичне пошкодження або захворювання) застрахованих сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції та з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику. Не вважається страховим випадком втрата сільськогосподарської продукції внаслідок подій, не передбачених договором страхування; навмисних дій страхувальника; грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних, ветеринарних або інших вимог, що виявляється в невиконанні страхувальником умов договору страхування щодо строків (термінів) проведення належних заходів згідно з узгодженою при страхуванні технологічною картою, якою обумовлено дотримання визначених агротехнічних правил та вимог агротехніки стосовно застрахованої культури, санітарних, ветеринарних або інших вимог, щодо здійснення сільськогосподарських робіт, передбачених договором страхування, визначених у стандартних страхових продуктах.

Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок заподіяння збитку внаслідок настання подій (страхових ризиків), передбачених стандартним страховим продуктом. При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень страхова вартість урожаю розраховується шляхом множення площі посіву сільськогосподарських культур і посадок багаторічних насаджень на середню урожайність за останні п’ять років, що передують року страхування, та множення на ціну одиниці вирощеної продукції, встановлену для цілей страхування Міністерством аграрної політики та продовольства України. Середня урожайність розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п’ять років, що надаються сільськогосподарським товаровиробником. У разі якщо сільськогосподарський товаровиробник здійснює свою діяльність менше п’яти років, рівень урожайності для розрахунку страхової вартості визначається відповідно до середніх даних по району, в якому розташовані посіви сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що підлягають страхуванню. Ціна одиниці вирощеної продукції розраховується Міністерством аграрної політики та продовольства України та може бути диференційована за видами продукції, областями або природноекономічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію доводяться Мінагропродом до відома страхувальників і страховиків.